Рішення

від 31.05.2013 по справі 139/506/13-ц

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/506/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

19 березня 2001 року помер батько позивача ОСОБА_3. До складу спадкового майна входить, зокрема, право власності на земельні ділянки № 136 площею 2,0133 га. та площею 0,0366 га., яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за законом, однак не може оформити спадкові права в нотаріальній конторі, оскільки відсутній (втрачений) правовстановлюючий документ на спадкове майно. За захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_1 з відповідним позовом звернулася до суду.

Позивач у судове засідання не з’явилася. У позовній заяві просила справу слухати у її відсутності (а.с. 3).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради подав суду заяву про слухання справи у відсутності представника та про визнання позовних вимог (а.с. 20).

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_3 помер 19 березня 2001 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Витягом про нормативну грошову оцінку з технічної документації з надання часток (паїв) в натурі і виготовлення державних актів на право приватної власності на землю громадянам села Снітків мурованокуриловецького району № 03-11/428 від 23 липня 2012 року (а.с. 16), витягами з поземельної книги про земельну ділянку від 22 жовтня 2012 року (а.с. 14,15) та довідкою виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради № 395 від 06 липня 2012 року (а.с. 13) доведено, що ОСОБА_3 належало право власності на земельні ділянки № 136 площею 2,0133 га та 0,0366 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради.

Статтями 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, передбачено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, зокрема, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до норм ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Діти спадкодавця, відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року і відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом.

З свідоцтва про смерть (а.с. 7), свідоцтва про народження позивача (а.с. 9), довідки начальника відділу реєстрації актів громадського стану Івано-Франківського обласного управління юстиції (а.с. 10), довідки завідуючої архівом відділу реєстрації актів громадського стану управління юстиції в Одеській області (а.с. 11) та довідкою ОСОБА_2 сільської ради № 395 від 06.07.2012 року (а.с. 23) слідує, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, яка бажає, має право і прийняла спадщину, оскільки, здійснювала поховання померлого, розпорядилася особистими речами спадкодавця, вступила у володіння спадковим майном. Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3.

З оголошення в газеті «Наше Придністров’я» № 18 від 28 березня 2013 року (а.с. 12), слідує, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім’я ОСОБА_3, втрачено, а тому позивач не може оформити свої спадкові права через нотаріальну контору і захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд, вона також не може (а.с. 17).

З інформації завідувача Мурованокуриловецькою державною нотаріальною конторою № 141/02-14 від 21.05.2013 року (а.с. 21) слідує, що спадкова справа на ім’я померлого 19 березня 2001 року ОСОБА_3 не заводилась, а відтак спадкові права ніким не оформлялися.

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання позовних вимог, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, що позивач фактично прийняв спадщину, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку як спадкоємця ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.ст. 10, 57, 60, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку № 136 площею 2,0133 га. (кадастровий номер 0522887100:03:002:0137) та площею 0,0366 га. (кадастровий номер 0522887100:03:001:0546), яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка настала 19 березня 2001 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: