Постанова

від 28.05.2013 по справі 826/6911/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2013 року № 826/6911/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм -газ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень №0001282290, №0001292290 від 01 лютого 2013 року.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм -газ» (далі по тексту також - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (надалі також - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень №0001282290, №0001292290 від 01 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні рішення є протиправними, не відповідають положенням податкового законодавства України, позаяк винесені на підставі акту перевірки, який не відображає фактичних обставин справи.

Відповідач позиції щодо заявлених позовних вимог не виклав, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-газ», код за ЄДРПОУ 34530351, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: з 01.07.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавств за період: з 01.07.2011 по 30.09.2012».

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 16.01.2013 р. №81/22-90/34530351 (надалі по тексту також - акт).

На підставі висновків акту відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0001282290, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 582 819 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень (надалі - повідомлення-рішення 1);

- податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0001292290, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 633 499 (шістсот тридцять три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн., з яких за основним платежем на суму 506 799 (п'ятсот шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 126 700 (сто двадцять шість тисяч сімсот) гривень (надалі - повідомлення-рішення 2).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповнення, занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 506 799 грн., в тому числі по періодах: за липень 2011 року на суму 506 799 грн.;

- п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, за реєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст..9 Закону України від 16.07.1999 р. «про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), п.п.139.1.9, п.139.1, ст..139 Податкового кодексу України, занижено суму податку на прибуток на загальну суму 582 819 грн., в т.ч. по періодах: за З квартал 2011 року на суму 6 844 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 575 975 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище актом перевірки позивач, в порядку п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, 22.01.2013 р. подав органу державної податкової служби заперечення на акт перевірки, в яких просив скасувати акт перевірки в частині відповідних пунктів, якими встановлено зазначені вище порушення податкового законодавства.

За результатами розгляду заперечень позивача відповідач рішенням від 29.01.2013р. висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

Крім того, позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу № 39-02/13 від 08.02.2013 р. на спірні податкові повідомлення - рішення.

За результатами розгляду вказаної скарги ДПС в місті Києві прийнято рішення від 11.04.2013 р. року, яким оскаржувані повідомлення рішення залишені без змін.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкових повідомлень - рішень №0001282290, №0001292290 від 01 лютого 2013 року, суд, керуючись чинним податковим законодавством, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірних податкових повідомлень - рішень чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Як слідує із акту перевірки, відповідачем в ході перевірки використані матеріали перевірки від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, довідка від 12.12.2011р. № 1113/2302/3295059 «Про результати проведення зустрічної звірки АТЗТ «ПромСпецОбладнання» (код ЄДРПОУ 32950593) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Арикон», (код ЄДРПОУ 37156815), їх реальності та повноти відображення в обліку за червень - липень 2011р».

Згідно із вказаними матеріалами у періоді, який звірявся, АТЗТ «ПромСпецОбладнання» уклав правочин із наступним постачальником товарів, а саме договір від 23.06.2011 р. за №2306/08 з ПП „Арикон" (підписаний директором ОСОБА_1) про постачання товару АТЗТ «ПромСпецОбладнання» - (покупець).

Як вказано у акті перевірки, у п. 1. 2. розділу 1 договору визначено що, сума поставки товару за даним договором визначаються в специфікаціях, які погоджуються Сторонами і є невід'ємною частиною договору; у п. 2. 3. розділу 2 договору визначено що, умови Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Ікотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером договору, а також особливостей, які виходять з умов Договору; у п. 6.1. розділу 6 договору визначено що, поставка продукції провадиться на умовах СРТ - „перевезення оплачено", місце призначення: Чернігівська обл., Талалаївський р-н, с. Чернецьке; у п. 13.1. розділу 13 договору визначено що, термін дій договору до 31.12.2011р. Відповідно до умов угоди ПП «Арикон» виписано податкові накладні на поставку товарів.

Водночас, як вказано у акті перевірки, відповідачем до Алчевської ОДПІ за вих. № 10927/7/23-521 від 16.09.2011 року направлено запит щодо проведення зустрічної звірки та надання копій документів. Від Алчевської ОДПІ листом від 16.11.2011 №38349/236-2 отримано матеріали перевірки підприємства ПП «Арикон». Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 у 1-2 кварталі 2011 р. отримував доходи на ПП «Арикон». Згідно пояснень ОСОБА_1 від 15.10.11 року на ім'я начальника податкової міліції Алчевської ОДШ підполковника податкової міліції Савченка В.Ю., ОСОБА_1 має середню спеціальну освіту, є одночасно керівником, засновником та бухгалтером ПП «Арикон». Основним видом діяльності є інші види оптової торгівлі.

Так, перевіркою ПП «Арикон» було встановлено, що за податковою адресою юридичної особи ПП «Арикон» є: 94220, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132 В, кв. 436. Підприємство за місцезнаходженням відсутнє. 25.08.11 за № 27477/29-0-77, 05.09.11 року за № 28657/29-0-77, 19.09.11 року за № 30270/29-0-77, 02.11.11 за № 36732/290 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Алчевської міської ради Алчевською ОДШ неодноразово було направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП. Стан підприємства на момент складання акту перевірки стан підприємства 9 «Направлено відомості про встановлення міста знаходження».

Перевіркою також було встановлено, що згідно інформації від 14.10.11 №1647 Відділу Держкомзему у м. Алчевську та Згідно інформації від 21.10.11 №01-072/884 Відділу Держкомзему у Перевальському районі Луганської області ПП «Арикон» не є землекористувачем. Згідно інформації від 19.10.2011№3154 КП «Алчевське бюро технічної інвентаризації» правро власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 та ПП «Арикон» не зареєстровано. Згідно листа Відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області від 09.11.2011 року № 46/2391 транспортні засоби зареєстровані на ПП «Арикон» та на ОСОБА_1 відсутні.

З урахуванням викладеного, органи Державної податкової служби дійшли до висновку, що факт відсутності за місцезнаходженням ПП «Арикон» документів, які свідчать про фінансово - господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства надає можливість стверджувати, що підприємство, (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Крім того, в Акті перевірки також зазначено, що ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова службовою запискою 30.09.2011р. №1763/26-049 повідомлено, що за результатами проведених заходів стосовно діяльності ТОВ «ПромСпецОбладнання», встановлено наступне:

Директором, а також засновником підприємства є гр. України ОСОБА_4, код ДРФО НОМЕР_1, 04.10.1964р. н., уродженець м. Харкова, який за даними АДБ при ГУМВС України в Харківській області зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання - АДРЕСА_1. Проведеними заходами встановлено, що по зазначеній адресі ОСОБА_4 мешкає разом зі своєю дружиною, з боку сусідів характеризується позитивно. Згідно отриманої інформації, ОСОБА_4 має 4 вищих освіти, в т.ч. юридичну і економічну (бухгалтерську), тому за своїми діловими якостями спроможний виконувати функції керівника. Встановлено, що на ТОВ «ПромСпецОбладнання» офіційно працевлаштовані 5 осіб. Середня заробітна плата складає 2 123 грн. Проведеними заходами встановлено, що зазначені особи (директор - ОСОБА_4, бухгалтер - ОСОБА_5, інженери - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3.) є працівниками ТОВ «ПромСпецОбладнання». Співробітниками ВПМ 07.09.2011р. був опитаний працівник ТОВ «ПромСпецОбладнання» гр. ОСОБА_6, який пояснив, що дійсно працює на підприємстві на посаді технічного директора з грудня 2010 р. При виконанні своїх обов'язків безпосередньо контактував з представниками постачальників та покупців ТМЦ. Весь товар (обладнання, труби, паливо та ін.) доставлявся до місця розгрузки покупцю автомобільним вантажним транспортом, який винаймався постачальниками. При прийомці ТМЦ ОСОБА_6 здійснював контроль за якістю та відповідністю технічних характеристик та властивостей товару. Постачальником ТМЦ в липні є: ПП «Арикон» код за ЄДРПОУ 37156815, покупцем є: ТОВ «Прайм-газ» код за ЄДРПОУ 34530351.

Водночас, в акті перевірки вказано, що директор ТОВ «Пром Спец Обладнання» 19.09.2011р. був опитаний співробітниками ВПМ та пояснив, що ПП «Арикон» постачало ТОВ «ПромСпецОбладнання» трубу обсадну "245 та "144. Проте, з директором ПП «Арикон» він ніколи не зустрічався, обговорення умов поставки здійснювалось є телефонному режимі, факсом або електронною поштою. Податкові та бухгалтерські документи передавались поштовим зв'язком. Перевізником ТМЦ також виступало ПП «Арикон». Місцем поставки є скважина в сел. Чернецьке Чернігівської області, що належить ТОВ «Прайм-газ». Транспортування проводилось за рахунок ПП «Арикон». Товар не зберігався, а був доставлений в сел. Чернецьке Талалаївського району Чернігівської області, де був розвантажений шляхом підняття кузова самоскиду та переданий представнику ТОВ «Прайм-газ» згідно видаткової накладної за довіреністю. Згідно наданих до звірки документів, у ТОВ «ПромСпецОбладнання», основним покупцем придбаного у ПП «Арикон» товару є ТОВ «Прайм - Газ» код ЄДРПОУ 34530351.

Так, актом перевірки встановлено, що ТОВ «ПромСпецОбладнання» укладено договір від 10.01.2011р. №100101 (підписаний директором ОСОБА_4) з ТОВ «Прайм-Газ» (підписаний директором Гальченко С В.) про постачання товару ТОВ «Прайм-Газ» (покупець). Згідно з п. 1.2. розділу 1 вищезгаданого договору визначено що, сума поставки товару за даним договором становить 4 000 000,00 грн.; у п. 2. 3. розділу 2 договору визначено що, умови Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Ікотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером договору, а також особливостей, які виходять з умов Договору; в п. 6.1. розділу 6 договору визначено що, поставка продукції провадиться на умовах СРТ - «перевезення оплачено» Місце доставки до місця призначення: АДРЕСА_2. Згідно з п. 13.1. розділу 13 договору визначено що, термін дії договору до 31.12.2011 р.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач дійшов висновків про те, що: а) звіркою ТОВ «ПромСпецОбладнання» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Арикон» код ЄДРПОУ 37156815 на загальну суму 4 848 754,38 грн. у т. ч. ПДВ 808 125,73 грн., їх вид, обсяг, якість та розрахунки за червень - липень 2011 p.; б) звіркою ТОВ «ПромСпецОбладнання» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Прайм - Газ» код ЄДРПОУ 34530351 на загальну суму 4 972 047,06грн. у т. ч. ПДВ 828 674,51 грн. за червень - липень 2011р.

Так, відповідач з посиланням на ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України прийшов до висновку про те, що усі укладені угоди з ТОВ «ПромСпецОбладнання» не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, згідно вищеназваних актів перевірки суми ПДВ до складу податкового кредиту підприємством віднесено безпідставно.

При цьому, в акті перевірки відповідачем встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ПромСпецОбладнання», здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності між: ТОВ «ПромСпецОбладнання», та ТОВ «Прайм газ», фінансово-господарські взаємовідносини між: ТОВ «ПромСпецОбладнання» та ТОВ «Прайм газ» є правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (cm. 234 Цивільного Кодексу України).

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, викладених у акті перевірки, позаяк вони є документально не підтвердженими, що свідчить про їх необґрунтованість, з огляду про наступне.

