Рішення

від 27.05.2013 по справі 905/1780/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.2013р. Справа № 905/1780/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Козаченко І.Є., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відділу Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області

до відповідача Приватного підприємства «СІВР», м. Краматорськ Донецької області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Краматорськ Донецької області

про визнання недійсним Договору №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р.,-

Відповідно до ст.69 ГПК України 23.04.2013р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 27.05.13р.

Відділ Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «СІВР», м. Краматорськ Донецької області (далі-Відповідач) про визнання недійсним Договору №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на той факт, що укладений між сторонами договір №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р. підписано Позивачем без відповідних повноважень, що є підставою для визнання недійсним.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 173, 179, 181 Господаського кодексу України, ст.ст. 11, 203, 207, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1. 12, 5, 22, 27, 49, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/1780/13-г та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Краматорськ Донецької області.

23 квітня 2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що об'єктом спірного Договору охорони є власність ВАТ «Донбасгеологія» - боржника за зведеним виконавчим провадженням про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України 15 756,1грн та начальником державної виконавчої служи, як державним виконавцем, з метою стягнення боргу було здійснено опис та арешт майна боржника та передано його на зберігання ПП «Сівр» - Відповідача по справі, право на яке передбачено ч.3 ст.59 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2011р. між Приватним підприємством «СІВР», м. Краматорськ Донецької області (Виконавець) та Відділом Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області (Замовник) укладено договір на фізичну охорону об'єкта №335 (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого Засновник передає, а виконавець приймає під спостереження та охорону об'єкт - промислову зону ДП ОАО «Донбасгеологія» Артемівська фірма «Геобурсервіс», м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 91.

Відповідно до п.1.3 Договору виконавець здійснює комплекс заходів по охороні об'єкта від проникнення сторонніх осіб на Об'єкт охорони, а замовник обов'язується оплатити надані послуги у відповідності з цим Договором.

Плата за надання охоронних послуг складає 480грн. (за одну особу) за добу, нараховується за фактично відпрацьований час та вноситься до каси підприємства або перераховується на розрахунковий рахунок не пізніше 10 числа поточного місяця (п.1.4).

Відповідно до умов п.6.1 Договору, він укладається на час надання фактичних послуг по охороні та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками. Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін на підставі письмового повідомлення, не пізніше ніж за 10 днів.

Посилаючись на той факт, що укладений між сторонами договір №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р. підписано Позивачем без відповідних повноважень, Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання зазначеного Договору недійсним.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р.

Укладений між сторонами договір на фізичну охорону об'єкта судом кваліфікується як договір охорони, визначення якого дано у ст. ст. 978 Цивільного кодексу України - за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків між сторонами є договір № 335 від 10.08.2011р., який суд кваліфікує як господарський договір.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 207 ЦК визначає вимоги до письмової форми правочину. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Крім того, згідно частин 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ст. 238 Цивільного кодексу України).

Наказом начальника Головного управління юстиції у Донецькій області від 23.03.2007 № 72/1 затверджене Положення про відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

Пунктом 4.3 вказаного Положення визначені повноваження начальника Відділу, зі змісту якого вбачається, що укладання господарсько-правових договорів до повноважень начальника ВДВС Артемівського міськрайонного Управління юстиції не віднесено. Отже, як встановлено судом, спірний Договір від імені Позивача підписаний начальником ВДВС Артемівського міськрайонного Управління юстиції без відповідних повноважень.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на те, що спірний договір укладений начальником ВДВС Артемівського МУЮ Лиман С.М. як державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження про стягнення з ДВАТ «Донбасгеологія» на користь УПФУ в м. Артемівську, ОДПІ м. Артемівська грошових коштів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі

виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання

рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

Так, 01.08.2011р. державним виконавцем Ліман С.М. ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №12519633 про стягнення з ДП ВАТ «Донбасгеологія» Артемівської фірми «Геобудсервіс» на користь стягувачів УПФУ в м. Артемівську та ОДПІ м. Артемівська на загальну суму стягнення 53 907,14грн. складено акт опису й арешту майна боржника та передане майно на відповідальне зберігання ОСОБА_6

З акту державного виконавця Ліман С.М. від 08.08.2011р. вбачається, що описане майно передане на відповідальне зберігання ОСОБА_7, у зв'язку з виїздом ОСОБА_6 за межі м. Артемівська.

