Постанова

від 13.05.2013 по справі 821/1195/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. 09 год.32 хв.Справа № 821/1195/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Грішина О.В., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" (далі - ТОВ "ЮТК", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсон Херсонської області ДПС №0007442200 та №0007452200 від 16 жовтня 2012 р., визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки. Позовні вимоги вмотивовані тим, що підстав для проведення перевірки не було, податковою інспекцією не з'ясовано всіх обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджені документи, невірно застосовані до спірних відносин норми чинного законодавства. Законодавством не передбачено право органу ДПС самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини та дані податкових декларацій та зазначати про це в акті перевірки, судові рішення про визнання угод нікчемними відсутні. Господарські операції, вчинені позивачем та визнані податковою інспекцією нікчемними, були фактично здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) письмових заперечень проти позову не надала.

Представник відповідача прибув в судове засідання, проти позову заперечує, посилається на те, що підставою для донарахування ПДВ та зменшення від'ємного значення податку на прибуток підприємства стало здійснення ТОВ "Южная топливная компания" господарських операцій з ТОВ "Будівництво Пан-Україна". Цей постачальник відсутній за юридичною адресою, не мав виробничих потужностей для виконання робіт, транспорту. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" є юридичною особою, є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні, займається оптовою торгівлею, іншим видами діяльності, має у власності автозаправні станції, які здає в оренду.

На підставі наказу від 18.09.12 № 951, виданого ДПІ у м. Херсон Херсонської області головним державним податковим ревізором - інспектором згідно із пп. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Южная топливная компания" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" за травень, червень, липень, серпень 2011 року. За результатами зазначеної перевірки складено акт від 05.10.2012 №2070/22-4/22746763, в якому зафіксовано порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшена суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31 626 грн.; порушення п.п.138.1.1 п. 138.1., п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 145 000 грн.

Податковою інспекцією було встановлено, що між ТОВ "ЮТК" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" укладались договори підряду, зокрема, договір від 03.05.2011 № 3-05 на виконання ремонтних робіт по технічному обслуговуванню резервуарів на АЗС № 10, Херсонська область, м. Генічеськ, пр-т. Миру, 223, вартість робіт за даним договором складає 54000 грн. (з ПДВ), факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3, податковою накладною від 31.05.2011 № 76. Згідно з договором підряду від 01.06.2011 № 01/06 ТОВ "Будівництво Пан-Україна" виконувало ремонті роботи по технічному обслуговуванню резервуарів, ремонту асфальтного покриття, благоустрою території на об'єкті ТОВ "ЮТК" - АЗС № 9, Херсонська обл., Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Леніна, 87-а. Вартість робіт за даним договором складає 120 000 грн. з ПДВ, виконавцем складено та видано позивачу податкові накладні від 15.06.2011 № 215, від 31.07.2011 № 183, від 31.08.2011 № 148.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "ЮТК" умов договорів ТОВ "Будівництво Пан-Україна" уклало договір уступки право вимоги (цесії) від 01.07.2011 з ПП "Нордік-Груп", згідно умов якого ТОВ "Будівництво Пан-Україна" передав ПП "Нордік-Груп" право вимоги за договором підряду № 3-05 від 03.05.2011 на суму 5550 грн.; також уклало договір уступки право вимоги від 02.09.2011 з ПП "Річмонд Сервіс", згідно з яким ТОВ "Будівництво Пан-Україна" передало ПП "Річмонд Сервіс" право вимоги за договором підряду № 3-05 від 03.05.2011 на суму 48450 грн. та повної сплати заборгованості за договором підряду №01/06 від 01.06.2011 на суму 120000 грн.

Договори уступки вимог були виконані, позивач сплатив вартість робіт новим кредиторам, що підтверджено платіжними документами, які були надані до перевірки.

ДПІ у м. Херсоні з посиланням на акт перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 №3087/23/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.08.2011, зазначає, що господарська діяльність ТОВ "Будівництво Пан - Україна" у період, що перевірявся, має ознаки нереальності здійснення з огляду на відсутність ТОВ "Будівництво Пан-Україна" за юридичною адресою, не визнання декларації з ПДВ за травень 2011 року податковою звітністю, свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.10.11. У ТОВ відсутні транспортні засоби. Станом на вересень 2011 року обліковується 14 осіб працюючих. Встановлено, що за юридичною адресою мешкає колишній директор ОСОБА_3, а новий директор та власник ТОВ ОСОБА_4 не перереєстрував ТОВ на іншу адресу. Де знаходиться податкова та бухгалтерська документація підприємства невідомо. В акті є посилання на опитування ОСОБА_4, який не заперечує проти того, що придбав підприємство, але заперечує подання ним податкової звітності, та здійснення господарської діяльності. Головним бухгалтером даного підприємства значиться ОСОБА_5, який заперечує даний факт, не має бухгалтерської освіти, працює плиточником. Тому податкова інспекція дійшла до висновку, що ТОВ "Будівництво Пан-Україна" має ознаки фіктивності, перереєстровано на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність, для документального оформлення господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Відповідач встановив завищення позивачем валових витрат на суму 14500 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 95200 грн., за 3 квартал 2011 року на 52500 грн. Оскільки за даний період позивач декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування, встановлено заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 254 грн., завищення за 3 квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 52500 грн. Внаслідок вчинення господарських операцій з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" завищений податковий кредит на суму 29000 грн. за травень 2011 року - серпень 2011 року.

На підставі акту перевірки від 05.10.2012 р. № 2070/22-4/22746763 ДПІ у м. Херсоні прийняла податкові повідомлення - рішення від 16 жовтня 2012 р. №0007442200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29000 грн. та застосування 2626 грн. штрафу та № 0007452200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 145000 грн. за 3-й квартал 2011 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Суд погоджується з доводами позивача про те. що дії відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки вчинені з порушенням податкового законодавства з огляду на таке. У наказі ДПІ у м. Херсоні від 18.09.12 № 951 підставою для проведення перевірки зазначені п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України. Стаття 79 ПК України встановлює особливості проведення документальної невиїзної перевірки, та містіть відсильну норму. Так п.79.1 передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Стаття 78 ПК України встановлює порядок проведення документальних позапланових перевірок та визначає обставини для проведення документальної позапланової перевірки. Такі перевірки здійснюються за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, в даному випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснений та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 ст. 78 ПКУ). Відповідач 23.11.2011 направив на адресу ТОВ "ЮТК" запит № 28778/10/23-206 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правових відносин з ТОВ "Будівництво Пан - Україна". На цей запит ТОВ "ЮТК" надала витребувані документи у повному обсязі. Цей факт відображено у акті перевірки № 2070/22-4/22746763 від 05.10.2012 (арк. 3). Отже, передбачених ПКУ підстав для перевірки не було.

Разом з тим, суд вважає вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ по проведенню перевірки такими, що не підлягають задоволенню. Реалізація органами державної податкової служби контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. За результатами проведених перевірок, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 Кодексу, органи ДПС складають акт або довідку такої перевірки, які підписуються посадовими особами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. При цьому визначення сум податків, що підлягають сплаті платником до бюджету, у відповідності до ст.58 Кодексу, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення. Платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, у відповідності до п. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (ст. 2, пп. 1 п. 2 ст. 17 КАС України). З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Платником податків можуть бути оскаржені певні процесуальні дії органу ДПС при проведенні перевірки, наприклад, вилучення оригіналів первинних документів тощо.

У свою чергу дії інспектора ДПІ щодо складання акту перевірки, висновки акта перевірки не є рішеннями або діями органу владних повноважень, а відтак не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу. Обов'язковою ознакою дій, правомірність яких оскаржується в адміністративному суді, є їх юридичний характер, тобто обов'язковість цих дій до відповідного суб'єкта, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями інспекторів щодо складання акту перевірки, вимога про визнання їх неправомірними не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту в даному випадку виключно шляхом пред'явлення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, якими визначено суми грошових зобов'язань, що підлягають сплаті до державного бюджету.

Дії податкових інспекторів, які вказані в позові, самі по собі не породжують настання правових наслідків, а є підставою для формування та направлення податкового повідомлення-рішення. Власне останнє є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.157 статті 14 Податкового кодексу). Відтак правові наслідки для платника породжують безпосередньо податкове повідомлення-рішення, яким нараховані грошові зобов'язання.

Такі податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що будівельні роботи позивачем не придбавались у ТОВ "Будівництво Пан-Україна", господарські операції тільки документувались без реального виконання саме цією юридичною особою, а фактично якщо і придбавались, то у невідомих осіб.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", суд вважає передчасним та таким, що не підтверджено при розгляді справи належними доказами. Укладені між позивачем та його контрагентом угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсними. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Отже, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору основних фондів, приміщень, чисельності персоналу, наявності транспорту. ДПІ не наведено жодного нормативного акту, який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу. Тому правочини між позивачем та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6). За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

З точки зору податкового законодавства України на час вчинення правочинів головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а вартості товару до складу валових витрат є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування цих правочинів. Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкових зобов'язань необхідно встановити такі факти, як реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку. З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом повністю досліджено всі обставини справи щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Будівництво Пан-Україна". Суд вважає, що вони носять реальний характер та не мають жодних ознак фіктивності. Відповідно до акту перевірки, ДПІ не заперечує наявність в позивача правильно оформлених первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку, відображення в податковій звітності здійснених операцій придбання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач не заперечує того, що ТОВ "Будівництво Пан-Україна" на момент складання та видачі податкових накладних по спірним угодам (травень-серпень 2011 року) був зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Суд вважає обґрунтованим включення позивачем до валових витрат суми 145000 грн., сплаченої новим кредиторам за виконані ТОВ "Будівництво Пан-Україна" роботи. На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано до суду первинні бухгалтерські документи, договори, кошториси, акти виконаних робіт.

ДПІ у м. Херсоні не заперечує того факту, що ТОВ "Будівництво Пан-Україна" у податковій звітності (деклараціях по ПДВ) у складі податкових зобов'язань відобразило ПДВ по операціях з позивачем.

Що стосується використання податковою інспекцією акта ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.10.2011 №3087/23/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна", то суду даний акт не наданий. Вимога суду про надання даного акту на огляд суду в ухвалі від 16.04.13 не виконана. Також відповідачем не надані пояснення директора ОСОБА_4, головного бухгалтера ОСОБА_5 або будь-які інші докази.

Крім того, використання висновків даного акту не є обґрунтованим, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-595/12/2070 від 25.04.12 був задоволений позов ТОВ "Будівництво Пан-Україна" до ДПІ у Московському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій щодо проведення зустрічної звірки та складанню акту від 27.10.2011 № 3087/23/34859292, судове рішення набрало законної сили 17.10.12, та в силу ст.72 Кодексу адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України, має преюдиційне значення при розгляді даного спору.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські та податкові документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Порушення податкового законодавства контрагентом позивача постачання або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Відмова посадових осіб ТОВ "Будівництво Пан-Україна" від надання документів підприємства на перевірку є підставою для притягнення цих осіб до відповідальності, донарахування податкових зобов'язань та вжиття відповідних заходів щодо винних осіб. Позивач не може впливати на іншого платника податків та змушувати останнього до виконання передбачених законом обов'язків платників податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок відповідача про відсутність реальності виконаних робіт ТОВ "Будівництво Пан-Україна" є тільки припущенням.

З урахуванням викладеного, відповідач не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень належними доказами. Суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з Державного бюджету в сумі 1766 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная топливная компания" частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 16.10.12 № 0007442200, № 0007452200.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "Южная топливная компания" (код ЄДРПОУ 22746763) витрати по сплаті судового збору в сумі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн.26 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 травня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6