Рішення

від 30.05.2013 по справі 901/1266/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2013 Справа № 901/1266/13

За позовом малого підприємства «Пілот»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аст-Мастер 2005»

про стягнення 5814,74 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5814,74 грн., у тому числі 5271,22 грн. основного боргу, інфляцію у розмірі 10,02 грн., 100,35 грн. 3% річних, 433,15 грн. пені, а також витрати пов'язані з сплатою судового збору.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки №091-703/12 від 15 лютого 2012 року у частині платі за поставлений товар.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

15 лютого 2012 року між МП «Пілот» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Аст-Мастер 2005» був укладений договір постачання №091-703/12

Згідно умовам вказаного договору МП «Пілот» протягом 2012 року здійснювало постачання товару в адресу відповідача по цінах, узгоджених в специфікації до договору.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.3. Договору поставки №091-703/12 постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і своєчасно сплатити товар не пізніше за день постачання цього товару.

Факт постачання і передачі товару МП «Пілот» у власність відповідача підтверджується відповідними витратними накладними, а саме: № РН-С-92365 від 29.09.12 на суму 2638,20 грн. та № РН-С-59581 від 16.08.12 на суму 3133,02 грн.

Порушуючи п.п. 3.3. договору поставки за станом на дату подачі справжнього позову заборгованість відповідача перед МП «Пілот» в сумі 5271,22 грн. не погашена.

Відповідач гарантованим листом №01/11 від 01.11.2012 зобов'язався оплатити товар по накладним № РН-С-92365 від 29.09.12 на суму 2638,20 грн. та № РН-С-59581 від 16.08.12 на суму 3133,02грн. до 30.11.12(а.с.22). Однак розрахунки з позивачем у повному обсязі не провів.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 5271,22грн. підтверджується двусторонними актами звірки розрахунків, підписаними сторонами за станом на 31.10.12, на 28.02.13, на 17.04.13(а.с.23,46,54)

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Згідно з частині першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 5271,22 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 16.08.2012р. по 09.04.2013р. у сумі 100,35 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з серпня 2012р. по грудень 2012р. у сумі 10,02 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розміру 433,15грн. за період з 16.08.2012р. по 28.03.2013р.(згідно розрахунку позивача)

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачене, що неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.3 Договору постачання у випадку, якщо покупець не провів оплату поставленого товару в передбачений Розділом 3 цього Договору строк, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми основного боргу за кожен день прострочення платежу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем був проведений вірно.

Позовні вимоги| позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розміру 433,15грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.05.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 31.05.2013.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аст-Мастер 2005» (вул. Козлова, 41, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ЕДРПОУ 33417343 р/р 26002060228109 в КРУ Приватбанку в м. Сімферополі МФО 380515) на користь малого підприємства «Пилот» (вул. Бокуна, 32, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, р\р 26007213285 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» в м. Київ МФО 380805, ЗКПО 163 244 08 ІПН 163 244 00 1276) 5271,22 грн. основного боргу, 10,02 грн. індексу інфляції , 100,35 грн. - 3% річних, 433,15 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова