Рішення

від 18.12.2006 по справі 33/286-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/286-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.06р.

Справа № 33/286-06

За позовом:  товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія”, м. Донецьк

до відповідача:  товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмашпром”, м. Дніпропетровськ

про: стягнення 14183 грн.

                                                                                                                                  Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: представник Іл'їн М.І. за довіреністю від 01.12.06р.

від відповідача: не явився

в засіданні приймали участь: -

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14183 грн.  заборгованості., в т.ч. –11464 грн. боргу та 2462 грн.22 коп. пені.

Вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов укладеного 21.07.05 договору поставки  продукції № 20.07-02.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився; документи витребувані ухвалами суду від  не надав; вимоги не спростував.  Про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, за адресою, вказаною в позовній заяві (яка відповідає довідці про включення до ЄДРПО України)  та додатково позивачем.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

Встановив:

21.07.2005 року  між  сторонами був укладений договір поставки продукції № 20.07-02., згідно умов якого  продавець  (далі -  відповідач по справі) зобов'язується передати  у власність покупцю  товар,  а покупець (далі  - позивач по справі)  зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Термін дії договору   сторони встановили до 31.12.2005 року з моменту підписання, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

05.09.2005, 09.09.2005, 14.02.2006 та 15.02.2006 року  сторонами підписані додаткові угоди до цього договору.

Вказаний договір і додаткові угоди   підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його  у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами  не надано доказів оскарження договору  в судовому порядку.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив передоплату в сумі 90364 грн.,  що підтверджується копіями банківських документів –виписок.

Відповідач  відвантажив товар на суму 9832 грн. 09 коп., та повернув передоплату в сумі 69067 грн. 90 коп.

Відповідач не надав суду доказів поставки мазуту на суму 11464 грн. 01 коп., або повернення  решти передоплати.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Доказом такої вимоги  претензія позивача  від  26.10.06 за вих. № 26/10-02 (а.с.29).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача по передоплаті складає 11464 грн. 01 коп., докази повернення якої в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, підписаним актом звірки  і підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2462 грн. 22 коп. пені, посилаючись на п. 9.1 укладеного договору -  у випадку  прострочки термінів відвантаження, передбачених цим договором, крім форс-мажорних, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості невиконання в частині договору.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України  пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до п.2  статті 549 Цивільного кодексу України  штрафом  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного  зобов'язання.

Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті  230 Господарського кодексу України штрафними санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь  час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  передбачено, що платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки у відповідача відсутні грошові зобов'язання за договором суд в стягненні пені відмовляє.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на  сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмашпром” (49027, м.  Дніпропетровськ, вул. Фучика, 23/3;  код 32241125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія” (83003, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 62, кв.25; код 30340886)   11464 грн.01 коп. суми передоплати, 114 грн.  64 коп. державного мита та 118 грн. витрат на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          В решті суми позову відмовити.

Суддя                                                                                                                         Т.  Разіна