Будь-які акти, які б свідчили про передачу майна на зберігання ПП «СІВР» в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Крім того, матеріали зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ДП ВАТ «Донбасгеологія» Артемівської фірми «Геобудсервіс» на користь стягувачів УПФУ в м. Артемівську та ОДПІ м. Артемівська, не містять жодних доказів укладання спірного договору саме в межах виконавчого провадження.

Умови договору також не містять даних, про те, що послуги охорони надаються щодо майна, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження.

Доказів того, що майно, яке є предметом спірного договору передано на зберігання Відповідачу під розписку в акті опису, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження» останнім не надано. Судом встановлено, що такий акт між сторонами не складався.

Суд також зауважує, що договори охорони та зберігання є різними за своєю правовою природою. Так, відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. В той час, як згідно ст.937 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відсутність доказів укладання спірного договору начальником ВДВС Артеміського МУЮ Лиман С.М. як державним виконавцем, тобто як суб'єктом владних повноважень в межах виконавчого провадження на виконання делегованих Законом України «Про виконавче провадження» функцій держави дає підстави вважати такий договір господарським, тобто таким, що укладений начальником ВДВС Артеміського МУЮ Лиман С.М. з перевищенням своїх службових повноважень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що у спірному Договорі не визначені джерела коштів на оплату послуг охорони.

Відповідно до п.4.6 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 83\5 від 03.03.2007р.), що діяло на момент укладення спірного Догвору, районний відділ ДВС утримується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Аналогічне викладено і в п.4.5 Положення про відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

З листа Головного Управління Юстиції у Донецькій області від03.04.2007р. №08-18/5 вбачається, що відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайооного управління юстиції, підпорядкований Головному управлінню юстиції у Донецькій області, є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, не має окремого бухгалтерського обліку та балансу.

Таким чином, відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області є бюджетною установою в розумінні п.6 ч. 1 ст.2 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов'язаннями.

Таким чином, відділ ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області утримується Управлінням за рахунок коштів державного бюджету і власних коштів не має, отже відділ ДВС не мав права без погодження з управлінням укладати господарський договір, в якому він виступає в якості платника та брати на себе зобов'язання щодо оплати послуг за договором.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи відсутність у суду підстав вважати договір №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р. укладеним в межах виконавчого провадження, виконані роботи з надання послуг з охорони за даним договором не можна віднести до витрат виконавчого провадження в розумінні ч.3 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, грошові зобов'язання відділу ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області за спірним Договором наразі залишились не виконаними, що вбачається зі матеріалів справи № 905/784/13-г про стягнення з ВДВС Артемівського МУЮ Донецької області заборгованості за договором №335 від 10.08.2011р. в сумі 42 070,79грн., що знаходиться в провадженні господарського суду Донецької області.

Вищезазначене свідчить, що умови спірного договору щодо оплати послуг охорони спрямовані на нецільове використання бюджетних коштів, що дає підстави стверджувати про те, що зміст спірного правочину суперечить інтересам держави.

Таким чином, при укладенні спірної угоди сторонами порушено ч.1,2 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Наведене вище зумовлює висновки суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання недійсним Договору №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р., які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на Відповідача в повному обсязі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділу Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області до відповідача Приватного підприємства «СІВР», м. Краматорськ Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Краматорськ Донецької області про визнання недійсним Договору №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р. задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір №335 на фізичну охорону об'єкта від 10.08.2011р., укладений між Приватним підприємством «СІВР», м. Краматорськ Донецької області та Відділом Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області.

Стягнути з Приватного підприємства «СІВР», м. Краматорськ Донецької області (84323, м. Краматорськ, Донецької області, бул. Машинобудівників, 12, код ЄДРПОУ 34546513) на користь Відділу Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, м. Артемівськ Донецької області (84500, м. Артемівськ, вул. Петровського, 135, ЄДРПОУ 34776850) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 27.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст судового рішення підписано 31.05.2013р.