Рішення

від 21.05.2013 по справі 919/417/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа № 919/417/13

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда»

(вул. Павла Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99059)

про стягнення 67573,97 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Сушкова Д.М., довіреність від 02.01.2013;

від відповідача - не з'явився.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда» (далі - відповідач) про стягнення 67573,97 грн, з яких: 28885,83 грн - заборгованість по орендній платі за період з 01.09.2012 по 28.12.2012; пеня - 1358,87 грн; 3% річних - 271,77 грн; штраф - 37057,50 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтю 230 Господарського кодексу, статті 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 30.11.2007 №50-05 в частині своєчасного та повного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 05.04.2013 позовна заява Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/417/13.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

30.11.2007 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 50-05 (далі - Договір).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбудовані нежилі приміщення (з №1-1 по №1-9), загальною площею 266,60 кв.м. в цілому, з ганком, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, вул. Павла Корчагіна, будинок 16, та перебувають на балансі РЕП-9.

Згідно з пунктом 2.4 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається у відповідності з Рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 і складає 47491,20 грн у рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 18% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна. переданого в оренду, станом на 30 листопада 2006 року. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плати.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що орендна плата складає 4065,10 грн за місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця, з 01.01.2007, з яких:

з 01 січня 2007 року орендна плата повинна перераховуватись:

- 97 % на рахунок: місцевий бюджет міста Севастополя р/р 33213870700001 в УДКУ міста Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400;

- 3 % на рахунок: місцевий бюджет міста Севастополя р/р 31516933700001 в УДКУ міста Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.

З 01.04.2007 орендна плата повинна перераховуватись:

- 95% на рахунок: місцевий бюджет міста Севастополя р/р 33213870700001 в УДКУ міста Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400;

- 5 % на рахунок: місцевий бюджет міста Севастополя р/р 31516933700001 в УДКУ міста Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно з пунктом 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери.

Згідно з пунктом 7.1. Договору, зі змінами внесеними до цього Договору додатковим договором від 20.03.2008, строк його дії встановлений до 21.12.2012.

30.11.2007 за актом приймання-передачі орендованого майна (додаток 2 до Договору) Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 266,60 кв.м., розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 16.

15.01.2013 після закінчення строку дії Договору відповідач повернув позивачеві орендоване майно за актом приймання-передачі орендованого майна.

Але, як стверджує позивач, протягом дії Договору та протягом строку, встановленого для повернення орендованого майна (7 днів після припинення дії Договору - пункт 2.5 Договору), відповідач не вносив відповідно орендну плату та плату за фактичне користування майном, внаслідок чого у нього перед позивачем за період з 01.09.2012 по 28.12.2012 утворилась заборгованість в сумі 28885,83 грн, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

За приписами частин першої та шостої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 762 ЦК України та умовами Договору (пункт 3.2) на орендаря покладено обов'язок щомісячно не пізніш 20 числа поточного місяця сплачувати орендну плату.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення заборгованості з орендної плати та фактичного користування майном за період з 01.09.2012 по 28.12.2012 у розмірі 28885,83 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного вище, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми боргу за Договором у розмірі 28885,83 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, враховуючи допущене відповідачем прострочення виконання обов'язку щодо внесення орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1358,87 грн, 3% річних у розмірі 271,77 грн та штраф у розмірі 37057,50 грн (розрахунки пені та 3% річних здійснені позивачем за відповідні періоди прострочення внесення орендної плати по 26.02.2013).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 6.1 Договору сторони несуть майнову відповідальність у розмірі повного матеріального збитку (дійсний збиток і упущена вигода), що виникли у результаті порушень однієї із сторін умов даного договору. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлений факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, але перевіривши здійснені позивачем відповідні розрахунки, суд встановив їх часткову невірність.

Так, при здійсненні розрахунків пені та 3% річних позивачем не дотримано положень статей 253, 254 ЦК України (в частині того, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) і, як наслідок, неправильно визначено дату початку періоду прострочення внесення орендної плати за жовтень 2012 року.

За власним розрахунком суду, за відповідні періоди прострочення внесення відповідачем орендної плати (в межах періодів, заявлених позивачем в його розрахунках) розмір пені складає 1352,80 грн, а 3% річних - 270,67 грн.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1358,87 грн та 3% річних у розмірі 271,77 грн підлягають задоволенню частково відповідно в сумах 1352,80 грн та 270,67 грн.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків по договору оренди, Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України - штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір місячної орендної плати, встановлений пунктами 3.2, 3.3 Договору (7411,50 грн * 5 місяців); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 37057,50 грн.

Водночас, статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Із даною нормою узгоджується пункт 3 статті 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин, так само як і не надають суду право повністю звільнити винну сторону від сплати неустойки.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії. Тобто, застосовуючи пункт 3 статті 83 ГПК України суду належить об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення; негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 37057,50 грн суд зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження факту спричинення йому збитків в результаті несплати відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості та розумності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, - до розміру місячної орендної плати за перший місяць періоду прострочення (орендна плата за жовтень 2012 року - 7396,71 грн).

Підсумовуючи викладене, позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у розмірі 28885,83 грн, пеня в сумі 1352,80 грн, 3% річних у розмірі 270,67 грн, штраф у розмірі 7396,71 грн, всього - 37906,01 грн.

За правилами статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно з пунктом 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1720,31 грн.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда» про стягнення 67573,97 грн, з яких: заборгованість по орендній платі за період з 01.09.2012 по 28.12.2012 у розмірі 28885,83 грн; пеня у розмірі 1358,87 грн; 3% річних у розмірі 271,77 грн; штраф у розмірі 37057,50 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда» (вул. Павла Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99059; ідентифікаційний код 23449799) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 33213870700001 в ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400) заборгованість з орендної плати у розмірі 28885,83 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн 83 коп.), пеню у розмірі 1352,80 грн (одна тисяча триста п'ятдесят дві грн 80 коп.), 3% річних у розмірі 270,67 грн (двісті сімдесят грн 67 коп.), штраф у розмірі 7396,71 грн (сім тисяч триста дев'яносто шість грн 71 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Надежда» (вул. Павла Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99059; ідентифікаційний код 23449799) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 37188003000416 в ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,31 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 31 коп.) .

Повне рішення складено 27.05.2013.

Суддя О.М.Архипенко