Ухвала

від 31.05.2013 по справі 353/710/13-ц

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/710/13-ц

Провадження № 2-п/353/4/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Гавриш Я.М.

з участю: секретаря Гуцуляк Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс" про перегляд заочного рішення Тлумацького районного суду ухваленого 26.04.2013 року по справі № 353/529/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Тлумацького районного суду від 26.04.2013 року по справі № 353/529/13-ц стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс", код ЄДРПОУ 22199433, вул. Юності, 41, с. Микитинці Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. сплаченого судового збору та 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. витрат понесених на правову допомогу.

18.05.2013 року ТОВ "Гравідс" звернулося в суд із заявою про перегляд заочного рішення, з тих підстав, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2962 від 26.12.2009р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25242366 від 05.02.2010р. позивачці належить 1/2 частка домоволодіння по АДРЕСА_1. Вказана обставина судом залишена поза увагою, не з'ясовано чи порушені права іншого власника домоволодіння та не залучено до справи. Оскільки заподіяна шкода відшкодовується тільки власнику майна, а пошкоджена огорожа належить двом власникам, що потребує дослідження в судовому засіданні.

Згідно із ст. 3 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА 6763905 відповідальність за заподіяну шкоду в межах установлених лімітів несе страховик, яким є Страхова компанія «Еталон», то зі страхової компанії підлягає стягнення за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 000,00 грн.

До розгляду справи в якості співвідповідача не залучено Страхову компанію «Еталон».

Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ТОВ «Гравідс» перед третіми особами була застрахована в Страховій компанії «Еталон» за договором на обов'язкове страхування від 03.09.2011р. № АА / 6763905.

Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.2 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 вказаного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому моральну шкоду в межах 5% від встановленого законом ліміту, а іншу суму моральної шкоди відшкодовує особа, визнана винною в ДТП.

Вказана норма Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальною, що регулює відносини та встановлює певні правила у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому норми ст. 1172 ЦК України, за якою юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, у даному випадку застосовуванню не підлягає, оскільки не врегульовує правовідносини, що виникли у сфері страхування відповідальності.

Правильність застосування спеціальної норми закону з відшкодуванням моральної шкоди, завданої працівником, що перебуває у трудових відносинах з підприємством наведено також у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди».

Крім того, за положенням ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, за умовами страхування цивільної відповідальності обов'язок з відшкодування різниці моральної шкоди між розміром встановленим судом і часткою, що належить сплатити страховій компанії, покладається на винну у ДТП особу, тобто співвідповідача, а не застраховану особу (ТОВ «Гравідс»).

Таким чином, висновок суду про покладення на ТзОВ «Гравідс» обов'язку з відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на приписах матеріального права.

Крім того, судом при вирішенні питання відшкодування моральної шкоди не враховані приписи ст. 26-1 вказаного Закону, за яким підлягає відшкодування лише різниця між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком.

Так, судом визначено, що сума моральної шкоди, яку належить сплатити ТзОВ «Гравідс» складає 1000 грн. Однак, у такому разі відшкодування підлягає лише різниця між сумою моральної шкоди, що належить виплатити страховику та визначеною судом, а тому розмір в сумі 1000 грн. є неправомірним.

Крім того, судом при вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди не наведено за якими обставинами та на підставі яких доказів він дійшов висновку, що розмір завданої моральної шкоди потерпілому дорівнює саме 1000 грн.

Також суд не правильно вирішив питання судових витрат та незаконно стягнув з ТзОВ «Гравідс» судовий збір в сумі 458,80 грн.

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 4 п. 1.1 ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Ціна позову 3173 грн. тобто сума судового збору що підлягала оплаті 229,40 грн., позов задоволено на суму 1500,00 грн., а отже судовий збір підлягав би до стягнення в сумі 108,44 грн.

Учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, не повідомивши причин неявки.

Суд, за наслідками розгляду заяви "Гравідс" про перегляд заочного рішення від 26.04.2013 року, вважає, що заяву слід залишити без задоволення, з таких підстав: Судом встановлено, що 26.04.2013 року по справі № 353/529/13 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки було ухвалено заочне рішення. Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Судом встановлено, що представник відповідача не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки без поважних причин, що не заперечується самим відповідачем, а докази, на які він посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, а тому підстав для скасування заочного рішення немає.

Керуючись ст.ст. 208, 232, 233 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс" про перегляд заочного рішення Тлумацького районного суду ухваленого 26.04.2013 року по справі № 353/529/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравідс", ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий Я.М. Гавриш