Рішення

від 21.05.2013 по справі 919/373/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа № 919/373/13

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до приватного підприємства «Фірма «Новица»

(вул. Гоголя, 29-А, м. Севастополь, 99011)

про стягнення неустойки у розмірі 3694,90 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Сушкова Д.М., довіреність від 02.01.2013;

від відповідача - не з'явився.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до приватного підприємства «Фірма «Новица» (далі - відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 3694,90 грн за період з 08.12.2012 по 31.01.2013.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого майна після припинення дії договору оренди.

Ухвалою суду від 02.04.2013 позовна заява Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/373/13.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

10.11.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та приватним підприємством «Фірма «Новица» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №441-11 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення першого та другого поверхів окремо розташованої двоповерхової будівлі, загальною площею 59,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 29-А, яке перебуває на балансі КП СМР «Аррікон» (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно із незалежною оцінкою станом на 30.10.2007 - 49656,00 грн (додаток 1).

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Згідно з підписаним сторонами актом прийому-передачі орендованого майна (додаток 2 до Договору), 10.11.2011 позивач передав в оренду, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 29-А.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору, зокрема встановлено, що орендна плата з 20.09.2011 складає 1040,15 грн за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на вересень 2011 року). Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Договір діє з моменту його підписання до 07.11.2012 (пункт 7.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.4.14 Договору Орендар зобов'язався повернути об'єкт оренди після припинення дії Договору в належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору.

При цьому, сторони погодили, що прийом-передача об'єкта оренди здійснюється комісією, яка складається з представників Орендодавця, Орендаря та балансоутримувача. Передача майна Орендарем та прийом його Орендодавцем оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди, який підписується представниками сторін та балансоутримувача. Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди (пункти 2.6, 2.7 Договору).

Такий акт прийому-передачі був складений сторонами лише 01.02.2013, що, на думку позивача, свідчить про прострочення відповідачем виконання свого обов'язку з повернення орендованого майна після припинення дії Договору.

Порушення відповідачем встановленого строку повернення об'єкту оренди, і стало причиною звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

За приписами частин першої та шостої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Як встановлено судом, договір оренди від 10.11.2011 №441-11 припинив свою дію 07.11.2012, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Отже, зважаючи на положення пункту 4.4.14 Договору, відповідач був зобов'язаний повернути орендоване за Договором майно у встановленому порядку в строк до 07.12.2012 включно. Натомість, відповідач вказаного обов'язку своєчасно не виконав, та повернув позивачеві об'єкт оренди за актом прийому-передачі орендованого майна лише 01.02.2013.

Таким чином, прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна тривало майже 2 місяці (з 08.12.2012 по 31.01.2013 включно).

Відповідно до частини другої статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З урахуванням викладеного, господарський суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення орендованого майна після припинення договору оренди від 10.11.2011 №441-11.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок цієї неустойки за період прострочення з 08.12.2012 по 31.01.2013, суд дійшов висновку про його вірність та відповідність фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 3694,90 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до частини другої статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до приватного підприємства «Фірма «Новица» про стягнення неустойки у розмірі 3694,90 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Фірма «Новица» (вул. Гоголя, 29-А, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 20689506) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 25750044) суму неустойки у розмірі 3694,90 грн (три тисячі шістсот дев'яносто чотири грн 90 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 27.05.2013.

Суддя О.М.Архипенко