Рішення

від 21.05.2013 по справі 587/686/13-ц

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/686/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Землюк А.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

ОСОБА_1

До Приватного підприємства «Кредіт Груп»

Про визнання недійсним договору та відшкодування збитків,

Встановив:

Позивач звернулась до суду з тих підстав, що 16 березня 2012 року вона звернулась за об»явою у газеті «Ваш шанс» до офісу «ПП Кредіт Груп» в м.Суми, вул.Козацький Вал,2б/302, з метою отримати позику під низький процент для власних потреб. Менеджер ОСОБА_2 пояснила, що їй необхідно сплатити перший внесок в сумі 2880 грн. та укласти договір. В цей же день позивач сплатила перший внесок у названій сумі та підписала з відповідачем договір з метою отримання позики в сумі 8000 грн. Їй було повідомлено, що щомісячно вона повинна сплачувати чистий внесок в сумі 333,33 грн. та адміністративні витрати. Всього позивачем сплачено таких внесків на загальну суму 9188,30 грн. В обіцяні 7 банківських днів від сплати гарантійного платежу позики вона не отримала, а дізналась, що її кошти зараховуються у накопичувальний фонд, позику вона може отримати після накопичення достатньої суми. Оскільки вона помилялась щодо природи правочину, а відповідач не має відповідної ліцензії на надання фінансових послуг, ввів її в оману щодо обставин, які мають суттєве значення, просила визнати недійсним договір між сторонами від 16 березня 2013 року, стягнути на її користь винагороду за фактично невиконану роботу у подвійному розмірі в сумі 18376,60 грн., заподіяну моральну шкоду в сумі 1838 грн., а всього стягнути з відповідача 20214,60 грн.

Представник відповідача для розгляду справи до суду не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце її слухання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 березня 2012 року було укладеного договір №301801 між ПП «Кредит груп» в особі ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 - з іншої сторони. Ст.1 договору передбачене наступне. Предметом договору є надання Компанією системи послуг, спрямованих на придбання Клієнтом товару (нерухомість відповідно до додатку №1) на умовах, визначених додатком №2. До загальних умов віднесено: підписання договору, присвоєння клієнту номера, а також активація договору з моменту проплати гарантійного платежу. Крім того, п.1.5 ст.1 додатку №2 до договору передбачено, що у випадку неповідомлення компанією клієнта про дату видачі коштів, вона повертає клієнту раніше сплачену суму протягом 45 банківських днів. Статтею 3 додатку №2 до договору передбачений порядок розрахунків шляхом сплати клієнтом загального або мінімального плдатежу не пізніше 15 числа кожного місяця (а.с.5-7). Додатком №3 до договору для ОСОБА_3 визначені наступні платежі: чистий внесок в сумі 333,3 грн., адміністративні витрати - 240 грн., або загальний платіж 573,33 грн. Мінімальний платіж - 406,67 грн., гарантійний платіж - 2880 грн., внесок - 2880 грн. (а.с.8).

Згідно наданих позивачем платіжних квитанцій, нею на розрахунковий рахунок відповідача станом на час розгляду справи сплачено 9188,30 грн. (а.с.9-13).

Аналіз підписаного сторонами договору свідчить, що здійснені позивачем виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. Відповідач фактично покладає на учасників системи придбання товарів, у даному випадку, нерухомості, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману щодо самої угоди.

Згідно ч.3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються такі види діяльності, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його дійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За наведених обставин, виходячи з положень ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», укладений між сторонами договір є нікчемним і визнанню недійсним не підлягає.

Уданому випадку при нікчемності правочину наслідки Закону «Про захист прав споживачів» щодо будь яких санкцій до виконавця за договором застосовані бути не можуть, може йти мова про повернення відповідачем на користь позивача отриманих коштів.

Підстави для стягнення подвійного розміру сплачених сум та моральної шкоди відсутні.

Крім того, з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді належного до сплати судового збору у розмірі, визначеному п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» для позовів майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213,215 ЦПК України, ст.203, ч.2 ст.215, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» ( м. Ужгород, пл.Кирила та Мефодія,1, к.68, р/р 26004284865000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 37082445) на користь ОСОБА_3 дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім грн.30 коп. сплачених коштів.

Стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» на користь держави двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко