Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/5352/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5352/13 20.05.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" до 1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 2) Приватного акціонерного товариства "ПОРТ" провідшкодування шкоди в порядку регресу. Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача:Брусника А.М., за довіреністю, від відповідача-1:не з'явився, від відповідача-2:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Приватного акціонерного товариства "ПОРТ" про відшкодування шкоди в порядку регресу, а саме стягнути з відповідача-1 5.338,39 грн. страхового відшкодування, а з відповідача-2 стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідачів про відшкодування шкоди в порядку регресу, як до осіб, які відповідальні за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5352/13 та призначено до розгляду на 08.04.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 20.05.2012 з'явився лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 20.05.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (страховик, далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 105220 серія АТК (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Daewoo», державний номер AA 4883 BM.

В місті Києві 13.12.2006 по вул. Хрещатик сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Daewoo», державний номер AA 4883 BM, який належить на праві власності Закритому акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" та перебував під керуванням Наливайка В.В., та транспортного засобу марки «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, який належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "ПОРТ" (відповідач-2) та перебував на законних підставах під керуванням Авраменка Олександра Васильовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Daewoo», державний номер AA 4883 BM.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2007 у справі № 3-1926/2007р. Авраменка Олександра Васильовича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн.

Відповідно до Висновку № 2115/5374 автотоварознавчого дослідження від 24.01.2007 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo», державний номер AA 4883 BM з урахуванням коефіцієнт фізичного склала 6.047,52 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як установлено судом та не заперечується відповідачами, транспортний засіб марки «Daewoo» державний номер АА 9263 АО належить на праві власності відповідачу-2 та перебував під керуванням Авраменка Олександра Васильовича, який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією подорожнього листа службового автомобіля серії 03-СК № 2999045.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 572/АТК від 30.01.2007, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 6.047,52 грн.

Позивач виплатив особі, яка здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 6.047,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1089 від 01.02.2007 на суму 4.026,44 грн., страхове відшкодування в розмірі 2.021,08 грн. було зараховано на сплату недоплаченої частини страхової премії згідно з розпорядженням позивача № 588 від 30.01.2007.

Транспортний засіб марки «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, який належить на праві власності відповідачу-2, застраховано у Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідача-1 згідно Полісу № ВА/3077030, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 25.000,00 грн., франшиза - 510,00 грн., що підтверджується отриманою на вимогу ухвали суду інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка знаходиться в матеріалах справи.

Станом на час розгляду спору відповідачами вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Як зазначає позивач, оскільки згідно з висновком автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Daewoo», державний номер AA 4883 BM склала 6.047,52 грн., ліміт відповідальності згідно з Полісом № ВА/3077030 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб складає - 25.000,00 грн., а франшиза - 510,00 грн., то відповідач-1 був зобов'язаний сплатити позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 5.537,52 грн. (6.047,52 грн. - 510,00 грн.), при цьому позивач просить стягнути з відповідача-1 у судовому порядку 5.338,39 грн.

Також, позивач на підставі ст. 1194 ЦК України просить суд стягнути з відповідача-2 суму страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн., яка становить розмір франшизи за Полісом № ВА/3077030.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідачі є особами, відповідальними за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач-1 взяв на себе відповідальність за свого страхувальника (відповідача-2), а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач-1 як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком, тобто відповідач-2.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Судом установлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.01.2007 у справі № 3-1926/2007р. Авраменка Олександра Володимировича було визнано винним у вчиненні ДТП, яке сталося 13.12.2006 в місті Києві по вул. Хрещатик за участю транспортного засобу «Daewoo», державний номер AA 4883 BM, який належить на праві власності Закритому акціонерному товариству "Європейський страховий альянс" та перебував під керуванням Наливайка В.В., та транспортного засобу марки «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, який належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "ПОРТ" (відповідач-2) та перебував на законних підставах під керуванням Авраменка Олександра Васильовича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Daewoo», державний номер AA 4883 BM, згідно Договору страхування № 105220 серія АТК страховиком якого є позивач. Вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля згідно Висновку № 2115/5374 від 24.01.2007 склала 6.047,52 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб марки «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, власником якого станом на момент вчинення ДТП є відповідач-2, застрахований у відповідача-1 згідно Полісу № ВА/3077030, за яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 25.000,00 грн., а франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У зв'язку з чим заявлена до стягнення з відповідача-1 сума страхового відшкодування в розмірі 5.338,39 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача-2 510,00 грн., яка становить розмір франшизи за Полісом № ВА/3077030 суд зазначає наступне.

Положеннями статті 1194 ЦК України унормовано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим, суд зазначає, оскільки страхове відшкодування - це виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми, а страхова сума - це максимально можливий розмір виплати по страхуванню (ст. 9 Закону України «Про страхування»), страхового відшкодування може бути недостатньо для покриття всіх збитків потерпілої особи. В такому випадку потерпілий вправі звернутися безпосередньо до страхувальника (завдавача шкоди, відповідальної особи) з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортирних засобів», ст. 1194 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивач виплатив страхове відшкодування в повному обсязі в сумі 6.047,52 грн., а тому розмір франшизи в сумі 510,00 грн. необхідно стягнути на користь позивача з відповідача-2, який є власником транспортного засобу «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, що перебував під керуванням Авраменка О.В., з вини якого сталася ДТП.

Твердження відповідача-2, що позивачем пропущено строк позовної давності судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до частин 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положеннями частин 2 та 3 статті 264 ЦК України унормовано, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач 08.04.2013 через канцелярію суду подав пояснення, в яких зазначає, що строк позовної давності було перервано, обґрунтовуючи тим, що першочергово, у межах строку позовної давності, позивач звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до винного у вчиненні ДТП Авраменка О.В., який винний у скоєнні ДТП, про стягнення з останнього в порядку регресу шкоди в сумі 6.047,52 грн., завданої внаслідок ДТП. Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.03.2010 у справі № 2-676/2010р. позовні вимоги було задоволено, стягнуто з Авраменка О.В. страхове відшкодування в розмірі 6.047,52 грн. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.01.2013 вказане заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.02.2013 у справі № 401/346/13-ц в задоволенні позову до Авраменка О.В. про стягнення 6.047,52 грн. страхового відшкодування - відмовлено.

Позивач зазначає, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.02.2013 у справі № 401/346/13-ц встановлено, що Авраменко О.В. на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, що в силу приписів частини 2 статті 1187 ЦК України вказує на те, що, в даному випадку, обов'язок відшкодувати шкоду покладено на власника автомобіля «Daewoo» державний номер АА 9263 АО, тобто відповідача-2. Також, позивач зазначає, що станом на момент звернення до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою позивачу не було відомо про трудові відносини винного у вчиненні ДТП Авраменка О.В. з відповідачем-2.

Суд зазначає, що в силу приписів ст.ст. 256, 257 ЦК України до даних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що страхове відшкодування було виплачено позивачем 01.02.2007.

Судом встановлено переривання строку позовної давності, про що свідчить звернення позивача з позовом до винної у скоєнні ДТП особи, зокрема, в березні 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Враховуючи те, що мало місце переривання строку позовної давності, суд дійшов висновку про те, що позивачем строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача-1 та відповідача-2, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5.338 (п'ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.570 (одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 47 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПОРТ" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 19, код ЄДРПОУ 24593699) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 03 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Ониськів О.М.