ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2013 р. Справа № 809/1561/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Рамчек" про стягнення податкового боргу у сумі 8 690,54 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
18.05.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Рамчек" (надалі - відповідач, ПП "Рамчек") про стягнення податкового боргу у сумі 8 690,54 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0001502201 від 18.12.2012 року, у сумі 2 681,97 грн.; податку на додану вартість та штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0001512201 від 18.12.2012 року, у сумі 1 934,93 грн.; орендної плати за землю за період 2013 року у сумі 86,56 грн., а також нарахованої пені у сумі 3 987,08 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю (а.с.48).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Кореспонденція, направлена ПП "Рамчек" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "підприємство відсутнє" (а.с.42).
Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).
За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП "Рамчек" 05.07.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.6) та 31.01.1997 року взяте на податковий облік як платник податків ДПІ в м. Івано-Франківську (зворотна сторона а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що службовими особами позивача з 20.11.2012 року по 28.11.2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Рамчек" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за результатами якої складено акт за № 11594/22-1-22164073 від 05.12.2012. В даному акті зафіксовано факти заниження податку на прибуток у сумі 8 246,00 грн. та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 5 598,00 грн. (а.с.11, 32).
ДПІ у м. Івано-Франківську, на підставі вищевказаного акту перевірки від 05.12.2012 року, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0001502201 та за № 0001512201 від 18.12.2012 року, згідно яких ПП "Рамчек" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 10 948,00 грн. (8 246,00 грн. - основний платіж та 2 702,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 7 661,00 грн. (5 598,00 грн. - основний платіж та 2 063,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відповідно (а.с.8, 9).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до пункту 113.1 статті 113 цього Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення за № 0001502201 та за № 0001512201 від 18.12.2012 року відповідачем отримані, однак нараховані згідно вказаних податкових повідомлень-рішень суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) ПП "Рамчек" сплачені частково у сумі 8 266,03 грн. та у сумі 5 726,07 грн. відповідно. Непогашеними залишається 2 681,97 грн. узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та 1 934,93 грн. узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).
Крім того, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 681,97 грн. та з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 1 934,93 грн. нараховано останньому пеню у розмірі 2 318,68 грн. та у розмірі 1 668,40 грн. відповідно.
Судом також встановлено, що відповідач, у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України, являється платником орендної плати за орендовану ним земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2013 року ПП "Рамчек" подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, якою узгоджено податкове зобов'язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2013 рік у розмірі 952,00 грн. (а.с.33-34).
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить висновку, що податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, є узгодженим.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285-287 цього Кодексу.
Згідно пункту 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ним у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, підлягала сплаті ПП "Рамчек" у строк, встановлений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати орендної плати за землю за період 2013 року у сумі 86,56 грн.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано ПП "Рамчек" податкову вимогу від 29.01.2013 року за № 82 на загальну суму 8 063,03 грн. Вказана вимога отримана директором ПП "Рамчек" Кечмар І.В. 04.02.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишена без реагування (а.с.7).
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0001502201 від 18.12.2012 року, у сумі 2 681,97 грн.; податку на додану вартість та штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0001512201 від 18.12.2012 року, у сумі 1 934,93 грн.; орендної плати за землю за період 2013 року у сумі 86,56 грн., а також нарахованої пені у сумі 3 987,08 грн. у загальній сумі 8 690,54 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Наявність податкового боргу підтверджується обліковими картками даного платника податків (а.с.35-37) та іншими матеріалами справи. Підстав для звільнення ПП "Рамчек" від сплати заборгованості судом не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, податковий борг у сумі 8 690,54 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 цього Кодексу встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128 , ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Рамчек" (76006, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 192, код ЄДРПОУ - 22164073) в дохід держави 8 690 (вісім тисяч шістсот дев'яносто) грн. 54 коп. податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Рамчек".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2013 |
Оприлюднено | 01.06.2013 |
Номер документу | 31532033 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Главач І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні