Рішення

від 23.05.2013 по справі 5017/1429/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2013 р.Справа № 5017/1429/2012

За позовом Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА";

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання недійсним договору оренди та стягнення 698928,80грн.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

суддя Зайцев Ю.О.

суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засідання приймали участь:

Від прокурора: не з'явився;

Від Міністерства оборони України: Дідух С.П., довіреність №220/957/д від 11.12.12р.;

Від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси: Дідух С.П., довіреність №165 від 23.01.13р.;

Від відповідача ТОВ"АГМА": Мікуленко В.В., довіреність від 12.06.12р.;

Від відповідача ФОП ОСОБА_1: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та стягнення 367497,06грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.12р. порушено провадження у справі №5017/1429/2012.

Поряд з цим, Військовим прокурором Одеського гарнізону заявлена заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" у межах суми збитків.

В обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову зазначає про те, що приймаючи до уваги, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача є значною, у зв'язку з чим у разі задоволення позову, відповідач, з метою уникнення від виконання рішення суду може реалізувати своє майно чи зняти грошові кошти з рахунків, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, на даний час є необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту на майно і розрахункові рахунки відповідача у межах суми збитків, що підлягає стягненню.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, Військовим прокурором Одеського гарнізону не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні зазначеної заяви.

12.06.12р. від відповідача ТОВ"АГМА" надійшло клопотання (вх.№18077/2012 від 12.06.12р.) про відкладення розгляду справи, згідно якого просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомиться з матеріалами справи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

05.07.2012р. від відповідача ТОВ"АГМА" надійшло клопотання(вх.№20765/2012 від 05.07.2012р.) про подання доказів, згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи документи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

05.07.2012р. від відповідача ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання(вх.№20768/2012 від 05.07.2012р.) про залучення документів до матеріалів справи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

За клопотанням відповідача ТОВ"АГМА", ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.12р. строк розгляду спору по справі №5017/1429/2012 було продовжено до 29.07.12р., в порядку ст. 69 ГПК України.

10.07.2012р. від Міністерства оборони України надійшло клопотання (вх.№21293/2012 від 10.07.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи документи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

10.07.12р. директор ТОВ "АГМА"- ОСОБА_6 надав суду клопотання(вх.№21287/2012 від 10.07.2012р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи оригінали зразків підпису та договір №4/09 від 01.01.2009р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

В судовому засіданні 10.07.12р. ОСОБА_6- директор ТОВ "АГМА" надав суду експериментальні зразки підпису у два етапи. На першому етапі виконував підписи у звичних умовах (сидячі за столом, із звичним приладдям письма). На другому етапі, надав суду зразки підпису в умовах стоячи. Після нанесення експериментальних підписів на листі, на цих зразках було зазначене прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливість зразка, а саме в якому положенні зроблені зразки.

Враховуючи необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в судовому засіданні 10.07.12р. суд дійшов висновку, про необхідність призначення комплексної експертизи щодо належності підпису на договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р. директору Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" ОСОБА_6 та відтиску печатки.

10.07.12р. ухвалою господарського суду Одеської області призначено у справі №5017/1429/2012 комплексну експертизу, провадження у справі №5017/1429/2012 зупинено до закінчення проведення експертизи.

03.08.12р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№24164/2012 від 03.08.12р.) провідного судового експерта ОНДІСЕ (№ експертизи 7056/02) про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи за матеріалами господарської справи №5017/1429/2012.

03.08.12р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№24150/2012 від 03.08.12р.) експерта ОНДІСЕ (№ експертизи 7057/03) про надання матеріалів, необхідних для дачі висновку за матеріалами господарської справи №5017/1429/2012.

28.08.12р. судом зроблено запит до ОНДІСЕ для повернення до господарського суду Одеської області справи №5017/1429/2012 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА"; Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди та стягнення 367497,06 грн. для розгляду клопотань експерта.

04.09.12р. від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси на адресу господарського суду Одеської області надійшли уточнення до позовної заяви (вх.№27100/2012 від 04.09.12р.), згідно яких просить суд визнати недійсним з часу укладання договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 92кв.м за адресою: АДРЕСА_2 від 12.11.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси збитки у сумі 698928,80грн.

03.10.12р. від ОНДІСЕ надійшов супровідний лист (вх.№29963/2012 від 03.10.12р.) згідно якого надіслано матеріали справи №5017/1429/2012 для виконання заявлених експертами клопотань №7056/02, №7057/03.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.12р. було поновлено провадження у справі №5017/1429/2012 для розгляду клопотань експертів щодо надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та витребувано у відповідача ТОВ"АГМА", документи зазначені у клопотаннях експертів, а саме: вільні зразки підписів ОСОБА_6 в оригіналах документів за 2004-2008 рр.(заявах, договорах та ін.).

Представник відповідача ТОВ"АГМА" подав у судовому засіданні супровідним листом(вх.№310002/2012 від 15.10.12р.) на виконання клопотання експерта витребувані документи, а саме: договір поставки від 23.07.2004р., договір про співробітництво від 29.06.05р., договір поставки №Х07-88 від 07.08.07р., копію паспорту громадянина України, копію закордонного паспорту, а також докази оплати рахунків за виконання експертизи(копію квитанції №5127.74.3 від 28.08.12р. на суму 1618,32грн., та копію квитанції №5127.74.1 від 28.08.12р. на суму 1296,24грн.).

Судом залучено до матеріалів справи надані документи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.12р. провадження у справі №5017/1429/2012 зупинено до одержання господарським судом Одеської області результатів комплексної експертизи, надіслано Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №5017/1429/2012.

Приймаючи до уваги надходження на адресу господарського суду Одеської області висновку судової почеркознавчої експертизи(вх№38/2013 від 02.01.13р.) та висновку судово-технічної експертизи(вх.№163/2013 від 02.01.13), а також надходження справи №5017/1429/2012 до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.13р. було поновлено провадження у справі 5017/1429/2012.

04.02.13р. від відповідача ТОВ"АГМА" надійшло клопотання (вх.№3687/2013 від 04.02.13р.) про відкладення розгляду справи, згідно якого просить суд відкласти розгляд справи №5017/1429/2012 на іншу дату, в зв'язку з знаходженням представника у відрядженні, в м.Обухів, де буде приймати участь у судовому засіданні в Обухівському районному судді Київської області по цивільним справам №8-17/12 та 8-2/12.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.13р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

Представник прокурора надав клопотання (вх.№3965/2013 від 05.02.13р.), згідно якого просить суд розгляд справи по справі №5017/1429/2012 перенести на 11.02.2013р., для надання часу для ознайомлення з матеріалами експертної перевірки стосовно підписів та печатки.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.13р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

08.02.13р. від Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№4565/2013 від 08.02.13р.), згідно якого просить суд справу №5017/1429/2012 призначити до колегіального розгляду, здійснювати технічну фіксацію судового розгляду справи №5017/1429/2012.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

11.02.13р. представник Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України подав у судовому засіданні заяву (вх.№4622/2013 від 11.02.13р.), згідно якої у зв'язку з тим, що 11.06.2012р. наказом Генерального прокурора України №100 ш з 1 липня 2012р. у структурі та штатному розписі прокуратури України ліквідовано військові прокуратури, та з цього ж дня у структурі органів прокуратури утворено Одеську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, тому просить суд внести уточнення у справу №5017/1429/2012, а саме змінити назву позивача на Одеська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.13р. здійснено заміну назви позивача на Одеська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України.

11.02.13р. від Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України надійшли письмові пояснення та клопотання (вх.№4624/2013 від 11.02.13р.), згідно яких просить суд витребувати від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси та від ДПІ у Київському районі м.Одеси: інформацію про наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; інформацію про реєстратори розрахункових операцій, зареєстровані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, із відображенням дати їх реєстрацій, а також місць торгівлі, в яких вони розміщені; примірник договору оренди на приміщення, які подавались фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для взяття на облік та реєстрації РРО за адресою: АДРЕСА_2, або іншою адресою, наближеною до вказаної (розташованої поруч); інформацію про те, чи подавався до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси договір оренди від 12.11.2009р., укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА", як документ, яким підтверджено право користування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 приміщенням, яке використовувалось для здійснення господарської діяльності; акт(довідку) останньої документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із описом наданих на перевірку документів. Від ДПІ у Суворовському районні м.Одеси: інформацію про рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" у банках та інших фінансових установах, які могли бути використані з 12.11.2009р. для здійснення розрахункових операцій; акт(довідку) останньої документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" із описом наданих на перевірку документів.

11.02.13р. від Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України надійшли уточнення письмових пояснень (вх.№4626/2013 від 11.02.13р.), згідно яких уточнює прохальну частину письмових пояснень від 11.02.13р., та п.1.2. викладає в наступній редакції: "Від ДПІ у Суворовському районі м.Одеси: інформацію про рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" у банках та інших фінансових установах, які могли бути використані з 12.11.2009р. по 22.03.2012р. для здійснення розрахункових операцій".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.13р. клопотання Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (вх.№4624/2013 від 11.03.13р.) про витребування доказів - задоволено, та витребувано від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, від ДПІ у Київському районі м.Одеси та від ДПІ у Суворовському районні м.Одеси викладені в клопотанні докази.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.13р. клопотання Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (вх.№4565/2013 від 08.02.13р.) про розгляд справи колегіально - задоволено, справу №5017/1429/2012 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 11.02.13р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Фаєр Ю.Г., суддя Оборотова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.13р. прийнято справу №5017/1429/2012 до колегіального розгляду.

04.03.2013р від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси надійшов лист(вх.№7487/2013 від 04.03.2013р.), з якого вбачається що станом на 04.03.13р. відповідно до бази даних Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не знаходиться; відповідно реєстру виданих ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, наданому РУ Департаменту САТ ДПС України в Одеській області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не отримувала ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за період з 12.11.2009р. по 22.03.2012р.реєстратори розрахункових операцій не реєструвала; Товариство з обмеженою відповідальністю "АГМА" за період з 12.11.2009р. по 22.03.2012р. реєстратори розрахункових операцій не реєстрував.

Приймаючи до уваги, що суддя Фаєр Ю.Г. знаходиться у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 11.04.13р. передано справу №5017/1429/2012 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Зайцев Ю.О., суддя Оборотова О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.13р. прийнято справу №5017/1429/2012 до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Зайцев Ю.О., суддя Оборотова О.Ю.

Міністерство оборони України повністю підтримує позовні вимоги, з підстав викладених у поясненнях (вх.№20351/2012 від 03.07.2012р.).

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси підтримує уточнені позовні вимоги, згідно яких просить суд визнати недійсним з часу укладання договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 92кв.м за адресою: АДРЕСА_2 від 12.11.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси збитки у сумі 698928,80грн. Так в обґрунтування уточнень зазначає про те, що необхідність звернення до суду була викликана тим, що ТОВ "АГМА" самочинно займаючи нерухоме військове майно приміщення КПП №56 військового містечка №215, загальною площею 92кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, без законних на то підстав передав ці приміщення за договором оренди у строкове платне користування ФОП ОСОБА_1. Внаслідок таких обставин протягом періоду з 01.06.10р. по 01.06.11р. КЕВ м. Одеси недоотримано орендної плати від ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 183748,53грн. Зазначена заборгованість встановлена КРУ в Одеській області Актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси від 24.06.11р. №08-19/37. В ході ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси, що була проведена Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, згідно Акту від 10.05.12р. №08-19/232, встановлено: „В порушення вимог ст.2. п.4 ст.9, п.1 та п.2 ст.13, п.3 ст. 18 та п.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», Інструкції про організацію передачі в оренду та укладання договорів оренди нерухомого військового майна», затвердженої наказом Міністра оборони України від 02.02.2010р. №46, без здійснення оплати та наявності відповідного договору оренди з КЕВ м. Одеси на протязі періоду з 01.04.2011р. по 31.04.2012р. приміщенням колишнього КПП №56 площею 88кв.м та бетонованою площадкою площею 30кв.м користується ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 для розміщення магазину продуктів, який здійснює торгівлю товарами підакцизної групи (алкогольні та тютюнові вироби).". Як наслідок, протягом періоду з 01.04.2011р. по 30.04.2012р. КЕВ м. Одеси недоотримано орендної плати від ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 165715,87грн. за використання військового майна для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі з 1 квітня по 31 грудня 2011р. в сумі 114619,61грн. та з 1 січня по 30 квітня 2012р. у розмірі 51096,25грн. Суми зазначені без врахування ПДВ. Таким чином, за період з 01.06.10р. по 31.04.2012р. внаслідок протиправного користування ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 зазначеним нерухомим майном, КЕВ м. Одеси завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати на загальну суму 183748,53грн. + 165715,87грн. = 349464,40грн.(З яких: 183748,53грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ФГД КЕВ м. Одеси від 24.06.11р. №08-19/37; 165715,87грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ДФІ в Одеській області від 10.05.12р. №08-19/232.). Тому, відповідно ч. 2 ст. 230 ЦК України, на теперішній час ТОВ "АГМА" зобов'язане відшкодувати КЕВ м. Одеси збитки у подвійному розмірі, що завдані у зв'язку з вчиненням вищезазначеного правочину у розмірі: 349464,40грн. * 2 = 698928,80грн.

Відповідач ТОВ"АГМА" просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, та прийняти ухвалу, якою провадження у справі припинити, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№19855/2012 від 26.06.2012р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що пунктом 2.1. копії Договору від 12.11.2009р., доданого позивачем до позову, Орендодавець у 3-денний строк, після набрання чинності Договором зобов'язаний передати приміщення, що орендується, Орендареві за актом прийому - передачі. Однак, з матеріалів справи вбачається, що акт приймання - передачі сторонами Договору не підписувався, передача приміщення не відбулась. ТОВ "АГМА" жодного разу не отримувало від ФОП ОСОБА_1 грошові кошти за оренду приміщення. Таким чином, твердження позивача, що ТОВ "АГМА" передало у користування ФОП ОСОБА_1 об'єкт нерухомості та отримувало грошові кошти від останнього, є таким що не відповідає дійсності. Крім цього, як зазначає позивач, починаючи з 15.12.2009р. будівлю колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 було прийнято в експлуатацію згідно акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкції об'єкта. Отже, в силу положень статті 761 ЦК України, ТОВ "АГМА" не мала можливості передати ФОП ОСОБА_1 в оренду об'єкт нерухомості, оскільки він не належав товариству, а належить Квартирно - експлуатаційному відділу міста Одеси, починаючи з 15.12.2009р., однак позивач не надає жодних доказів, окрім Договору оренди нежитлового приміщення від 12.11.2009р., на підтвердження того, що ТОВ "АГМА" передало ФОП ОСОБА_1 у користування об'єкт нерухомості. Також звертає увагу суду на той факт, що підпис у даному договорі не належить директору товариства ОСОБА_6 До того ж не зрозуміло у зв'язку з чим у місці де повинна була розписатись начебто ФОП ОСОБА_1 стоїть підпис директора ТОВ "АГМА". Також з матеріалів справи не вбачається, що саме ТОВ "АГМА" або ФОП ОСОБА_1, або взагалі будь-які інші суб'єкти господарювання користувались об'єктом нерухомості та здійснювали в даному приміщенні господарську діяльність. З акту КРУ в Одеській області від 24.06.2011р. вбачається, що факт використання ФОП ОСОБА_1 будівлі та прилеглого бетонованого огородженого майданчика встановлено виключно на підставі копії договору оренди. Враховуючи викладене, оскільки, ТОВ "АГМА" даний договір не підписувався, приміщення за актом приймання - передачі не передавалось, то і відсутній предмет спору, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 проти позову заперечує з підстав викладених у письмових поясненнях(вх.№20757/2012 від 05.07.12р.), згідно яких зазначає про те, що дізнавшись у суді про розгляд справи, та нібито підписанні договору, була дуже здивована, так як жодного договору від 12.11.2009р. не підписувала, та не має жодного відношення до цього. Крім того у 2010році була вагітною, та з четвертого кварталу 2010р. офіційно припинила свою підприємницьку діяльність, що підтверджується: заявою від 06.09.2010р. про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності, листком непрацездатності №647811 та листком непрацездатності №580243, а також декларацією про доходи ФОП ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2010р., з якої вбачається що доходів не має, та декларацією про доходи ФОП ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2011р., з якої вбачається що доходів не має.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

На підставі наказу начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 12.07.2005р. №58 та розпорядження щодо перерозподілу фондів за територіальним принципом закріплення від 02.09.2005р. №303/1/4/4170, відповідно до акту прийому-передачі від 12.06.2006р. від Херсонської квартирно-експлуатаційної частини району до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси на облік були передані об'єкти житлового фонду Міністерства оборони України, комунальні споруди та земельна ділянка військового містечка №215, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Під час передачі вказаних об'єктів до КЕВ м. Одеси поряд з іншими була передана капітальна будівля колишнього контрольно-пропускного пункту території житлового фонду військового містечка №215.

Водночас, як встановлено перевіркою, проведеною військовою прокуратурою Одеського гарнізону з часу передачі вказаних фондів Міністерства оборони України, зазначена капітальна будівля колишнього контрольно-пропускного пункту території житлового фонду військового містечка №215 на бухгалтерський, картковий облік КЕВ м. Одеси внесена не була та на генеральному плані вказаного військового містечка відображена не була.

У зв'язку із цим військовим прокурором Одеського гарнізону 17.04.2009р. за вих.№2084 на адресу начальника КЕВ м. Одеси було внесено припис про усунення порушень вимог законодавства про правовий режим майна у Збройних Силах України.

За результатами розгляду вказаного припису прокурора, згідно акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого після реконструкції об'єкта від 15.12.2009р. будівлю колишнього контрольно-пропускного пункту військового містечка №215 було прийнято в експлуатацію та присвоєно за генеральним планом містечка №56.

01.01.2009р. між КЕВ м. Одеси(Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" (Замовник) було укладено договір №4/09 про надання послуг з терміном дії до 31.12.2009р.

Відповідно до пункту 1.1.договору, Замовник передає товарно-матеріальні цінності, які належать йому, а Виконавець приймає їх на відповідальне зберігання на своїй площі у ВМ №215(АДРЕСА_2) - 6,5кв.м.

Оскільки, як встановлено прокурорською перевіркою, під виглядом договору надання послуг, КЕВ м. Одеси фактично передало на певний строк ТОВ "АГМА" для використання у підприємницькій діяльності частину приміщення колишнього контрольно-пропускного пункту №56 військового містечка №215, за що щомісячно одержувало відповідну плату, військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору про надання послуг як удаваного правочину.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.06.2009р. у справі №20/67-09-1812, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2010р., позов військового прокурора Одеського гарнізону був задоволений, договір надання послуг №4/09 від 01.01.2009р. було визнано недійсним та зобов'язано ТОВ "АГМА" звільнити приміщення контрольно-пропускного пункту № 56.

Крім того, перевіркою також було встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №Р-16-01 від 20.03.2000р. Херсонській квартирно-експлуатаційній частині району Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було надано для потреб оборони у постійне та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 63,9 гектара, розташовані в місті Одеса та Одеській області, до складу яких, також, входить земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко №215, за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 10,6 гектара.

Протягом січня - лютого 2009р. ТОВ "АГМА" було протиправно самовільно захоплено частину земельної ділянки, площею 92кв.м, розташованої біля будівлі колишнього контрольно-пропускного пункту, за адресою: АДРЕСА_2 (військове містечко №215) та побудовано одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом.

Зазначені дії ТОВ "АГМА" щодо будівництва одноповерхової капітальної будівлі з фундаментом на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування Херсонській КЕЧ району є незаконними та протиправними у зв'язку із чим військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знос самочинно побудованих будівель та споруд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2010р. у справі №17-16/100-09-2419, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2010р., позов військового прокурора Одеського гарнізону був задоволений та зобов'язано ТОВ "АГМА" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 92кв.м та знести самочинно зведену одноповерхову капітальну будівлю з фундаментом, площею 92кв.м, побудовану біля колишнього контрольно-пропускного пункту №56 за адресою: АДРЕСА_2 (військове містечко №215).

Водночас, проведеною військовою прокуратурою Одеського гарнізону у 2011р. перевіркою встановлено, що 12.11.2009р. між ТОВ "АГМА"(орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1(Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Згідно п.п.1.1. договору цим договором регулюються правовідносини пов'язані із передаванням Орендодавцем Орендареві за плату у користування для здійснення Орендарем його підприємницької діяльності не житлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1.2. договору, адреса: АДРЕСА_2.

У відповідності до п. 1.1.3. договору, загальна площа: 92кв.м.

Пунктом 1.2. договору визначено, що строк орендного користування за цим договором визначається з 15.11.2009р. по 10.11.2012р.

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси від 24.06.2011р. №08-19/37 встановлено, що будь-які договірні відносини КЕВ м. Одеси з ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 відсутні. Будь-які кошти за користування приміщенням колишнього КПП №56 від ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 до КЕВ м. Одеси не надходили. Як наслідок протягом періоду з 01.06.2010р. по 01.06.2011р. КЕВ м. Одеси недоотримано орендної плати від ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 183748,53грн.

Так в обґрунтування позову позивач зазначає про те, що ТОВ "АГМА" не могла виступати орендодавцем нерухомого військового майна, таким чином, виходячи з усіх обставин зазначеної справи та фактів встановлених вищезазначеними рішеннями суду, ТОВ "АГМА" шляхом обману (замовчуючи повноваження щодо розпорядження переданого в оренду нерухомого майна, інформацію про його власника та факт відсутності будь-яких орендних відносин з КЕВ м. Одеси) уклало 12.11.2009р. з ФОП ОСОБА_1 на платній основі Договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 92кв.м за адресою: АДРЕСА_2.

Внаслідок користування ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 зазначеним нерухомим майном не відповідно до договору КЕВ м. Одеси завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати на суму 183748,53грн. виходячи із наступного розрахунку: 2 х 183748,53грн. = 367497,06грн.( З яких: 2 - подвійний розмір збитків відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України,183748,53грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановленої актом ревізії ФГД КЕВ м. Одеси від 24.06.2011р. №08-19/37.)

Крім того, в ході ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси, що була проведена Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, згідно Акту від 10.05.12р. №08-19/232, встановлено: „В порушення вимог ст.2. п.4 ст.9, п.1 та п.2 ст.13, п.3 ст. 18 та п.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», Інструкції про організацію передачі в оренду та укладання договорів оренди нерухомого військового майна», затвердженої наказом Міністра оборони України від 02.02.2010р. №46, без здійснення оплати та наявності відповідного договору оренди з КЕВ м. Одеси на протязі періоду з 01.04.2011р. по 31.04.2012р. приміщенням колишнього КПП №56 площею 88кв.м та бетонованою площадкою площею 30кв.м користується ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 для розміщення магазину продуктів, який здійснює торгівлю товарами підакцизної групи (алкогольні та тютюнові вироби).".

Як наслідок, протягом періоду з 01.04.2011р. по 30.04.2012р. КЕВ м. Одеси недоотримано орендної плати від ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 165715,87грн. за використання військового майна для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі з 1 квітня по 31 грудня 2011р. в сумі 114619,61грн. та з 1 січня по 30 квітня 2012р. у розмірі 51096,25грн. Суми зазначені без врахування ПДВ.

Таким чином, за період з 01.06.10р. по 31.04.2012р. внаслідок протиправного користування ТОВ "АГМА" та ФОН ОСОБА_1 зазначеним нерухомим майном, КЕВ м. Одеси завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати на загальну суму 183748,53грн. + 165715,87грн. = 349464,40грн.(З яких: 183748,53грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ФГД КЕВ м. Одеси від 24.06.11р. №08-19/37; 165715,87грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ДФІ в Одеській області від 10.05.12р. №08-19/232.).

Тому, відповідно ч. 2 ст. 230 ЦК України, на теперішній час ТОВ "АГМА" зобов'язане відшкодувати КЕВ м. Одеси збитки у подвійному розмірі, що завдані у зв'язку з вчиненням вищезазначеного правочину у розмірі: 349464,40грн. * 2 = 698928,80грн.

Вищевикладене зумовило звернення до суду з даним позовом та уточненням до нього, згідно якого просить суд визнати недійсним з часу укладання договір оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 92кв.м за адресою: АДРЕСА_2 від 12.11.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси збитки у сумі 698928,80грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Поняття та умови договору а також загальний порядок укладення, зміни та розірвання договорів визначено Главами 52-53 Цивільного кодексу України, Главою 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Як встановлено, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною є обов'язковою умовою визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди)

наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за

плату на певний строк.

Згідно ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положенням Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.1 ст.628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно норм ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до приписів ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України визначено один із загальних принципів цивільно-правових відносин, а саме свобода договору, яка наділяє осіб правом вільно вирішувати питання про укладення договору, про вибір контрагентів, про визначення умов договору. Статтею 67 Господарського кодексу України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України

Згідно ч.2 ст.230 Цивільного кодексу України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 №02-5/111 від 17.03.2009р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», окрему категорію становлять угоди, які можуть бути визнані недійсними лише у судовому порядку за позовом заінтересованої особи, прокурораьб чи його заступника. Якщо відповідну угоду не визнано недійсною у зазначеному порядку, вона має такі ж правові наслідки, як і будь-яка дійсна угода. До згаданих угод належать, зокрема, такі, що укладені внаслідок помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною; оскільки домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, це не позбавляє сторони права на звернення в подальшому з позовом про визнання такої угоди недійсною.

Згідно п 4. Роз'яснення від 17.03.2009р., якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПЇС. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього договору, і визначає відповідачами, як правило, обох контрагентів за договором. Виняток можуть становити випадки, коли одним з контрагентів є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається другий контрагент

Відповідно до п. 18. Роз'яснення від 17.03.2009р., якщо господарський суд, розглядаючи справу, встановить, що одна із сторін діяла умисно в угоді, яку укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, або уклала угоду шляхом обману, погрози, зловмисної угоди з представником другої сторони, господарський суд на виняток із зазначених загальних правил усе виконане такою стороною і належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави. За неможливості передачі майна в доход держави в натурі стягується його вартість.

У разі визнання арбітражним судом угоди недійсною обов'язок щодо повернення одержаного за угодою виникає у сторони (сторін) з моменту прийняття відповідного судового рішення.

Наслідки недійсності угоди підлягають застосуванню лише стосовно сторін даної угоди, тому на особу, яка не є стороною угоди, не може бути покладено обов'язок щодо повернення майна за угодою, у якій вона не брала участі.

Згідно п.5. Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведених законодавчих положень судовому захистові підлягають порушені (невизнанні або оспорюванні) цивільні права.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до п.7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів;

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так згідно ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, представником прокурора було надано в судовому засіданні 10.07.2012р. оригінал договору оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р. для залучення до матеріалів справи, який було залучено до матеріалів справи, що підтверджується протоколом судового засідання по справі від 10.07.2012р.

Під час розгляду справи, враховуючи необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в судовому засіданні 10.07.12р. суд дійшов висновку, про необхідність призначення комплексної експертизи щодо належності підпису на договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р. директору Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" ОСОБА_6 та відтиску печатки.

10.07.12р. ухвалою господарського суду Одеської області призначено у справі №5017/1429/2012 комплексну експертизу, провадження у справі №5017/1429/2012 зупинено до закінчення проведення експертизи; на вирішення експерта поставлені наступні питання: - чи виконано підпис на договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р. директором ОСОБА_6?;- чи відповідає відтиск печатки на договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.09р. оригіналу печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА"?, саме у договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.2009р., який міститься у справі №5017/1429/2012 в томі №2 на с.48.

Згідно висновку експерта №7056/02 від 26.12.2012р.(судово-почеркознавчої експертизи) встановлено підпис від імені ОСОБА_6, зображення якого міститься у договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.2009р., виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Згідно висновку експерта №7057/03 від 11.12.2012р.(судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №5017/1429/2012) відтиск печатки, зображення якого розміщено у графі "Орендодавець ОСОБА_1..." у наданому на експертизу договорі, виконаному за допомогою струминного принтера, нанесено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА", зразки відтисків якої надані для порівняння.

Так судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення від 12.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, який було надано представником прокурора в судовому засіданні 10.07.2012р.(та було зазначено що він є оригіналом) є неукладеним(неіснуючим), оскільки висновком експерта №7056/02 від 26.12.2012р. підтверджується той факт, що підпис від імені ОСОБА_6, зображення якого міститься у договорі оренди нежитлового приміщення від 12.11.2009р., виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою, а висновком експерта №7057/03 від 11.12.2012р.(судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №5017/1429/2012) підтверджується той факт, що відтиск печатки, зображення якого розміщено у графі "Орендодавець ОСОБА_1..." у наданому на експертизу договорі, виконаному за допомогою струминного принтера, а також в письмових поясненнях відповідача ФОП ОСОБА_1 зазначено, що вона також ніколи договору від 12.11.2009р. не підписувала та не має жодного відношення до цього, оскільки була вагітною, та офіційно припинила свою підприємницьку діяльність, що підтверджується декларацією про доходи ФОП ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2010р., з якої вбачається що доходів не має, та декларацією про доходи ФОП ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2011р., з якої вбачається що доходів не має, з чого вбачається, що договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не укладався та не підписувався.

За таких обставин, судом встановлено відсутність підстав для визнання недійсним з часу укладення договору від 12.11.2009р. оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 92кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГМА" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, оскільки він є неукладеним (неіснуючим).

Крім того, суд вважає доречними заперечення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" щодо того факту що в порушення ч. 1 ст. 795 ЦК України та з матеріалів справи вбачається, що акт приймання - передачі сторонами до договору від 12.11.09р. не підписувався, передача приміщення за актом приймання - передачі не відбулась, та даний договір не підписувався.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГМА" від ФОП ОСОБА_1 не отримував орендної плати за договором від 12.11.2009р. оренди нежитлового приміщення площею 92кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується листом(вх.№7487/2013 від 04.03.2013р.) ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, з якого вбачається що станом на 04.03.13р. відповідно до бази даних Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не знаходиться; відповідно реєстру виданих ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, наданому РУ Департаменту САТ ДПС України в Одеській області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не отримувала ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за період з 12.11.2009р. по 22.03.2012р.реєстратори розрахункових операцій не реєструвала; Товариство з обмеженою відповідальністю "АГМА" за період з 12.11.2009р. по 22.03.2012р. реєстратори розрахункових операцій не реєстрував.

Крім того, заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" збитків у в розмірі 698928,80грн., обрахованих за період з 01.06.10р. по 31.04.2012р. внаслідок протиправного користування ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 нерухомим майном, та КЕВ м. Одеси завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати на загальну суму 183748,53грн. + 165715,87грн. = 349464,40грн.(З яких: 183748,53грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ФГД КЕВ м. Одеси від 24.06.11р. №08-19/37; 165715,87грн. - розмір недоотриманої орендної плати (збитків), встановлений Актом ревізії ДФІ в Одеській області від 10.05.12р. №08-19/232.).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків. Відшкодування збитків передбачено і ст.224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

Положеннями ст.623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як зазначає позивач, предметом даного спору є стягнення збитків внаслідок протиправного користування ТОВ "АГМА" та ФОП ОСОБА_1 нерухомим майном, у зв'язку з чим КЕВ м. Одеси завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати у в розмірі 698928,80грн., обрахованих за період з 01.06.10р. по 31.04.2012р., заподіяних відповідачем ТОВ "АГМА".

Дослідивши надані документи, суд встановив, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння КЕВ м. Одеси збитків внаслідок протиправних дій відповідача ТОВ "АГМА", а саме недоотриманої орендної плати, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту наявності у нього прямих збитків внаслідок дій відповідача ТОВ "АГМА", у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення збитків у розмірі 698928,80грн. не є обґрунтованою та не підлягає судом задоволенню.

Під час розгляду справи позивачем не було надано правового обґрунтування, які б могли слугувати підставою для задоволення його вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 вказаного Закону, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Виходячи з матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку що встановлене в акті ревізії КРУ в Одеській області від 24.06.11р. №08-19/37 та встановлений Актом ревізії Державної фінансової інспекції в Одеській області від 10.05.12р. №08-19/232 розмір недоотриманої орендної плати (збитків) Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси у розмірі 698928,80грн. є безпідставним.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору від 12.11.2009р., а позовні вимога про стягнення збитків є похідною, то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" збитків у в розмірі 698928,80грн. також.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" витрати за проведення експертизи, які були сплачені згідно квитанції №5127.74.3 від 28.08.2012р. на суму 1618,32грн. та №5127.74.1 від 28.08.2012р. на суму 1296,24грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси - відмовити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м. Одеса, вул.Єврейська, 13, р/р 35224008000197 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГМА" (65053, м. Одеса, вул.Добровольського, буд.61,кв.5, р/р 26007310713801 в АБ „Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 20967394) витрати за проведення експертизи у розмірі 1618(одну тисячу шістсот вісімнадцять)грн.32коп. та витрати за проведення експертизи у розмірі 1296(одну тисячу двісті дев'яносто шість)грн.24коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.05.2013р.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Оборотова О.Ю.