Відповідно до Статуту ТОВ «Прайм-Газ» (зареєстрований 17.08.2006 р. Державний реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації), до предмету діяльності позивача входять, зокрема, організація промислових робіт по викриттю родовищ нафти і газу, пошук (розвідка) родовищ корисних копалин, діяльність у сфері геології та геологорозвідування, в тому числі прямі пошуки, буріння і випробування свердловин та інша діяльність, пов'язана із вивченням надр, їх дослідно-промисловою та промисловою розробкою (п. п. 4.2.1 - 4.2.14 Статуту Позивача).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що з метою реалізації статутної діяльності позивачем отримано спеціальний дозвіл № 2982 від 19.07.2007р. на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка) Чернецької площі корисних копалин (нафти та газу природного), що знаходиться в Чернігівської області, Талалаївський район.

Так, з метою здійснення передбаченої спеціальним дозволом діяльності з користування надрами між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Чернігівспецмонтаж» (Виконавець) було укладено Договір підряду № 207/09 на будівництво свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі від 31.07.2009 р. Згідно із п. 2.1 зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується якісно і у визначений строк здійснити будівництво Свердловини на Родовищі, а також виконати інші роботи згідно з проектною документацією і Календарним планом робіт з будівництва Свердловини.

Відповідно до п. 14.9 вказаного договору підряду, невід'ємною частиною цього договору є Додаток № 3 - розподілення між сторонами обов'язків з виконання умов договору, забезпечення матеріально-технічними ресурсами та послугами. Згідно із п.п. 16, 22 Додатку № 3 до договору підряду, забезпечення спорудження свердловини обсадними трубами, іншими матеріалами, в т.ч. необхідними для кріплення свердловин та транспортування матеріалів належить до зобов'язань Замовника (позивач).

Водночас, з метою реалізації своєї статутної діяльності позивачем отримано спеціальний дозвіл № 3003 на користування надрами (геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка) Сорочинського родовища корисних копалин (газу природного та конденсату), що знаходиться в Полтавській області Миргородський район.

З метою здійснення передбаченої спеціальним дозволом діяльності з користування надрами між позивачем (Замовник) та ВАТ «Букрос» (Виконавець) укладено Договір підряду № 62 на будівництво свердловини № 201 Сорочинського родовища від 08.07.2008 р. Згідно із п. 2.1 зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується якісно і у визначений строк здійснити будівництво Свердловини на Родовищі, а також виконати інші роботи згідно з проектною документацією і Календарним планом робіт з будівництва Свердловини. Відповідно до п. 14.9 вказаного договору підряду, невід'ємною частиною цього договору є Додаток № 3 - розподілення між сторонами обов'язків з виконання умов договору, забезпечення матеріально-технічними ресурсами та послугами. Згідно із п.п.16, 22 Додатку № 3 до договору підряду, забезпечення спорудження свердловини обсадними трубами, іншими матеріалами, в т.ч. необхідними для кріплення свердловин та транспортування матеріалів належить до зобов'язань Замовника (позивач).

Як слідує із матеріалів справи, з метою виконання зобов'язань по зазначеним вище договорам позивачем укладався цілий ряд різноманітних господарських договорів із різними суб'єктами господарювання в Україні.

Зокрема, з метою виконання зобов'язань позивача щодо забезпечення будівництва його свердловин обсадними трубами та іншими матеріалами, між позивачем та ТОВ «ПромСпецОбладнання» було укладено договір поставки продукції в межах довготривалих господарський зв'язків № 100101 від 10.01.2011 р. (надалі по тексту - Договір поставки).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору постачальник (ТОВ «ПромСпецОбладнання») зобов'язувався систематично поставляти (передавати у власність) Покупцю (позивачу) необхідні для будівництва свердловин матеріали, а Покупець (позивач) зобов'язувався приймати та оплачувати такі матеріали. Згідно із п.1.2 договору поставки, кількість і розгорнута номенклатура (асортимент продукції) її ціна, строки поставок визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно із п.4.1 Договору поставки поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом Постачальника. Постачальник має право дострокової поставки продукції. Пункт 4.2 Договору поставки вказує, що Постачальник має право відвантажувати продукцію частинами. Окремі частини можуть відвантажуватись Покупцю безпосередньо підприємством-виробником за вказівкою Постачальника. Відповідно до п.4.4 постачальник зобов'язується виконувати супроводження, а також передачу продукції покупцю на місці призначення згідно з п.6.1 договору.

