Постанова

від 24.05.2013 по справі 802/2103/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

24 травня 2013 р. Справа № 802/2103/13-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Вінницької об`єднаної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до: приватної промислово-комерційної фірми "Мікос" про: стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Вінницької об`єднаної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - позивач) до приватної промислово-комерційної фірми "Мікос" (надалі - відповідач) про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ППКФ "Мікос" рахується податковий борг в загальній сумі 11 311 грн. 59 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак від уповноваженого представника надійшла заява про розгляд даної справи за його відсутності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в судове засідання також не з'явився. Ухвалою суду від 26.04.2013р. відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Перед початком розгляду справи по суті, 16.05.2013р. представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, для можливості ознайомитися із матеріалами справи. Судом в узгодження ст. 128 КАС України та з метою реалізації наданих прав відповідачу, відкладено розгляд справи на 24.05.2013р. Однак, 24.05.2013р. в судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву в якій просив відкласти розгляд даної справи, з підстав перебування представника у відрядженні.

Визначаючись, щодо поданого клопотання та неявки відповідача, судом враховано той факт, що в обґрунтування поданого клопотання відповідачем не долучено жодного доказу. Крім того, суд сприяв реалізації наданих прав відповідачу, однак останній ними не скористався, відтак неявка відповідача в судове засідання є неповажною.

Частина 1 статті 122 КАС України визначає, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Положення ч. 4 ст. 128 КАС України передбачають, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч.6 вищезазначеної норми КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи в порядку письмового провадження, а враховуючи вимоги ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Приватно промислово - комерційна фірма "Мікос" зареєстрована Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області за ідентифікаційним кодом 13325749 від 09.12.1992р., а у відповідності до довідки від 27.09.2012р. вих. № 27, відповідач узятий на облік, як платник податків в Вінницькій ОДПІ (Тиврівське відділення).

Як слідує з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 11 311 грн. 59 коп., з них 10 760 грн. 71 коп. - по земельному податку та 550 грн. 88 коп. - пені.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що борг зі сплати земельного податку сформувався внаслідок подання податкових декларацій з плати за змелю №791 від 14.02.2013р. та за № 1300000464 від 20.02.2012р. (а.с.8-11).

Так, норми ПК України визначають поняття "земельного податку", зокрема п.п.14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України передбачає, що це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

З наданих до суду доказів слідує, що згідно з типовим договором оренди від 15.03.2004р., Тиврівська селищна рада як орендодавець надає, а ППКФ "Мікос", як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для видобування граніту, виготовлення облицювальних матеріалів і деталей пам'ятників. Пункт 2 даного договору визначає, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 4.7 га, в тому числі 4.0 га - корисні копалини, 0,7 га - промислової зони.

За приписами п.287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до п.288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За даних обставин, суд не бере до уваги посилання представника відповідача що міститься в письмових запереченнях, що відповідач не платником земельного податку.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.36.3. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Більше того, посилання представника відповідача, що відповідач не є платником земельного податку суперечить факту подання до Вінницької ОДПІ податкових декларацій з плати за землю №791 від 14.02.2013р. та за № 1300000464 від 20.02.2012р.

Положення п. 57.1 ст.57 ПК України передбачають, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, судом враховано також той факт, що Вінницькою ОДПІ 08.06.2012. винесено податкову вимогу №13, якою зобов'язано відповідача сплатити узгоджене податкове зобов'язання в сумі 2 208 грн. 51 коп. (а.с.17).

Згідно з п.59.1.ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, заперечення не знаходять реального підґрунтя тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватної промислово-комерційної фірми "Мікос" (код ЄДРПОУ 13325749, Вінницька область, смт.Тиврів, вул.Шевченка,5) кошти в рахунок погашення податкового боргу на суму 11 311 грн. (одинадцять тисяч триста одинадцять гривень) 59 коп. (п'ятдесят дев'ять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна:

Суддя: Секретар: