Рішення

від 21.05.2013 по справі 910/5802/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5802/13 21.05.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкор-С» простягнення заборгованості Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Британчук М.В., за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкор-С» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору підряду № 631/1 від 04.08.2008 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 345.690,80 грн. основного боргу, 40.166,43 грн. пені, 41.852,26 грн. 3% річних та 76.397,67 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5802/13 та призначено до розгляду на 16.04.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 14.05.2013 було надіслано на адресу відповідача 02222, м. Київ, пр. Маяковського, 38/10, кв. 148, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих поштових відправлень.

Також ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані відповідачу за адресою: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, оф. 317, яка зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, однак поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення, в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адрусою (з відміткою поштової установи про це).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (02222, м. Київ, пр. Маяковського, 38/10, кв. 148), за якою було надіслано ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 14.05.2013, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкор-С» (далі - відповідач, замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Завод сантехнічних заготовок» (далі - позивач, підрядник) 04.08.2008 було укладено Договір підряду № 631/1 (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. якого позивач зобов'язався виконати роботи з виготовлення пункту ІТП, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в термін та на умовах даного Договору, вартість яких визначається Кошторисом (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору при завершенні обумовлених Договором робіт, позивач надає відповідачу акт здачі-прийомки виконаних робіт.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 469.690,80 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ 2-В) від 17.02.2009.

Згідно з умовами п.3.4. Договору визначено, що оплата робіт здійснюється шляхом перерахування 50% загальної вартості робіт протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Договору, а остаточний розрахунок - протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акт здачі-прийомки виконаних робіт.

Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з умовами п.3.4. Договору, настав 20.02.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 124,000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 345.690,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 469.690,80 грн., що підтверджується Актом №1 приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ 2-В) від 17.02.2009, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 124.000,00 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявний в матеріалах справи Акт приймання виконаних підрядних робіт відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 469.690,80 грн., про що свідчить Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт від 17.02.2009, підписаний обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 124.000,00 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 345.690,80 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав, а саме: 20.02.2009.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 345.690,80 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 40.166,43 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за 183 дні, починаючи з 21.02.2009, 41.852,26 грн. 3% річних та 76.397,67 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 21.02.2009 по 04.03.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. Договору у разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості, за кожен день затримки оплати.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за 183 дні, починаючи з 21.02.2009, підлягає стягненню пеня в розмірі 40.166,43 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за період з 21.02.2009 по 04.03.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 41.852,26 грн. 3% річних та 76.397,67 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкор-С» (02222, м. Київ, пр. Маяковського, 38/10, кв. 148; 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, оф. 317, код ЄДРПОУ 33596158) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 345.690 (триста сорок п'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 80 коп., 40.166 (сорок тисяч сто шістдесят шість) грн. 43 коп. пені, 3% річних у розмірі 41.852 (сорок одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві) грн. 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 76.397 (сімдесят шість тисяч триста дев'яносто сім) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 10.082 (десять тисяч вісімдесят дві) грн. 14 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Ониськів О.М.