Постанова

від 22.05.2013 по справі 814/1852/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 травня 2013 року Справа № 814/1852/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Ніка", доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.2013р. № 0001331502, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Ніка" (далі - Позивач, ТОВ "Югтранс-Ніка") звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Ленінському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001331502 від 04.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що оспорюване рішення прийняте контролюючим органом з порушенням норм чинного законодавства. Так як в період, що перевірявся свідоцтво, яке було протиправно анульоване слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність дій контролюючого органу при проведені перевірки позивача та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки Відповідачем складений акт від №664/15-20/35176489 від 20.03.2013 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

На підставі акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001331502 від 04.04.2013 року, яким підприємством донараховано податку на додану вартість у розмірі 179996,00 грн. за основним платежемта 44999,00 - за штрафними санкціями.

В Акті камеральної перевірки відповідачем було використано декларацію з ПДВ за січень 2013 року № 9008187490 (з додатком 8) за якою ТОВ «Югтранс-Ніка» було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 179 996,00 грн. На підставі, даних декларації, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме про безпідставне включення вказаної суми до податкового кредиту, оскільки на дату виписки податкових накладних продавцем товарів\послуг, вказаних у заяві про відмову постачальника надати податкову накладну, ТОВ «Югтранс-Ніка» було анульовано як платника ПДВ.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Позивачу, 16 грудня 2010 року ДПІ у Ленінському районі було видано свідоцтво платника ПДВ № 10031468. Рішенням ДПІ у Ленінському районі № 118/15-220 від 04.07.2011 року вказане свідоцтво платника ПДВ було анульовано за ініціативою контролюючого органу. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі № 2а-6622\11\1470 відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Югтранс-Ніка» щодо скасування вказаного Рішення. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду було визнано протиправним та скасовано Рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва № 118/15-220 від 01.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Югтранс-Ніка». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Ленінському районі. За заявою ТОВ «Югтранс-Ніка» № 1 від 20.09.2012 року, реєстрацію як платника ПДВ позивачу було відновлено з 25.12.2012 року і видано свідоцтво платника ПДВ № 200095472 з датою початку дії свідоцтва від 16.12.2010 року.

Відповідно до п.184.5 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У період з дати анулювання реєстрації платника ПДВ до дати набрання чинності судового рішення, якім відмінено анулювання реєстрації платника ПДВ, платник податку втрачає право на виписування податкових накладних та право на нарахування податкового кредиту.

Судовим рішенням поновлена дія свідоцтва з дати його анулюування.

Виходячи з вищевикладеного, анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Основною діяльністю ТОВ «Югтранс-Ніка» є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД -49.41, а також транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24).

Відповідно до вказаної податкової декларації за січень 2013 року, позивачем сформований податковий кредит з постачальниками паливно-мастильних матеріалів переважно але не виключно: ТОВ «Сервісна Компанія «Формула» (СДРПОУ 36958905), вид діяльності за КВЕД - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний) та ТОВ «Золотий Екватор» (СДРПОУ 37425075), вид діяльності за КВЕД - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

На запит ДПІ за номером № 1644/10/152-017 від 06.03.2013 року, позивачем були надані копії документів та регістри бухгалтерського обліку де відображено здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами для аналізу співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту. Документи були надані.

Відповідно до статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Виходячи з вищенаведеною норми випливає, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, скільки це є предметом документальної перевірки. У разі якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Тобто, з цього випливає, що при перевірці даних платника податку - формувача податкового кредиту обов'язково перевіряються дані платника податку - формувача податкових зобов'язань, що є предметом дослідження іншої за змістом перевірки.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.8., 201.9., 201.10. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. На вимогу позивача, яка зазначена в листах № 3 та № 4 від 03.01.2013 року, вказаними контрагентами були надані податкові накладні, копії яких додаються до позовної заяви. Ці податкові накладні не мають дефектів форми,' заповнені відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, податковий кредит з ПДВ для цілей визначення об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами і накладними, актами) та податковими накладними, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З цього випливає, що позивач діяв виключно у відповідності до норм діючого законодавства.

Виходячи зі змісту акту перевірки, реальність господарських операцій між позивачем т а його контрагентами, які дають право на формування податкового кредиту відповідачем під сумнів не ставилась.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовільнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі Миколаївської області Державної податкової служби за № 0001331502 від 04.04.2013 року.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 2249,95 гривень, сплачені згідно квитанції № 205 від 17.04.2013 року з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку державної податкової інспекції у Ленінському районі Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранс-Ніка" (код ЄДРПОУ 35176489).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов