Рішення

від 27.05.2013 по справі 901/1268/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.2013 Справа № 901/1268/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт», м. Сімферополь

до відповідача Санаторного комплексу «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України, смт Кореїз, м. Ялта

про стягнення 125061,22 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Єфремов І.Є., довіреність №б/н від 02.02.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Санаторного комплексу «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України суми заборгованості у розмірі 125061,22 грн, а також судового збору у розмірі 2501,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №159 від 11.05.2010р. щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 125061,22 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013р. та 29.04.2013р. не виконав, відзиву на позов суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у наявному в матеріалах справи витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ №027972 від 23.04.2013р. (а. с. 194-195). Факт отримання відповідачем судової кореспонденції підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 190).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт» (Постачальник) та Санаторним комплексом «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України (Замовник) укладений договір №159 (а. с. 7), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник поставляє Замовникові товар, а Замовник оплачує товар за цінами, які зазначені в специфікації, та у термін згідно з умовами договору.

Постачальник поставляє товар - продукцію сільського господарства 86140 кг (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума договору складає 552594,00 грн, в тому числі ПДВ.

Згідно пункту 3.1 договору Постачальник поставляє, а Замовник приймає і вчасно оплачує продукцію харчової промисловості в кількості й обсязі зазначеному в заявці.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється при наявності відповідного бюджетного призначення протягом 10 банківських днів з дати отримання його Замовником на свій розрахунковий рахунок.

Договір набуває сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. (пункт 8.1 договору).

Позивачем у виконання зобов'язань за договором було поставлено відповідачу товар згідно додатку до договору - специфікації на продукції сільського господарства (а. с. 8), що підтверджується наявними у матеріалах справи та підписаними обома сторонами видатковими накладними (а. с. 10-170) на загальну суму 505664,88 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок (а. с. 171-187) у рахунок оплати поставленої продукції Санаторним комплексом «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України було перераховано позивачу 380603,66 грн.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 125061,22 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт» та Санаторним комплексом «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 125061,22 грн.

Крім того у матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт звіряння взаємних розрахунків (а. с. 9), згідно якого станом на 15.03.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 125061,22 грн.

Відповідач на день розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 125061,22 грн заборгованості за договором поставки №159 від 11.05.2010р. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 27.05.2013р.

Повне рішення складено 31.05.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Санаторного комплексу «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України (98671, АР Крим, м. Ялта, смт Кореїз, Алупкінське шосе, 19; код ЄДРПОУ 19004302, р/р3522200500539 ГУДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт» (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, Б21, кв. 8; код ЄДРПОУ 34946505, р/р26004000131857 в ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, ОКПО 34946505) суму заборгованості у розмірі 125061,22 грн.

3. Стягнути з Санаторного комплексу «Дюльбер» Управління справами апарату Верховної Ради України (98671, АР Крим, м. Ялта, смт Кореїз, Алупкінське шосе, 19; код ЄДРПОУ 19004302, р/р3522200500539 ГУДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймпродукт» (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, Б21, кв. 8; код ЄДРПОУ 34946505, р/р26004000131857 в ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, ОКПО 34946505) судовий збір у розмірі 2501,22 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна