Постанова

від 06.12.2006 по справі а25/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А25/380-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.12.06р.

Справа № А25/380-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Балканрос",

м. Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ 

про скасування рішення та визнання нечинним податкового повідомлення

Суддя  Чередко А.Є.

Секретар Бугрім Г.О.

Представники сторін:

  Від позивача – Коваленко С.О., дор. б/н від 01.08.2006р.

Від відповідача – Онасенко О.В., дор. № 17-02/12274 від 22.12.2006р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить суд скасувати рішення відповідача № 17-16-2/8715 від 22.09.2006р. та визнати нечинним податкове повідомлення відповідача № 10/16-25/18 від 18.08.2006р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням те, що відповідач у встановлені п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не надав відповіді на скаргу позивача на податкове повідомлення відповідача № 10/16-25/18 від 18.08.2006р., тому скарга вважається задоволеною, а зазначене повідомлення скасованим. Окрім того, відповідачем при прийнятті спірного повідомлення був застосований нормативний акт, а саме рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006р. № СП-134/2006/143-26 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну натрій карбоксиметилцелюлози та готових виробів з неї або на її основі незалежно від країни походження та експорту»,  який згідно з ст. 70 ЦПК України, ст. 9 Митного Кодексу України, ст. 4 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»не набрав чинності на час митного декларування ввезеного позивачем товару.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивачем було порушено при ввезені товару на митну територію України п. 1 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006р. № СП-134/2006/143-26 та не сплачено спеціальне мито, що і було підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення. В силу ст.ст. 9, 10 Митного Кодексу України зазначене рішення набуло чинності 22.07.2006р., а позивачем подана для декларування відповідна вантажно-митна декларація 24.07.2006р., отже позивач був зобов'язаний сплатити запроваджене цим рішенням спеціальне мито.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

           ВСТАНОВИВ:

18.08.2006р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення № 10/16-25/18, яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання по сплаті спеціального мита у сумі 17054,30грн. та штрафних санкцій у сумі 1705,43грн. внаслідок порушення позивачем п. 1 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006р. № СП-134/2006/143-26 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну натрій карбоксиметилцелюлози та готових виробів з неї або на її основі незалежно від країни походження та експорту».

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене рішення було надруковано у газеті «Урядовий кур'єр»22.07.2006р. № 135, а позивач пред'явив відповідну вантажну митну декларацію на ввезення  карбоксиметилцелюлози 24.07.2006р. На територію ж України карбоксиметилцелюлоза була ввезена позивачем 22.07.2006р.

Позивачем на  податкове повідомлення № 10/16-25/18 була подана скарга про його скасування до Дніпропетровської митниці, яка отримана останньою 01.09.2006р., що підтверджується копією відповідного поштового повідомлення.

У задоволенні скарги позивача відповідачем було відмовлено, про що останнім було винесено рішення за № 1716-2/8715 від 22.09.2006р., однак доказів направлення цього рішення позивачу відповідачем не надано. Позивач же зазначає, що спірного рішення не отримував, а його копія була отримана ним лише 04.10.2006р. на письмовий запит від 02.10.2006р.

              Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган  невірно  визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке  інше  рішення,  що  суперечить  законодавству  з  питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,  встановленої законом,  такий  платник  податків   має   право   звернутися   до контролюючого  органу  із скаргою про перегляд цього рішення,  яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами,  які платник податків вважає за потрібне надати.  Скарга повинна бути подана контролюючому органу  протягом десяти  календарних  днів,  наступних  за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу,  що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване  рішення   та   надіслати   його   протягом   двадцяти календарних  днів  від  дня  отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення  або  надати  йому під  розписку.  У  разі  коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий  платник  податків  має  право  звернутися  протягом  десяти календарних  днів,  наступних  за  днем  отримання  відповіді,   з повторною  скаргою  до  контролюючого  органу вищого рівня,  а при повторному  повному  або  частковому  незадоволенні  скарги  -  до контролюючого  органу  вищого  рівня  із  дотриманням  зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

    З урахуванням  положень  пункту  16.2  статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу  (або  його  заступник) може  прийняти  рішення  про  продовження  строків розгляду скарги платника податків понад строки,  визначені в абзаці першому  цього підпункту,  але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення  двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване  рішення  за  скаргою  платника  податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку,  продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його  заступника),  така  скарга  вважається  повністю задоволеною  на  користь  платника  податків з дня,  наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною  на користь платника податків,  якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її  розгляду  не  було  надіслано  платнику податків до закінчення двадцятиденного  строку,  зазначеного  в  абзаці   першому   цього підпункту.

          Відповідач отримав скаргу позивача на податкове повідомлення № 10/16-25/18 –01.09.2006р., отже рішення повинно було бути прийнято та направлено позивачеві 21.09.2006р.

Отже, враховуючи прийняття спірного рішення 22.09.2006р. та не надання доказів його направлення позивачу, слід дійти висновку, що в силу п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення № 10/16-25/18 від 18.08.2006р. є скасованим внаслідок задоволення скарги позивача та відповідно нечинним, а прийняття  рішення відповідачем № 17-16-2/8715 від 22.09.2006р. з порушенням порядку встановленого вищенаведеним Законом є підставою для його скасування.

                Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання ж позивача в обґрунтування позовних вимог на не набрання чинності рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006р. № СП-134/2006/143-26 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну натрій карбоксиметилцелюлози та готових виробів з неї або на її основі незалежно від країни походження та експорту» на час митного декларування ввезеного позивачем товару, суд вважає безпідставними з огляду на останній абзац цього рішення та  ч. 5 ст. 9, ст. 10 Митного Кодексу України.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. слід стягнути з державного бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 152, 156, 157 ЗК України,  ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача –задовольнити.          

Скасувати рішення Дніпропетровської митниці  № 17-16-2/8715 від 22.09.2006р.

Визнати нечинним податкове повідомлення Дніпропетровської митниці № 10/16-25/18 від 18.08.2006р.

Стягнути з державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Балканрос»(м. Дніпропетровськ, вул.. Ленінградська, 68, ЄДРПОУ 24990220).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко