Рішення

від 31.05.2013 по справі 927/437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" травня 2013 року Справа № 927/437/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Загальне управління будівельних робіт", вул. Марини Раскової, 21, м. Київ, 02002

Представник позивача: Луценко Роман Олександрович,

вул. Богомольця, 7/14, прим. 182, м. Київ, 01024

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", вул. Незалежності, 51, с.Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 112 923,01 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: не з'явився,

відповідач: не з'явився.

В судовому засіданні 28 травня 2013 року, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальне управління будівельних робіт" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про стягнення заборгованості в сумі 112 923,01 грн., з яких 101 573,91 грн. сума основної заборгованості, 9 189,35 грн. сума пені за період з 21 вересня 2012 року по 26 лютого 2013 року включно, 1 470,30 грн. сума 3% річних за той же період та 689,45 грн. сума інфляційних втрат за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 21 від 24 липня 2012 року.

Позивач представника в судове засідання не направив, заяв та клопотань від позивача до суду не надходило, про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач був двічі повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи (а.с. 28, 55), відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання встановленого законодавством строку вирішення господарського спору, суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2012 року між Лубенською філією ТОВ „Загальне управління будівельних робіт" (надалі - виконавець, позивач) та ТОВ „Батьківщина" (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір № 21 про надання послуг (надалі - договір) (а.с. 10).

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Положення про Лубенську філію ТОВ „Загальне управління будівельних робіт", філія створена Товариством з обмеженою відповідальністю „Загальне управління будівельних робіт", є відокремленим неуповноваженим підрозділом Товариства, не має статусу юридичної особи. Філія створена Товариством для здійснення господарської діяльності товариства від його імені і діє в межах наділеної компетенції (а.с. 35-45).

Згідно ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець надає замовнику згідно замовлення будівельну техніку та транспорт для виконання робіт, а замовник сплачує надані послуги.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно п. 2.1.1. Договору, виконавець зобов'язується розробити грунт екскаватором JSB-220 по ціні 6,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 м.куб.

Відповідно до п.п. 3.1. договору, замовник проводить своєчасно розрахунок з виконавцем, згідно діючих цін, в безготівковому порядку на р/рахунок виконавця.

Згідно п. 4.1. Договору, ця угода набуває сили з моменту її підписання сторонами, та діє до 31 грудня 2012р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В цьому разі термін позовної давності не приймається до уваги.

25 липня 2012 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 30 000 грн. передоплати, що підтверджується банківською випискою по рахунках в матеріалах справи (а.с. 48).

На виконання умов договору позивачем (виконавцем) були проведені роботи по розробці грунту всього на суму 173 940 грн., що підтверджується підписаним та скріпленими печатками двох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме № З-00000061 від 1 серпня 2012 року на суму 57 600 грн., № З-00000062 від 9 серпня 2012 року на суму 57 600 грн. та № З-00000063 від 10 серпня 2012 року на суму 58 740 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12-14).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач 30 жовтня 2012 року направив на адресу відповідача претензію № 2/18/10/12 від 18 жовтня 2012 року про сплату заборгованості в сумі 121 573,91 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями поштової квитанції та поштового опису в матеріалах справи (а.с. 15-17). Відповідач отримав претензію 1 листопада 2012 року, що підтверджується належним чином завіреною копією поштового повідомлення в матеріалах справи (а.с. 17).

Відповідач відповіді на претензію не надав, згідно матеріалів справи, відповідач частково оплатив виконані послуги , а саме, 30 000 грн. - сума попередньої оплати ( а.с.48), на суму 22366,09 грн. відпущено відповідачем позивачу дизельного палива згідно накладної № 1264 від 13 серпня 2012 року (а.с. 46) та, після отримання претензії, відповідачем сплачено 10 000 грн. 19 грудня 2012 року та 10000 грн. 13 лютого 2013 року (а.с. 47, 49)..

Таким чином, на момент подання позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 101 573,91 грн.

Оригінали договору, актів прийняття виконаних робіт, документів, доданих до позовної заяви були оглянуті в судовому засіданні судом та звірені з копіями в матеріалах справи.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги по розробці грунту в сумі 101 573,91 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи, пеню в сумі 9 189,35 грн. за період з 21 вересня 2012 року по 26 лютого 2013р. включно, 3% річних в сумі 1 470,30 грн. за той же період та інфляційні втрати в сумі 689,45 грн. за той же період (а.с. 4-6).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору, сторони несуть майнову відповідальність, згідно чинного законодавства. У разі несплати рахунків за надані послуги, понад установлений термін (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) відповідач (замовник) сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, за затримку платежів, за кожну добу затримки, від суми заборгованості.

Суд ухвалою від 25 квітня 20123 року зобов'язував позивача надати письмове нормативно-правове обґрунтування настання строку сплати відповідачем зобов'язання саме з 21.09.2012 року. Позивач такого обґрунтування суду не надав.

Перевіривши матеріали справи та розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначено дату настання прострочення виконання зобов'язання щодо розрахунків.

Так, пунктом 5 .2 договору визначено, що відповідальність за неоплату послуг настає у разі несплати рахунків за надані послуги, понад установлений термін (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), проте, сам розрахунковий період договором не визначений (взагалі не визначено строк виконання зобов'язання щодо розрахунків).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав претензію 01.11.2012 року, отже прострочення виконання зобов'язання щодо розрахунків настає з 09.12.2012 року.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати за отримані послуги по розробці грунту, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 5 143,50 грн. за період з 09.11.2012 року по 26.02.2013 року, 3% річних в сумі 1 028,70 грн., інфляційні втрати в сумі 243,16 грн. за той же період .

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 159,77 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Калюжинці, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 30875436, р/р 26009240250 в ПАТ „Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, ІПН 308754325201) на користь Лубенської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Загальне управління будівельних робіт" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, 214, р/р 2600690884 ПОД „Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 35646228) - 101573,91 грн. боргу, 5 143,50 грн. пені, 1 028,70 грн. 3%річних, 243,16 грн. інфляційних втрат , 2 159,77 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 травня 2013 року.

Суддя І. Г. Мурашко