Постанова

від 28.02.2013 по справі 1170/2а-3116/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-3116/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпровір" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпровір" (надалі - ТОВ "ТД "Дніпровір") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки №122/22-4/31400427 від 23.08.12 винесено податкове повідомлення - рішення №0000590224 від 07.09.12, яким ТОВ "ТД "Дніпровір" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 270 420 грн. Посилаючись на порушення процедури складання акту перевірки, позивач просить суд скасувати вказане податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково пояснив, що викладені в акті перевірки №122/22-4/31400427 від 23.08.12 висновки відповідача про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) упродовж січня - лютого та у квітні 2012 року у ТОВ "Правова група "Домініон", не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цим контрагентом щодо надання юридичних та посередницьких послуг, які підтверджені належними первинними документами. Вказуючи на відсутність судових рішень про визнання недійсними спірних угод, щодо яких податковий орган дійшов висновку про їх нікчемність, наполягав на правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за цими господарськими операціями.

Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, стверджуючи про правомірність висновків акту перевірки №122/22-4/31400427 від 23.08.12 та спірного податкового повідомлення-рішення. Такі висновки обґрунтовані тим, що дані податкового обліку у січні - лютому 2012 року сформовані позивачем за правочинами, укладеними з ТОВ "Правова група "Домініон", які здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому визнані податковим органом нікчемними. Посилаючись на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Правова група "Домініон" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.09 по 31.05.12, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт №2039/22-9/338312564 від 21.06.12, відповідач наполягає, що позивачем протиправно завищено податковий кредит за січень, лютий, квітень 2012 року по взаємовідносинах з цим підприємством на суму 180 280 грн. та занижено грошові зобов'язання з ПДВ на цю ж суму. З цих підстав просили суд у позові відмовити.

У судове засідання 28.02.13 представниками сторін не прибули, подавши заяви про розгляд справи без їх участі, у письмовому провадженні.

Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній матеріалів, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпровір" з 03.04.01 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Кіровоградській ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу №1259 від 22.08.12 (а.с.22) та повідомлень від 22.08.12 №244/22-4, №17153/10/22 від 22.08.12 (а.с. 23, 24), 23.08.12 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД "Дніпровір" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.12 по 30.04.12 по взаємовідносинах з ТОВ "Правова група "Домініон" за січень - лютий 2012 року, результати якої оформлено актом №122/22-4/31400427 від 23.08.12 (а.с. 26-33).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено такі порушення:

1) ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД "Дніпровір" з ТОВ "Правова група "Домініон";

3) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТД "Дніпровір" занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 180 280 грн., у т.ч. за січень 2012 року - на 140 280 грн., за лютий 2012 року - на 35 250 грн., за квітень 2012 року - на 4 750 грн.

Вказаний акт 23.08.12 направлено на адресу позивача кур'єрською поштою, однак 29.08.12 повернутий у зв'язку з відсутністю адресата (а.с. 35).

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000590224 від 07.09.12, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 270 418 грн., з яких 180 280 грн. - за основним платежем, 90140 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 4).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що за висновками акту перевірки, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ, кваліфіковані податковим органом за п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Правова група "Домініон", які фактично не здійснювалися.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку окрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (надалі - Положення №88).

Пунктом 1.2 Положення №88 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. (пункт 2.2 Положення №88).

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. (п.2.16 Положення №88).

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ТОВ "ТД "Дніпровір", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Правова група "Домініон" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами - договорами, податковими накладними, актами здачі - прийняття робіт.

Натомість, представники відповідача, посилаючись на висновки актів перевірок Кіровоградської ОДПІ №122/22-4/31400427 від 23.08.12 та ДПІ у Печерському районі м. Києва №2039/22-9/33831564 від 21.06.12 (а.с. 137 - 147) наполягали на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Правова група "Домініон" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем на підтвердження цих відносин.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладених ним з ТОВ "Правова група "Домініон" договорів про надання послуг.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до статей 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Так, між ТОВ "Правова група "Домініон" (виконавцем) та ТОВ "ТД "Дніпровір", 05.01.12 укладено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за плату надати такі послуги: провести дослідження щодо потреб послуг будівельної компанії у сфері будівництва житла в містах України; провести комплекс заходів щодо рекламування будівельної привабливості будівництва багатоповерхового житлового будинку в м. Кіровограді на земельній діяльні про проспекту Університетському біля будинку №25; здійснювати супровід правильного та швидкого оформлення проектної та дозвільної документації щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку в м. Кіровограді на земельній діяльні по проспекту Університетському біля будинку №25. Загальна сума договору складає 841 680 грн. Розрахунки за договором здійснюються у готівковій формі. Факт надання послуг підтверджується та фіксується складанням акту виконаних робіт (наданих послуг), який підписується уповноваженими представниками сторін. (а.с. 54).

Про виконання зобов'язань по договору між сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальною вартістю 841 680 грн., у т.ч. ПДВ - 140 280 грн. (а.с.70-84), зокрема:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027 від 11.01.12 на суму 59 800 грн., у т.ч. ПДВ - 9 966, 67 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000032 від 12.01.12 на суму 59 40 грн., у т.ч. ПДВ - 9 900 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000047 від 13.01.12 на суму 55 600 грн., у т.ч. ПДВ - 9 266, 67 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000054 від 16.01.12 на суму 58 500 грн., у т.ч. ПДВ - 9 750 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000069 від 17.01.12 на суму 59 000 грн., у т.ч. ПДВ - 9 833, 33 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000072 від 18.01.12 на суму 57 800 грн., у т.ч. ПДВ - 9 633, 33 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000087 від 19.01.12 на суму 59 700 грн., у т.ч. ПДВ - 9 950 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000102 від 20.01.12 на суму 58 000 грн., у т.ч. ПДВ - 9 666, 67 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000115 від 23.01.12 на суму 55 000 грн., у т.ч. ПДВ - 9 166, 67 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000131 від 24.01.12 на суму 56 900 грн., у т.ч. ПДВ - 9 483, 33 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000148 від 25.01.12 на суму 58 200 грн., у т.ч. ПДВ - 9 700 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000159 від 26.01.12 на суму 56 900 грн., у т.ч. ПДВ - 9 483, 33 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000170 від 27.01.12 на суму 57 450 грн., у т.ч. ПДВ - 9 575 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000196 від 30.01.12 на суму 56 430 грн., у т.ч. ПДВ - 9 405 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000217 від 31.01.12 на суму 33 000 грн., у т.ч. ПДВ - 5 500 грн.

ТОВ "Правова група "Домініон" на адресу позивача виписані податкові накладні №19 від 11.02.12, №20 від 12.01.12, №21 від 13.01.12, №22 від 16.01.12, №23 від 17.01.12, №24 від 18.01.12, №25 від 19.01.12, №26 від 10.01.12, №27 від 23.02.12, №28 від 24.01.12, №29 від 25.02.12, №30 від 26.01.12, №31 від 27.01.12, №32 від 30.01.12, №33 від 31.01.12 (а.с.55-69), суму ПДВ на якими у розмірі 140 280 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ на січень 2012 року.

Доказів проведення розрахунків за вказаними договором, які згідно з поясненнями представника позивача, здійснені у готівковій формі, податковому органу та суду не надано.

Крім того, між ТОВ "Правова група "Домініон" (виконавцем) та ТОВ "ТД "Дніпровір", 01.02.12 укладено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за плату надати юридичні послуги та консультації. Загальна сума договору складає 200 000 грн. Розрахунки за договором здійснюються у готівковій формі. Факт надання послуг підтверджується та фіксується складанням акту виконаних робіт (наданих послуг), який підписується уповноваженими представниками сторін. (а.с. 85).

Про виконання зобов'язань по договору між сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальною вартістю 240 000 грн., у т.ч. ПДВ - 40 000 грн. (а.с.92 -97), зокрема:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001464 від 07.02.12 на суму 48 000 грн., у т.ч. ПДВ - 8 000 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001465 від 10.02.12 на суму 45 000 грн., у т.ч. ПДВ - 7 500 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001465 від 15.02.12 на суму 30 000 грн., у т.ч. ПДВ - 5 000 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001468 від 20.02.12 на суму 41 400 грн., у т.ч. ПДВ - 6 900 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001471 від 23.02.12 на суму 47 100 грн., у т.ч. ПДВ - 7 850 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001472 від 27.02.12 на суму 28 500 грн., у т.ч. ПДВ - 4 750 грн.

ТОВ "Правова група "Домініон" на адресу позивача виписані податкові накладні №1664 від 07.02.12, №1465 від 10.02.12, №1466 від 15.02.12, №1468 від 20.02.12, №1471 від 23.02.12, №1472 від 27.02.12 (а.с.86-91), суму ПДВ за якими у розмірі 35 250 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ на лютий 2012 року, 4 750 грн. - за квітень 2012 року

Доказів проведення розрахунків за вказаними договором, які згідно з поясненнями представника позивача, також здійснені у готівковій формі, податковому органу та суду не надано.

У ході судового розгляду справи представник позивача не зміг пояснити суду, у чому фактично полягали надані послуги за договорами від 05.01.12 та 01.02.12, відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних до них (зокрема, які конкретні роботи по рекламуванню будівельної привабливості будівництва багатоповерхового будинку, супроводу оформлення проектної та дозвільної документації, з надання юридичних послуг та консультацій були виконані виконавцем ТОВ "Правова група "Домініон"), у якому місці надавалися ці послуги, хто був задіяний у їх наданні, як вони використані у господарській діяльності позивача.

Вбачається, що перераховані в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних до них види послуг носять загальний характер. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення №88 у цих документах не вказано кількість (об'єм, обсяг) послуг, тобто строки та тривалість їх надання, не зазначені особи, які брали участь у здійсненні господарських операцій, зокрема з боку ТОВ "Правова група "Домініон". При цьому, в актах відсутні розрахунки кількості годин, витрачених на надання послуг, вартість кожної послуги. З наданих документів не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній.

Тому, враховуючи вимоги, які висуваються щодо оформлення первинних документів, суд вважає, що надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні у розумінні ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України не можуть вважатися належними первинними документами та бути підставою для формування показників податкової звітності за спірними господарськими операціями.

Інші докази, які підтверджують фактичне надання конкретних послуг за договорами від 05.01.12 та 01.02.12, позивачем суду не надані.

Так, виходячи з предмету договору про надання послуг від 05.01.12, результати проведених досліджень щодо потреб послуг будівельної компанії у сфері будівництва житла в містах України мали б бути втілені у певній формі, як-от звіт, висновок тощо, який містив би обсяг, склад, характеристику, методику та висновки проведених досліджень. Однак, такого документу позивачем суду не надано.

Так само ним не надано доказів проведення будь-яких рекламних заходів, спрямованих на сформування або підтримання обізнаності споживачів щодо будівельної привабливості будівництва багатоповерхового будинку в м. Кіровограді на земельній діяльні по проспекту Університетському біля будинку №25, а також проектну та дозвільну документацію щодо цього будівництва, у якій була б відображена участь у її оформленні ТОВ "Правова група "Домініон", як це передбачалося умовами договору від 05.01.12.

Надання виконавцем (отримання замовником) юридичних послуг та консультацій, обумовлених договором від 01.02.12, також документально не зафіксовано, що унеможливлює визначення їх вартості та з'ясування, чи відповідає цілям ділового обороту сплата позивачем за такі послуги коштів з огляду на можливий практичний результат їх використання підприємством та очікуваний економічний ефект від такого використання. У ході розгляду справи позивачем не надано суду жодного його запиту, адресованого ТОВ "Правова група "Домініон", щодо необхідності отримання консультацій, та доказів, які свідчать, що позивач потребував таких консультацій та використав їх у своїй господарській діяльності.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведено економічну причину (ділову мету), яка з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди, спонукала його замовити та оплатити упродовж січня - лютого 2012 року юридичні, консультаційні та рекламні послуги загальною вартістю 1 081 680 грн., яка не є сумірною отриманим результатам. Доказів щодо економічного ефекту від використання результатів наданих послуг у власній господарській діяльності з метою отримання доходу позивачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що відсутність належних доказів фактичного (реального) надання послуг (виконання робіт) за договорами від 05.01.12 та 01.02.12 та їх використання у господарській діяльності ТОВ "ТД "Дніпровір" виключає зв'язок таких послуг з господарською діяльністю позивача та, відповідно, свідчить про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні цих послуг, у розмірі 180 280 грн.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Правова група "Домініон" позивачеві послуг, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виписаних цим контрагентом.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, на чому наполягав представник позивача, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Доводи представника позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій, за якими податковий орган визнав неправомірним формування податкового кредиту, ТОВ "Правова група "Домініон" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цим контрагентом.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з вказаним контрагентом знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Факт вчинення цього порушення підтверджується також постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.09.12 у справі №1109/8750/2012, якою за порушення порядку ведення податкового обліку за січень - квітень 2012 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 180 280 грн., головного бухгалтера ТОВ "ТД "Дніпровір" ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. (а.с. 131).

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, встановивши за результатами перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за січень, лютий, квітень 2012 року на 180 280 грн., який призвів до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2012 року - на 140 280 грн., за лютий 2012 року - на 35 250 грн., за квітень 2012 року - на 4 750 грн., податковий орган правомірно донарахував позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 180280 грн., винісши податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000590224 від 07.09.12.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Встановлено, що актом №73/2330/31400427 від 12.07.11 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "Дніпровір" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.03.11, складеним Кіровоградською ОДПІ, встановлено факт порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198,6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 61 300 грн. (а.с. 118 - 130). На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001022330 від 26.07.11, яким ТОВ "ТД "Дніпровір" згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 226 грн., з яких 61 300 грн. - за основним платежем, 14 962 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.116). Сума цього грошового зобов'язання позивачем не оспорювалася та є узгодженою, про що свідчать дані його облікової картки. (а.с. 164 - 175)

Отже, застосування на позивача підвищеної відповідальності за повторне порушення норм податкового законодавства та накладення на нього на підставі ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України штрафу у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання, що становить 90 140 грн. (180 280 грн. х 50%), спірним податковим повідомленням-рішенням №0000590224 від 07.09.12, є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000590224 від 07.09.12, а позивачем не спростовані факти порушення податкового законодавства, встановлені податковим органом. Доводи позивача щодо порушення процедури складання акту перевірки №122/22-4/31400427 від 23.08.12 не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки це не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позову про скасування спірного рішення.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Дніпровір" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш