Постанова від 22.05.2013 по справі 826/4213/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року 10:01 № 826/4213/13-а

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Неон-Арт» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0006162207 від 21.11.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН-АРТ» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, далі - відповідач) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва по винесенню податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0006162207 та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно та надав письмові заперечення на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «НЕОН-АРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» (код ЄДРПОУ 36644829) та ТОВ «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965) за період з 01.01.09р. по 30.06.12р.

За наслідком перевірки було складено акт № 7390/22-7/34617877 від 07.11.2012 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., зокрема яке полягає у, неправомірному включенні до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів не підтверджених податковими накладними в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011р. на загальну суму 43566 грн., а також порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п 7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість», зміст якого становить неправомірне включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 34852 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0006162207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 43566 грн. та 1 грн. штрафних фінансових санкцій.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про те, що первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» складені в супереч вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «НЕОН-АРТ» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з податку на прибуток вартості придбання послуг від ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд».

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд вирішує спір з огляду на наступне:

Між позивачем та ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» в січні 2011р. було укладено договір купівлі-продажу №050101 від 05.01.2011р. Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, відповідно до замовлення на поставку товару, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар. Згідно п.1.2 вищезгаданого договору продавець зобов'язався передати покупцю наступні документи на товар: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну. Відповідно до п.5.2. договору ціна включає себе вартість доставки товару.

На підтвердження поставки товарів за вищезазначеним договором позивачем надано суду первинні документи (у вигляді належним чином засвідчених копій): видаткові накладні №170102 від 17.01.2011р., №140102 від 14.01.2011р., №120102 від 12.01.2011р., №190101 від 19.01.2011р., податкові накладні: №170102 від 17.01.2011р., №140102 від 14.01.2011р., №120102 від 12.01.2011р., №1900102 від 19.01.2011р., рахунки-фактури: №17/01-2 від 17.01.2011р., №14/01-2 від 14.01.2011р., №19/01-1 від 19.01.2011р. На підтвердження часткового здійснення розрахунків з позивачем надано копії платіжних доручень.

Між позивачем та ТОВ «Ізумруд» було укладено договір купівлі-продажу №0211 від 01.02.2011р. Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, відповідно до замовлення на поставку товару, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар. Згідно п.1.2 договору продавець зобов'язався передати покупцю наступні документи на товар: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну. Відповідно до п.5.2. договору ціна включає себе вартість доставки товару.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» позивачем надано суду первинні документи (у вигляді належним чином засвідчених копій): видаткові накладні: №РН-32 від 10.02.2011р., №РН-26 від 08.02.2011р., №РН-18 від 04.02.2011р., №РН-14 від 02.02.2011р., податкові накладні: №32 від 10.02.2011р., №26 від 08.02.2011р., №18 від 04.02.2011р., №-14 від 02.02.2011р. На підтвердження здійснення розрахунків позивачем надано копії платіжних доручень.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновків податкового органу про те, що первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» складені в супереч вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій, стали висновки актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд».

Так, згідно акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС №395/.3-22-70- 36644829 від 04.07.2012р. про неможливість зустрічної звірки ТОВ «ТК «Поділля» щодо неможливості підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 20.10.2009р. по 31.12.2011р., встановлено, що при здійснені ТОВ «ТК «Поділля» фінансово-господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора товариства, первинні бухгалтерські документи, будь-які угоди та податкові декларації ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» підписані від імені ОСОБА_1 є правочинами, які вчинені без наміру створення правових наслідків, відсутність управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 20.10.09р. по 31.12.2011р., які підпадають під визначенні ст.18 Податкового кодексу України.від 02.12.2010р.

Крім того було використано дані акта ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС №1578/22-222/37202798 від 03.07.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ізумруд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2010р. по 31.03.2011р., в якому є посилається на те, що в протоколі допиту від 25.05.2012р. ОСОБА_1 - директор ТОВ «Ізумруд» зазначив, що підприємство було придбано без мети здійснення діяльності зазначеноїих у статутних документах та що він був лише номінальним директором підприємства та не здійснював поставки товарів та не надавав в послуг іншим підприємствам. Крім того в акті перевірки є посилання на кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно громадянина ОСОБА_1, та зазначено про те, що ТОВ «Ізумруд» має ознаки фіктивності.

Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення .

Тобто, акти перевірок відповідних контрагентів позивача не містить жодних доказів та посилань на них, а є лише носіями доказової, інформації та самі по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин.

Також відповідач посилається на постанову Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2012р. з якої вбачається, що до ОСОБА_1 застосовано Закон України «Про амністію», у зв'язку з чим звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1, 2, 3 ст.358 КК України, а порушену справу відносно нього закрито.

З приводу зазначених обставин, суд приймає до увагизазначає наступне.

Згідно із ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 (далі - КПК, діяв на момент винесення оскаржуваного рішення), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом (ст.30 КПК). Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди (ст. 33 КПК).

Ст.84 КПК передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (ст.396 КПК).

Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, встановлені у процесі досудового розслідування обставини, в тому числі пояснення директора підприємств ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд»контрагентів ОСОБА_1, повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку встановленому КПК України з перевіркою і підтвердженням їх відповідності вимогам, визначеним процесуальним законом (кодексом). Аналогічного висновку можна дійти і з аналізу норм Кримінально- процесуального кодексу України від 1960 р.

Однак, в постанові Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2012р. не вказуються обставини вчинення ОСОБА_1 злочинів передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1, 2, 3 ст.358 КК, зокрема не вказуються в чому полягали його злочині дії, а також рішення не містить будь-яких обставин щодо незаконності дій ОСОБА_1 пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ТК «Поділля-Інвест», та ТОВ «Ізумруд», ТОВ «НЕОН-АРТ» , а також доказів про те, що ОСОБА_1 не підписував податкові накладні та первинні документи вищезазначених підприємств.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів не здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» та з огляду на вказане вище у сукупності, суд вбачає відсутність доказів, що первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» складені в супереч вимогам діючого законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідають вимогам чинного податкового законодавства, зокрема мають всі обов'язкові реквізити, та підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товарів контрагентами.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби про те, що первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» складені в супереч вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував доводи позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва ДПС від 21.11.2012р. №0006162207 визнати протиправним і скасувати.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва ДПС по винесенню податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0006162207 протиправними.

Судові витрати в сумі 401 ( чотириста одна) грн. 26 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОН-АРТ» (код ЄДРПОУ 34617877) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 29.05.2013.