Рішення
від 27.05.2013 по справі 924/542/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2013 р.Справа № 924/542/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства „Родина", м. Костопіль, Рівненська область

до товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Везувій", м. Хмельницький

про стягнення 164274,09 грн. - боргу та 15000,00 грн. - пені

За участю представників:

від позивача: Нєтужилов О.Б. - за довіреністю №15 від 07.05.2013р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 164274,09 грн. та 15000,00 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №12 купівлі-продажу оптової партії товару від 17.01.2012р. стосовно оплати отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, у судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить судова повістка.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

17.01.2012р. між приватним акціонерним товариством „Родина", м. Костопіль, Рівненська область (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Везувій", м. Хмельницький (покупець) укладено договір купівлі-продажу оптової партії товару №12, згідно з умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю продукцію в асортименті згідно замовлення, а покупець зобов'язався замовити, прийняти та оплатити товар (п.п. 1.1., 1.2.).

В розділі 2 вказаного вище договору сторонами обумовлено порядок розрахунків, зокрема, згідно п. 2.1. покупець зобов'язався оплатити 100% вартості товару продавця по накладній з відстрочкою платежу 26 календарних днів з моменту отримання покупцем товару від продавця по накладній.

В п. 8.2. договору сторонами передбачено відповідальність покупця за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені за кожен день прострочки оплати в розмірі 1% від заборгованої суми, згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

На виконання умов договору купівлі-продажу від 17.01.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 403744,50 грн. згідно видаткових накладних.

За поставлений товар відповідач здійснив часткову оплату на суму 239470,41 грн., про що свідчать платіжні доручення та прибуткові касові ордери.

20.08.2012р. відповідачу було надіслано претензію з вимогою про оплату поставленого товару. Однак, відповідач оплату товару не провів.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань згідно договору на підставі п. 8.2. відповідачу нараховано 15000,00 грн. - пені (за період 180 днів згідно поставки товару на підставі накладних від 02.04.2012р., від 15.05.2012р., від 18.05.2012р., від 22.05.2012р., від 30.05.2012р., від 13.06.2012р.).

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі була передбачена відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 1% від заборгованої суми. Позивачем на підставі умов договору нараховано пеня з відсотковою ставкою 1%. В той же час, посилаючись на принцип розумної достатності та поваги до партнера, позивачем зменшено розмір пені до 15 000,00 грн.

При вирішенні питання щодо визначення розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог в частинні нарахування пені, судом приймаються до уваги ті обставини, що відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідно до положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сторони за договором можуть передбачити будь-який розмір пені, який не повинен перевищувати граничний розмір, а саме, подвійну облікову ставку Національного банку України.

Здійснивши перерахунок пені, з врахуванням граничного розміру встановленого для пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період заборгованості, суд вважає правомірно заявленою сумою пені 12 472,28 грн.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 164274,09 грн. - боргу та 12 472,28 грн. - пені.

В частині позовних вимог про стягнення 2527,72 грн. - пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства „Родина", м. Костопіль, Рівненська область до товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Везувій", м. Хмельницький про стягнення 164274,09 грн. - боргу та 15000,00 грн. - пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Везувій" (юр. адреса: м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 14; фактична адреса: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 10-4; код 37673850) на користь приватного акціонерного товариства „Родина" (Рівненська область, м. Костопіль, вул. Крип'якевича, 48-А; код 00375987) 164274,09 грн. (сто шістдесят чотири тисячі двісті сімдесят чотири гривні 09 коп.) - боргу, 12 472,28 грн. (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 28 коп.) - пені, 3534,93 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 93коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 2527,72 грн. - пені відмовити.

Повне рішення складено 29 травня 2013р.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3, 4 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 14; м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 10-4).

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення27.05.2013
Оприлюднено30.05.2013
Номер документу31503122
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/542/13

Ухвала від 13.05.2013

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Димбовський В.В.

Рішення від 27.05.2013

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Димбовський В.В.

Ухвала від 19.04.2013

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Димбовський В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні