Ухвала

від 24.05.2013 по справі 11/796/911/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Чорного О.М.,

суддів - Лук'янець Л.Ф., Васильєвої М.А.,

за участю прокурора - Глиняного С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірбіт, Свердловської області, Росія, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, працюючи з 17 березня 1997 року по 14 лютого 2005 року на посаді виконавчого директора КЗАТ «Скломонтаж» (ідентифікаційний код 01414005), яке зареєстроване по вул.Ярославів Вал, 29-В, в м. Києві, та фактично знаходиться по вул. Коноплянській, 18, в м. Києві, будучи службовою особою даного товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, 01.02.05 заволодів майном КЗАТ «Скломонтаж» у великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді виконавчого директора КЗАТ «Скломонтаж», маючи право діяти без доручення від імені очолюваного ним товариства, представляти його у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, укладати договори, видавати доручення відкривати рахунки в банках, користуючись правом підпису документів фінансово-господарської діяльності, вирішив шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодіти майном КЗАТ «Скломонтаж» у великих розмірах.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, отримавши від ТОВ «Енфолд» (ідентифікаційний код 31407176), згідно накладної №63 від 01.02.05 товари, з метою ведення господарської діяльності товариства на загальну суму 52786,80 грн., а саме:

- рама 480 метрів, вартістю 8755, 20 грн.;

- створку 84 мм 4-х камерна, 300 метрів, вартістю 5775,00 грн.;

- імпост 84 мм, 120 метрів, вартістю 2442, 00 грн.;

- ПВХ 1951 штапик пластиковий 6,0 м, 540 метрів, вартістю 2899,80 грн.;

- Т-скріплювач пластиковий, 600 штук, вартістю 6126,00 грн.;

- арміровку, 1,5 мм, 1008 метрів, вартістю 4788,00 грн.;

- фурнітуру, 135 штук, вартістю 13203,00 грн.,

до складу ЗКАТ «Скломонтаж» не передав, у бухгалтерії товариства не оприбуткував, а заволодів ним та розпорядився на власний розсуд.

Всього, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів майном ЗКАТ «Скломонтаж» на загальну суму 52786,80 грн., що є великим розміром, оскільки в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України в розмірі 131,00 грн. на час вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується в тому, що він шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів чужим майном у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Наявність підстав для повернення справи прокурору суд мотивував істотною неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в суді, а саме необхідністю:

- встановити в законний спосіб та шляхом проведення слідчих дій дійсні обставини справи;

- провести ряд слідчих дій щодо отримання доступу до бухгалтерських документів КЗАТ «Скломонтаж» за 2004 -2005 роки щодо відображення там товарів на виготовлення металопластикових вікон;

- встановити та допитати в якості свідків осіб, що з боку ТОВ «Енфолд» здійснювали постачання та передачу КЗАТ «Скломонтаж» комплектуючих для виготовлення металопластикових вікон, зокрема період часу, протягом якого на склад КЗАТ «Скломонтаж» надійшло товару згідно накладеної №63 від 01.02.2005 року;

- додатково допитати свідка ОСОБА_4 про обставини отримання товарів для виготовлення вікон від ТОВ «Енфолд» про місце передачі матеріалів для виготовлення вікон, їх зберігання і відвантаження та за який період надійшли всі матеріали згідно накладної №63 від 01.02.2005 року;

- шляхом проведення слідчих дій встановити яку кількість готових вікон було виготовлено протягом 2004-2005 років та на виконання яких саме замовлень, а також куди їх було реалізовано і на яку суму;

- вирішити питання про призначення та проведення судово-економічної експертизи за наявності усіх необхідних бухгалтерських документів щодо встановлення наявності чи відсутності факту нестачі ТМЦ згідно накладеної №63 від 01.02.2005 року;

- слідчим перевірити доводи і показання підсудного ОСОБА_1 щодо можливості виготовлення вікон із товарів згідно накладної №63 01.02.2005 року до вказаної дати на виконання замовлень і факт реалізації вікон цих комплектуючих.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що всі недоліки досудового слідства, зазначені у постанові при необхідності, за клопотанням сторін для підтвердження чи спростування їх позицій, суд мав би змогу усунути в судовому засіданні шляхом ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, витребування необхідних документів, а також шляхом надання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України.

Відповідно до п. 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України від 13.04.2012 року, апеляційні та касаційні скарги у кримінальних справах, які не були розглянуті до набрання чинності цим кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто на підставі положень КПК України 1960 року.

Тому, оскільки дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції для розгляду по суті 02.06.2009 року та була розглянута судом першої інстанції 05.02.2013 року, апеляція прокурора підлягає розгляду судом апеляційної інстанції у порядку, передбаченому положенням КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляції, підсудного та його захисника, які заперечували проти апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 67 КПК України, суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Вимогами ст. 315-1 передбачено, що з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при розслідуванні справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України була допущена саме така неправильність та неповнота.

В ході перевірки доводів прокурора було встановлено, що під час розгляду справи суд не вжив усіх належних заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, а лише формально послався на неможливість усунення наявних протиріч в ході судового засідання.

Зокрема, не знайшли свого підтвердження висновки суду щодо не встановлення органом дізнання і слідства даних про місце і час вчинення злочину, про те, чим саме заволодів ОСОБА_1 та у який спосіб, оскільки вище зазначені данні вбачаються не лише зі змісту пред'явленого обвинувачення, а й ґрунтуються на наявних у справі даних про перебування останнього на посаді виконавчого директора товариства, поставку комплектуючого матеріалу ТОВ «Енфолд» на початку 2005 року, місце підписання і посвідчення обвинуваченим накладних продукції та відсутність у нього належних повноважень на отримання цих матеріалів.

Що стосується тверджень суду про неможливість усунення наявної неповноти в ході судового розгляду з посиланням на необхідність проведення додаткового допиту усіх свідків, витребування бухгалтерської документації та проведення відповідних експертиз, то вони також не можуть бути визнані ґрунтовними, оскільки вище зазначені заходи можуть бути проведені і на підставі надання судових доручень та призначених судом експертиз.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість посилань прокурора на неправильне застосування судом першої інстанції норм кримінально-процесуального закону, оскільки такі висновки суду без вжиття усіх необхідних заходів і ретельного дослідження обставин справи є передчасними та належним чином не вмотивованими, а тому вважає, що слід задовольнити апеляцію прокурора, а постанову суду скасувати, повернувши справу до районного суду на новий судовий розгляд.

В ході нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене в ухвалі, вжити усіх належних заходів для з'ясування дійсних обставин події, та прийняти по справі законне, і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального і кримінально-процесуального закону.

Керуючись п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України від 13.04.2012 року, ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору для проведення додаткового розслідування - скасувати , а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Судді:

Чорний О.М. Лук’янецьЛ.Ф. Васильєва М.А.

Справа №11/796/ 911/2013

Категорія КК: ч. 4 ст. 191 КК України

Головуючий у першій інстанції - Осаулов А.А.

Доповідач: Чорний О.М.