Рішення

від 23.05.2013 по справі 904/2386/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.13р. Справа № 904/2386/13

За позовом Приватного підприємства "Транспортна компанія", Волинська область, Луцький район, с. Лище

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 900,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Лічна Ю.М., дов. б/н від 24.04.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Транспортна компанія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс" та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вих. б/н від 25.04.2013 року) просить стягнути на свою користь штраф за простій автомобіля у сумі 11900,00 грн., а також судові витрати: 2000,00 грн. - на оплату послуг адвоката; 1720,50 грн. - судовий збір.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 454 від 09.02.2012 року в частині сплати штрафу за простій транспортного засобу при митному очищенні у сумі 12400,00 грн. з посиланням на двохсторонній акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 1-00001198 від 30.11.2012 року, податкову накладну № 85 від 30.11.2012 року та лист простою автомобіля марки "Рено" державний номер АС 9914 ВВ.

15 травня 2013 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника. У зазначеному клопотанні позивач підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечує, вважає, що ціна позову не відповідає дійсності та є оскаржуваною.

Представник відповідача зазначає, що свої договірні зобов'язання перед позивачем відповідач виконав у повному обсязі, а також продовжує виконувати штрафні зобов'язання, які були пред'явлені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 2394 від 12.04.2013 року та № 2504 від 22.05.2013 року.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням заступника керівника апарату суду № 219 від 25.04.2013 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв'язку з відпусткою судді Мельниченко І.Ф. (обставина, яка унеможливлює участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, передбаченого відповідним процесуальним законом), призначений повторний автоматичний розподіл справи № 904/2386/13.

Згідно автоматизованої системи розподілу справу № 904/2386/13 передано на розгляд судді Коліснику І.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013 року суддею Колісником І.І. справу № 904/2386/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначений на 23.05.2013 року.

У судовому засіданні 23.05.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2012 року між Приватним підприємством "Транспортна компанія" (далі - Перевізник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс" (далі - Експедитор, Відповідач) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні № 454 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого експедитор зобов'язується за дорученням, за винагороду (плату) та за рахунок замовника виконати пошук та підбір перевізників з метою здійснення перевезень автомобільним вантажним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

Згідно з пунктом 1.2. договору перевізник, у межах даного договору, доставляє ввірені йому експедитором вантажі, а експедитор сплачує послуги перевізника коштом замовника на умовах цього договору.

Конкретні умови, кількість і різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоотримувачі, графік подання транспорту, суми перевезення обумовлюються заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, додатково перед кожним перевезенням (п. 1.5. договору).

Пунктом 2.1.3. договору передбачено обов'язок експедитора зобов'язати замовника виписати і оформити на переданий до перевезення вантаж товаротранспортні накладні та інші супровідні документи у залежності від виду вантажу та його специфічних властивостей, забезпечити безперешкодне митне оформлення вантажу (митні декларації тощо), митне очищення у країні розвантаження.

Відповідно до пункту 2.1.4. договору обов'язок експедитора зобов'язати замовника підготувати вантаж до перевезення (завантажити), за необхідності опломбувати, виконати маркування, виписати за необхідності пропуски на право проїзду автомобіля до місця завантаження і на право вивезення вантажу до прибуття автомобіля під завантаження.

Пунктом 2.1.14. договору передбачений обов'язок експедитора своєчасно сплатити вартість наданих послуг з перевезення.

Згідно з пунктом 7.1. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 09 лютого 2013 року.

У межах дії договору № 454 від 09.02.2012 року, відповідно до умов заявки-договору № 1354 ТЕК на організацію перевезення вантажів автотранспортом, укладеного між сторонами у цій справі 19.10.2012 р., Приватне підприємство "Транспортна компанія" прийняло на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (обладнання) автомобілем Рено АС 9914 ВВ за маршрутом Голандія - Україна. Адреса завантаження: MEYN Food Processing Technology B.V., Noordeinde 68, 1511 AE Oostzaan, the Netherlands. Розвантаження: с. Гаврилівка, Вишгородський р-н, Київська обл. Митне оформлення - Київська обласна митниця, митний пост Святошин, вул. Мала Кільцева, 10/1.

Виконання перевізником (позивачем у справі) прийнятої до виконання зазначеної заявки на перевезення вантажу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 121022001 від 08.10.2012 року, податковою накладною № 83 від 30.11.2012 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1-00001195 від 30.11.2012 року на суму 13412,49 грн. та рахунком-фактурою № 1-00001238 від 30.11.2012 р. (а.с. 16, 17, 20, 21), надісланих перевізником експедитору у відповідності до підпункту 2.2.12 пункту 2 договору, що вбачається з відповідного опису вкладення до листа та поштового повідомлення про вручення цього відправлення (а.с. 24, 25).

Спір між сторонами щодо наданих послуг з перевезення відсутній, доказом чого є сплачений відповідачем за платіжним дорученням № 2138 від 21.12.2012 р. рахунок-фактура № 1-00001238 від 30.11.2012 р. на суму 13412,49 грн. за надані послуги з перевезення.

Разом з тим, при наданні послуг з перевезення вантажу за заявкою-договором № 1354 ТЕК від 19.10.2012 р., автомобіль перевізника Рено АС 9914 ВВ пробув на митному посту Святошин Київської обласної митниці під митним очищенням з 29.10.2012 р. (дата прибуття) по 30 листопада (дата вибуття), що підтверджується відповідними печатками митниці як на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 121022001 від 08.10.2012 року (а.с. 16), так і на листі простою (а.с. 23).

Розрахований позивачем штраф у сумі 12400,00 грн. за 31 добу простою автомобіля під митним очищенням із розрахунку 400,00 грн. за одну добу (31 х 400 = 12400) та часткова його сплата відповідачем у сумі 500,00 грн., у зв'язку з чим позивач і зменшив свої позовні вимоги, і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (серед іншого).

Підпунктом 2.1.6. пункту 2.1. договору сторони передбачили обов'язок експедитора зобов'язати замовника виконати завантаження, митне оформлення і розвантаження, митне очищення автотранспорту у нормативний час, який приймається сторонами при міжнародних перевезеннях у межах 96 годин для операції (завантаження, замитнення, розвантаження/розмитнення) на території України, СНД і Євросоюзу.

За умовами заявки-договору № 1354 ТЕК від 19.10.2012 року до договору № 454 від 09.02.2012 року нормативний час простою також складає 96 годин: 48 годин + 48 годин.

За кожну додаткову добу простою транспортного засобу при завантаженні, митному оформленні, митному очищенні, розвантаженні підпунктом 4.1.2. пункту 4.1. договору передбачена для експедитора відповідальність у вигляді штрафу. Зокрема, для транспортних засобів, вантажопідйомністю до або більше 10 т - у розмірі 400,00 (чотириста) грн. на території країн СНД, якщо інше не передбачене в заявці.

При цьому дата простою розраховується від дати письмового повідомлення перевізником експедитора (поштою по факсу чи електронною поштою) про факт простою автотранспорту. Підтверджений відправником (отримувачем) лист простою і транспортна накладна є достатньою підставою для виставлення рахунку за простій. Сторони взаємно відповідальні за об'єктивне заповнення зазначених форм.

Час прибуття, простою і виїзду з місця завантаження і розвантаження, а також час на шляху прямування повинні фіксуватися у товарно-транспортній накладній або в листі простою (п. 2.2.9. договору).

У міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 121022001 від 08.10.2012 року (а.с. 16) та у листі простою (а.с. 23) зафіксований фактичний час перебування автомобіля перевізника Рено АС 9914 ВВ під митним очищенням на посту Святошин Київської обласної митниці з 29.10.2012 р. (дата прибуття) по 30 листопада (дата вибуття). Зазначена обставина підтверджується також гарантійними листами ТОВ «ТЕК Плюс» № 164 від 14.11.2012 р. (а.с. 26) та № 165 від 16.11.2012 р. (а.с. 27) на адресу позивача щодо оплати простою автомобіля із розрахунку 400,00 грн. за кожну добу простою.

Враховуючи передбачений підпунктом 2.1.6. пункту 2.1. договору нормативний час при міжнародних перевезеннях у межах 96 годин для операцій митного очищення на території України, який узгоджується із зазначеним у заявці-договорі № 1354 ТЕК від 19.10.2012 р., початок простою автомобіля перевізника під митним очищенням на посту Святошин Київської обласної митниці слід відраховувати після сплину 96 годин (4 доби) після прибуття автомобіля на митний пост, а саме - з 02.11.2012 року і по дату вибуття - 30.11.2012 р., що буде складати 29 діб. Відповідно сума штрафу буде становити 11600,00 грн. (29 х 400 = 11600).

У процесі розгляду справи відповідач частково сплатив штраф у загальній сумі 1000,00 грн. На підтвердження відповідачем надане суду платіжне доручення № 2394 від 12.04.2013 р. на суму 500,00 грн. та платіжне доручення № 2504 від 22.05.2013 року на суму 500,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За вказаних обставин провадження у справі № 904/2386/13 у частині стягнення штрафу за простій автомобіля у сумі 1000,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене із заявленого позивачем до стягнення штрафу у сумі 11900,00 грн. за простій автомобіля з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 10600,00 грн. (11600,00 грн. - 1000,00 грн. = 10600,00 грн.).

Зазначені обставини спростовують заперечення відповідача проти позову в частині стягнення вказаної суми штрафу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат з оплати послуг адвоката у сумі 2000,00 грн., то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

У якості правового обґрунтування вимог про стягнення з відповідача витрат з оплати послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги від 04.03.2013 року та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.04.2013 року (а.с. 30, 42).

Жодних доказів на підтвердження фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. (банківські виписки, платіжні доручення, квитанції тощо), об'єктивності та розумності визначення цих витрат саме у такій сумі, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю позивач суду не надав.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам із урахуванням зменшеної позивачем ціни позову у сумі 11900,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 80 частиною 1 пунктом 1-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадженні у справі в частині стягнення 1000,00 грн. штрафу за простій автомобіля.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Вакуленчука, 2-В, кв. 77, ідентифікаційний код 36727894) на користь Приватного підприємства "Транспортна компанія" (45638, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 32273547) штраф за простій автомобіля у сумі 10600,00 грн., судовий збір у сумі 1532,55 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.2013 року.

Суддя І.І. Колісник