Як зазначено в п.6.1 Договору поставки, місцем призначення продукції є: бурова площадка Покупця, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке та м. Миргород, Полтавська обл., бурова № 201.

З урахуванням пунктів 2.3, 6.1, 6.2, 6.3 Договору поставки, умови договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером договору, а також особливостей, які виходять з умов договору. Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ-«перевезення оплачено». Зобов'язання Постачальника з поставки продукції вважається виконаним в момент передачі продукції Покупцю. Перехід права власності на продукцію здійснюється в момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних. Покупець несе всі ризики загибелі та або ушкодження продукції з моменту передачі продукції Покупцю. Відповідно до п.7.1 Договору поставки, передача продукції здійснюється і пункті доставки згідно із п.6.1 договору.

Відповідно до специфікацій до Договору поставки (специфікації № 25 від 21.06.2011 р. та № 26 від 29.07.2011 р.) сторони погодили поставку глинопорошку для промив, рідин ПБА-18 в кількості 10 тон, труби обсадної 146*10,7-Л ГОСТ 632-80 кількістю 12,08 тон, труби обсадної 146*10,7-Е ГОСТ 632-80 кількістю 173,03 тони.

Вказані матеріали були поставлені Позивачу за місцем розташування його свердловини НОМЕР_2, що розташована: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке.

Згідно із видатковою накладною № РН-0000048 від 29.07.2011 р. було прийнято глинопорошок для промив. рідин ПБА-18 в кількості 10 тон, приймання було здійснено працівником позивача Кондрат І.В. за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000006 від 29.07.2011 р.

Згідно із видатковою накладною № РН-0000050 від 31.10.2011 р. було прийнято труби обсадної 146*10,7-Е ГОСТ 632-80 кількістю 130,627 тон, приймання було здійснено працівником позивача Кондрат І.В. за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000086 від 31.10.2011 р. за місцем розташування свердловини позивача НОМЕР_2, що розташована: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке. позивачу були передані сертифікати якості виробника на відповідну продукцію.

Згідно із видатковою накладною № РН-0000051 від 18.11.2011 р. було прийнято труби обсадної 146*10,7-Е ГОСТ 632-80 кількістю 42,373 тони, приймання було здійснено працівником позивача Кондрат І.B. за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000086 від 31.10.2011 р. за місцем розташування свердловини позивача НОМЕР_2, що розташована: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке. позивачу були передані сертифікат якості виробника на відповідну продукцію.

Згідно із видатковою накладною № РН-0000052 від 30.11.2011 р. було прийнято труби обсадної 146*10,7-Л ГОСТ 632-80 кількістю 12 тон, приймання було здійснено працівником позивача Кондрат І.B. за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000086 від 31.10.2011 р. за місцем розташування свердловини позивача НОМЕР_2, що розташована: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке позивачу були передані сертифікат якості виробника на відповідну продукцію.

Відповідно до ч.6 ст. 267 Господарського кодексу України, договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Відповідно до пп.А-3 п. А розділу СРТ. CARRIAGE PAID TO (... named place of destination). ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення). Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб.

При цьому, відповідно до розділу 6 Договору поставки, право власності на продукцію, ризики щодо неї переходили до позивача в момент приймання-передачі, тобто за місцем розташування свердловини позивача НОМЕР_2, що розташована: Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Чернецьке.

В Акті перевірки відповідач з посиланням на пояснення працівника ТОВ «ПромСпецОбладнання» ОСОБА_6, який був опитаний працівниками податкової міліції, зазначає, що зазначений ОСОБА_6 дійсно працює на підприємстві на посаді технічного директора з грудня 2010 р.

При виконанні своїх обов'язків безпосередньо контактував з представниками постачальників та покупців ТМЦ. Весь товар (обладнання, труби, паливо та ін.) доставлявся до місця розвантаження покупцю автомобільним вантажним транспортом, який винаймався постачальниками. При прийомці ТМЦ ОСОБА_6 здійснював контроль за якістю та відповідністю технічних характеристик та властивостей товару. Крім зазначеного, як вже вказувалось вище, в акті перевірки вказано, що директор ТОВ «ПромСпецОбладнання» 19.09.2011р. був опитаний співробітниками ВПМ та пояснив що ПП «Арикон» постачало на ТОВ «ПромСпецОбладнання» трубу обсадну "245 та "144. Проте, з директором ПП «Арикон» він ніколи не зустрічався, обговорення умов поставки здійснювалось є телефонному режимі, факсом або електронною поштою. Податкові та бухгалтерські документи передавались поштовим зв'язком. Перевізником ТМЦ також виступало ПП «Арикон». Місцем поставки є свердловина в сел. Чернецьке Чернігівської області, що належить ТОВ «Прайм-Газ». Транспортування проводилось за рахунок ПП «Арикон». Товар не зберігався, а був доставлений в сел. Чернецьке Талалаєвського району Чернігівської області, де був розвантажений шляхом підняття кузова самоскиду та переданий представнику ТОВ «Прайм-газ» згідно видаткової накладної за довіреністю.

Крім того, відповідно до п. 6.11 договору підряду № 207/09 на будівництво свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі від 31.07.2009 p., укладеного ТОВ «Прайм-Газ» із ТОВ «Чернігівспецмонтаж», Замовник (позивач) передає, а підрядник приймає на відповідальне зберігання необхідні матеріали. Передача матеріалів оформлюється актом прийому передачі буз переходу права власності, який підписується представником Замовника та Підрядника.

На підставі вказаного пункту договору підряду, а також з урахуванням вимог наказу Міністерства статистики України від 21 червня 1996 року № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» обсадні труби, поставлені позивачу за Договором поставки були передані підряднику (ТОВ «Чернігівспецмонтаж») відповідно до накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма М-11): за накладною-вимогою № 13 від 31.10.2011 р. підряднику було передано труби обсадної 146*10,7-Е ГОСТ 632-80 кількістю 130,627 тон, за накладною вимогою № 15 від 30.11.2011 р. підряднику було передано труби обсадної 146*10,7-Л ГОСТ 632-80 кількістю 12 тон, труби обсадної 146*10,7-Е ГОСТ 632-80 кількістю 43,925 тон. В подальшому, вказані матеріали були використані з метою спорудження свердловини НОМЕР_2 Чернецького родовища, що підтверджується Актом № 5 від 29.02.2012р. про витрату давальницьких матеріалів, складеним між представниками Позивача та підрядника (ТОВ «Чернігівспецмонтаж»).

В подальшому, роботи за договором підряду на спорудження свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі були завершені, свердловина була передана з буріння актом від 18.06.2012p., який був затверджений комісією у складі Замовника будівництва (Позивача), підрядника (ТОВ «Чернігівспецмонтаж»), а також представником Територіального управління Держгірпромтехнагляду в Чернігівській області.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, господарська діяльність із розвідки та видобування корисних копалин здійснювалась позивачем в установленому порядку відповідно до норм чинного законодавства України.

Так, як Договір підряду № 207/09 на будівництво свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі від 31.07.2009 р. (укладений між позивачем та ТОВ «Чернігівспецмонтаж»), так і договір поставки продукції в межах довготривалих господарський зв'язків № 100101 від 10.01.2011 р. (укладений між позивачем та ТОВ«ПромСпецОбладнання» ) були укладені сторонами таких правочинів у формі, передбаченій чинним законодавством, сторони досягли згоди з усіх істотних умов вказаних договорів.

Укладення зазначених договорів мало своєю безпосередньою метою виконання статутних цілей та завдань позивача та умов спеціального дозволу № 2982 від 19.07.2007 р. на користування надрами, отриманого позивачем. Відтак, вказані вище договори не підпадають під ознаки таких, що порушують публічний порядок чи суперечать інтересам держави.

При цьому, в ході судового розгляду справи підтверджено, що Договір поставки було укладено з метою виконання обов'язків позивача за іншими господарськими зобов'язаннями позивача, що виникали із договорів підряду на спорудження розвідувальних свердловин.

Водночас, суд звертає увагу на те, що реальність здійснення господарських операцій щодо поставки позивачу матеріальних цінностей, підтверджується документально (установчими документами позивача, відповідними договорами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатами якості).

Таким чином, як Договір підряду № 207/09 на будівництво свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі від 31.07.2009 р. (укладений між позивачем та ТОВ «Чернігівспецмонтаж»), так і договір поставки продукції в межах довготривалих господарський зв'язків № 100101 від 10.01.2011 р. (укладений між позивачем та ТОВ «ПромСпецОбладнання») носили реальний характер, на їх підставі між сторонами виникли реальні господарські відносини, підтверджені належним чином оформленими первинними документами. При цьому, такі відносини мали саме ту правову природу, яка передбачалась для них сторонами. Відтак, вказані договори не підпадають під ознаки мнимого чи удаваного правочину, не містять ознак фіктивності.

За таких обставин, доводи відповідача про безтоварність операцій та нікчемність правочинів між ТОВ «Прайм-Газ» та ТОВ «ПромСпецОбладнання» є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами та імперативними приписами чинного законодавства.

Проте, відповідач дійшов висновку, що в порушення пп. 1, 2 ст.215, пп. 1, 5 ст.203, ч.2 ст.228, ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, правочини, щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ «Прайм-Газ» та ТОВ «ПромСпецОбладнання», є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення. Таким чином, відповідач встановив, що ТОВ «Прайм-Газ» порушено ст.228 Цивільного Кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а також є нікчемним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, оскільки укладений позивачем з ТОВ «ПромСпецОбладнання» правочин є господарським договором, то при визнанні його недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України.

Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановленні у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Проте, відповідачем під час проведення перевірки не підтверджено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем з ТОВ «ПромСпецОбладнання» правочинів, що мають ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно із ч.1 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Згідно із ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність зазначених договорів, а також видаткових накладних та податкових накладних, підписаних однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України є оспорюваними. Водночас, відповідачем в акті перевірки не вказано, що на час проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є рішення суду, що набрало законної сили про визнання недійсними у судовому порядку вищевказаних договорів.

Водночас, видаткові накладні, податкові накладні за результатами проведених операцій за спірним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повинні були братися до уваги відповідачем під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також в матеріалах перевірки позивача відсутні належні докази на підтвердження наявності умислу в діях осіб, що уклали вказаний правочин, що є необхідною умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Так, відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Водночас, вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, правомірність віднесення витрат щодо придбання послуг за вказаними договорами та формування податкового кредиту позивачем, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог Податкового кодексу України. Відповідна сума ПДВ позивачем сплачена в вартості наданих послуг, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку про їх виконання.

Відповідно до ст. 138.1 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «з» пп. 138.8.5 пункту 138.8 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу).

Відповідно до п. 138.2 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 139.1.9 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

При цьому, системний аналіз норм чинного податкового законодавства, свідчить про те, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 Договору поставки, Покупець сплачує за продукцію, що є предметом договору за цінами, попередньо погодженими у відповідній специфікації. Покупець перераховує Постачальнику вартість продукції шляхом попередньої оплати в розмірі 100% не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати поставки продукції за відповідною Специфікацією про виконання робіт порядок розрахунку за виконану роботу визначається в Актах прийому-здачі робіт та послуг, які є невід'ємною частиною договору. При цьому, відповідно до п.3.2 договорів замовник сплачує кошти на протязі 3-х днів після підписання акта прийому-здачі робіт та послуг по даному договору.

Матеріалами справи підтверджено, що за перевіряємий період, ТОВ «ПромСпецОбладнання» були виписані видаткові накладні на поставку товару, який фактично було отримано ТОВ «Прайм-газ». В свою чергу, ТОВ «Прайм-Газ» здійснило оплату робіт та послуг за вказаними накладними шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також за кожною з операцій між ТОВ «Прайм-Газ» та ТОВ «ПромСпецОбладнання» за Договором поставки складалися податкові накладні, факт виписання яких ТОВ «ПромСпецОбладнання» підтверджено актом перевірки.

Водночас, вищевказані факти відображені відповідачем у акті перевірки та не заперечуються ним.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно пп. 138.1, пп. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

В ході судового розгляду справи реальність здійснюваних позивачем господарських операцій підтверджується наступним.

На час укладення договорів та їх виконання (так само, як і на момент розгляду справи) і позивач, і ТОВ «ПромСпецОбладнання» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість. Тобто, учасники володіли необхідною спеціальною податковою правосуб'єктністю, яку вимагає в даному випадку закон.

При цьому, договір поставки було укладено позивачем на виконання своїх статутних завдань та господарських зобов'язань за іншими договорами (договори підряду на спорудження свердловин, Замовником по яким виступав позивач), що підтверджується цілим рядом письмових доказів. Продукція, що була поставлена позивачу за договором поставки, безпосередньо використовувалась у спорудженні свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі. Це підтверджує безпосередній зв'язок між фактом придбання продукції і господарською діяльністю позивача.

Водночас, поставлена позивачу ТОВ «ПромСпецОбладнання» за Договором поставки продукція в подальшому була передана позивачем, як Замовником будівництва, підряднику для спорудження Свердловини НОМЕР_2 Чернецької площі та в подальшому була використана на за будівельним призначенням під час спорудження зазначеної свердловини. Вказаним підтверджується здійснення реального руху активів Позивача у зв'язку із здійсненням господарських операцій за Договором поставки.

Позивач здійснив оплату продукції, поставленої за внаслідок здійснення поставки за вказаними господарськими операціями шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки виконавців, що підтверджується платіжними дорученнями. Вказане також підтверджує реальний рух активів позивача у зв'язку із здійсненням господарських операцій за Договором поставки.

ТОВ «ПромСпецОбладнання» були виписані позивачу видаткові накладні, за якими представник позивача фактично отримав товарно-матеріальні цінності за відповідними довіреностями, чим підтверджується наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Таким чином, операції позивача з контрагентом ТОВ «ПромСпецОбладнання» ґрунтувалися на належним чином оформлених та дійсних первинних документах, які видавалися за результатами здійсненої поставки товару на підставі відповідного договору, які були підписані належним чином зареєстрованою та діючою юридичною особою, що мала статус платника ПДВ та була включена до ЄДРПОУ, установчі документи якої не були визнані в судовому порядку недійсними. Крім того, позивач повністю розрахувався з ТОВ «ПромСпецОбладнання», що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень рішень, доводи позивача підтверджені належними первинними документами, які містяться у матеріалах справи та імперативними приписами чинного законодавства, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0001282290, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм-Газ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 582 819 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2013 року №0001292290, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм-Газ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 633 499 (шістсот тридцять три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн., з яких за основним платежем на суму 506 799 (п'ятсот шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 126 700 (сто двадцять шість тисяч сімсот) гривень, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2436 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Газ» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур