Постанова

від 30.05.2013 по справі 5023/5402/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 5023/5402/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Чудновській І.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Шипілов А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1338 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 04.02.13 р. у справі № 5023/5402/12

за позовом ТОВ "Контрактант С", м. Київ

до ТОВ "Дарніка", м. Харків

про стягнення 116 005,11 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012р. позивач, ТОВ "Контрактант С", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ "Дарніка" заборгованість у сумі 113742,72 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №1-11 від 23.03.12 р. та три проценти річних у сумі 2262,39 грн., всього 116005,11 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.02.2013 р. по справі № 5023/5402/12 ( суддя Сальникова Г.І.) в позові відмовлено, з посиланням на не зазначення у накладній та акту звірки договору на підставі якого переданий товар,в договорі не визначені строки оплати поставленого товару.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його не законним та не обґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що інших договорів крім спірного договору між позивачем та відповідачем укладено не було, відповідач товар отримав, доказів відмови не надав, акт звірки від 01.07.2012 р. підписаний та скріплений печатками обох сторін, тобто зобов'язаний був здійснити оплату отриманого товару.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не з'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що у видатковій накладній №РН-0000001 від 26.03.12р., та акті звірки від 01.07.2012 р. відсутнє посилання саме на спірний договір купівлі-продажу № 1-11 від 23.03.2012р., відсутні підстави стверджувати що поставка товару здійснена саме за договором купівлі- продажу,позовні вимоги не підтверджені належними доказами та не підтверджують факт настання строку оплати грошових коштів за спірним договором.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 23.03.12 р. між ТОВ "Контрактант С" та ТОВ "Дарніка" був укладений договір купівлі-продажу №1-11, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача оливки консервовані в асортименті, а відповідач - прийняти та оплатити цей товар.

Пунктами 2.1,2.2,3.1 договору передбачено,що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну та за адресою, яка визначається в додатках (специфікаціях) до цього договору; факт передачі товару у власність покупця оформлюється сторонами шляхом підписання видаткової накладної; ціна окремих партій товару визначається згідно додатків (специфікацій)..

У п. 3.4 договору зазначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах передплати в розмірі 100% вартості товару, а п. 4.2 договору встановлені обов'язки покупця прийняти товар і оплатити його вартість.

Договір в установленому законом порядку не розірваний та не визнаний недійсним.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу 61152 жерстяних банок консервних оливок по ціні 1,8 грн., загальною вартістю 113 742,72 грн., уповноважена особа відповідача діюча на підставі довіреності на отримання цінностей № 580 від 26.03.12 р. їх отримала, що підтверджується копію видаткової накладної №РН-0000001 від 26.03.12 р. на суму 113742,72 грн., копію товарно-транспортної накладної від 26.03.12 р. на суму 113742,72 грн. але свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати відповідач не здійснив, доказів сплати або відмови від отримання товару не надав, тобто заборгованість складає 116005,11 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.12 р., підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача.

Як свідчать матеріали справи доказів наявності інших правочинів по купівлі - продажу оливок консервованих відповідач не надав.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Отже, видаткова накладна № 0000001 від 26.03.2012 р. має всі необхідні реквізити, підписана уповноваженими особами обох сторін є свідченням здійснення господарської операції ( прийом-передача) між позивачем і відповідачем і є належним доказом здійснення господарської операції між сторонами договору.

Тем більш, що формою видаткової накладної не передбачено зазначення договору, тому відсутність у накладній посилання на договір не звільняє відповідача від обов'язку оплатити одержаний товар.

Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин та зробив помилковий висновок, що позивачем не доведено здійснення поставки товару саме за спірним договором,оскільки в видатковій накладній відсутнє посилання на договір.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи свідчать про те, що саме на виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача 61152 жерстяних банок консервних оливок по ціні 1,8 грн., загальною вартістю 113742,72 грн., так як інші правочини між сторонами не укладались.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, обов'язок здійснити оплату отриманого товару виник у відповідача після отримання товару, тобто 26.03.2012р.

У зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, а додані до матеріалів справи докази не підтверджують факту настання строку оплати грошових коштів відповідачем за спірним договором є помилковим, оскільки відповідач товар отримав, підписанням акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.12 р., підтвердив свою заборгованість у сумі 113742,72 грн. , не надав доказів існування іншого договору, крім спірного, предметом якого є оливки консервовані в асортименті.

Отже, суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, без врахування обставин справи і рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 113742,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення річних у сумі 2262,39 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526,655,625,692 ЦК України, ст. ст. 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2013 у справі № 5023/5402/12 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити. Стягнути з ТОВ " Дарніка", м. Харків ( 61068, м. Харків, набережна Крупської,3 код ЄДРПОУ - 34470633) на користь ТОВ " Контрактант С", м. Київ ( 03148, м. Київ, вул. Т. Строкача,1 код ЄДРПОУ - 36940919 ) 113742,72 грн. заборгованості, 2262,39 грн. річних, 2320,1 грн. судового збору, 1160,05 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписаний 30.05.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.