Постанова

від 05.04.2013 по справі 1170/2а-4070/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2013 року Справа № 1170/2а-4070/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АгроАльянс-ЛТД" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроАльянс-ЛТД" (надалі - ТОВ "АгроАльянс-ЛТД") звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Олександрійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення №0000342210 від 16.11.12.

Позов мотивовано тим, що Олександрійською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП "ТД "СТБ" за січень 2012 року. За результатами перевірки складено акт №315/22-10/32737851 від 09.11.12, яким встановлено, що правочин, здійснений між позивачем та ПП "ТД "СТБ", має ознаки нікчемності, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту за січень 2012 року на 53 690 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року на 53 690 грн. На підставі цього акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000342210 від 16.11.12, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 53 690 грн. Позивач, стверджуючи, що такі висновки акту перевірки є безпідставними та не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з ПП "ТД "СТБ" за договором №21 від 02.01.12, посилаючись на відсутність судових рішень про визнання недійсним цього договору, наполягає на правомірності формування ним податкового кредиту за цією господарською операцією і просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засідання позовні вимоги не визнав, стверджуючи про правомірність висновків акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення. Такі висновки обґрунтовані тим, що податковий кредит у розмірі 53 690 грн. сформований позивачем у січні 2012 року за правочинами, укладеними з ПП "ТД "СТБ", які здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому визнані податковим органом нікчемними. Посилаючись на юридичну дефектність первинних документів ПП "ТД "СТБ", а також на результати його перевірки, проведеної ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та оформленої актом №1578/22-517/35268134 від 11.10.12, якою встановлено неможливість фактичного здійснення ПП "ТД "СТБ" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, вказує на невідповідність вчинених позивачем дій господарській меті, що виключає його право на формування податкового кредиту за операціями з цим контрагентом. З цих підстав просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроАльянс-ЛТД" з 11.01.05 зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (а.с.91, 92, т.1), перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ.

Посадовими особами Олександрійської ОДПІ на підставі наказу №582 від 05.11.12 у період 06-08.11.12 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП "ТД "СТБ" за січень 2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки №315/22-10/32737851 від 09.11.12 (а.с. 10-27, т.1).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- ст.ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України;

- п.185.1 ст.185, п.188.1, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ за січень 2012 року на 53 690 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих запасних частин від ПП "ТД "СТБ" по нікчемних правочинах.

На підставі вказаного акту Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000342210 від 16.11.12, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення п.185.1 ст. 185, п. 188.1, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 53 690 грн. (а.с. 37, т.1).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з того, що згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку окрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За змістом пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладеного ним з ПП "ТД "СТБ" (м. Дніпропетровськ) договору поставки.

Так, між ПП "ТД "СТБ" (постачальником) та ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" (покупцем) укладено договорів поставки №21 від 02.01.12, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до заявки покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. (а.с. 40 - 47, т.1)

Судом установлено, що ПП "ТД "СТБ" виписано позивачу видаткову накладну №РН-0000250 від 25.01.12 та податкову накладну №12501 від 25.01.12 про поставку автозапчастин вартістю 322 138, 40 грн., у т.ч. ПДВ - 53 689, 73 грн. (а.с. 48, 52, т.1). Платіжним дорученням №36 від 14.02.12 позивач перерахував на рахунок ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" 322138, 40 грн. (а.с. 51, т.1).

Сума ПДВ за податковою накладною №12501 від 25.01.12 у розмірі 53 689, 73 грн. позивачем віднесена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року. (а.с. 221 -229, т.1).

На підтвердження отримання товарів від постачальника позивач надав суду примірник товарно-транспортної накладної 01АБ №0477881 від 25.01.12, за якою, згідно з поясненнями його представника, здійснювалося приймання товару від ПП "ТД "СТБ" на складі позивача. (а.с. 27, т.2).

Розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно з пунктом 13.1 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Як вбачається зі змісту товарно-транспортної накладної 01АБ №0477881 від 25.01.12, автопідприємством (перевізником) виступало ТОВ "Софтех", замовником (платником) перевезень та вантажовідправником - ПП "ТД "СТБ", а позивач - вантажоодержувачем, який прийняв товар у пункті розвантаження - м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Звенигородське шосе, 16, де, як установлено судом, знаходяться його складські приміщення, орендовані у ТОВ "УкрАгроКом". (а.с. 207-214, т.1) Воднораз, пунктом навантаження товару вказано смт. Васищево Харківської області, вул. Промислова, 1, що, як установлено судом, є адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега - Автопоставка". (а.с. 242 - 243, т.1).

Відповідно до даних інформаційної системи пошуку НБД "Автомобіль", наданих на запит суду УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, станом на січень 2012 року транспортні засоби, вказані у цій ТТН - вантажний автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2 - були зареєстровані за ТОВ "Торговий дім "Софі" (м. Львів) (а.с. 158, 240-241, т.1).

Допитана у судовому засіданні в якості ОСОБА_1 дала суду показання, що з липня 2007 року по вересень 2012 року була засновником та директором ПП "ТД "СТБ". Щодо взаємовідносин з позивачем, підтвердила факт здійснення поставки автозапчастин у січні 2012 року, стверджуючи, що попередньо електронною поштою отримала заявку від менеджера ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" на необхідні автозапчастини, після чого з позивачем було укладено договір поставки №21 від 02.01.12. Пояснила, що ці автозапчастини були придбані нею, як директором ПП "ТД "СТБ", у ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" за договором №049564 від 02.01.11 та замовлені у нього для позивача (а.с. 215 - 219, т.1). Поставка товару здійснювалася від ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка", яке знаходиться у Харківській області, на склад позивача, розташований у м. Олександрії Кіровоградської області. Представники ПП "ТД "СТБ" участі у прийманні товару від ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" та передачі його ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" не приймали. Щодо примірника товарно-транспортної накладної 01АБ №0477881 від 25.01.12, пояснила суду, що вказана ТТН була виписана нею у м. Дніпропетровську, направлена поштою до ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка", яким через водія вручена вантажоодержувачу - ТОВ "АгроАльянс-ЛТД". Щодо автоперевізника - ТОВ "Софтех", вказаного у цій ТТН, свідок ОСОБА_1 пояснила, що з ним у договірних відносинах не перебувала, цей перевізник залучався ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка", яке і повідомило їй його назву, ПІБ водія, а також марку та номери транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення товару.

Між тим, на запит суду ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" заперечило існування будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ "Софтех", зазначеним як перевізник у ТТН №0477881 від 25.01.12 (а.с. 29, т.3) Крім того, ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" надало суду копії видаткової накладної №ХВ-0022761 від 24.01.12 та товарно-транспортної накладної від 25.01.12 (а.с. 100, 143-144, т.3), з яких вбачається, що автозапчастини (45 товарних позицій), які були предметом поставки за видатковою накладною №РН-0000250 від 25.01.12, виписаною позивачу ТОВ "ТД "СТБ", були придбані останнім у ТОВ "ТПК "Омега- Автопоставка" за ціною 285 084, 54 грн. та поставлені 25.01.12 у пункт розвантаження, розташований у м.Олександрії по вул. Звенигородське шосе, 16.

У судовому засіданні допитані у якості свідків завскладом ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" ОСОБА_2 та менеджер ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" ОСОБА_3 підтвердили факт надходження автозапчастин 25.01.12 від ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" на склад ТОВ "АгроАльянс-ЛТД", розташований у м. Олександрії по вул. Звенигородське шосе, 16.

Як установлено судом, позивач упродовж 2010-2012 років мав налагоджені господарські зв'язки з ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка", придбаваючи у нього автозапчастини за договором поставки №015875 від 02.01.10 та додатковими угодами до нього (а.с. 8 - 15, 28 - 243, т.2, а.с. 42 - 56, 72 - 74, т.3). Поставка товару від ПП "ТД "СТБ" натомість носила разовий характер.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведена необхідність придбання автозапчастин у посередника - ПП "ТД "СТБ" за наявності прямих контактів з постачальником - ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка".

Наявність господарської мети при вчиненні вказаних дій представник позивача пояснила тим, що ПП "ТД "СТБ", на відміну від ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка", надало позивачу відстрочку платежу за поставлені товари. Однак, такі доводи спростовуються дослідженням договорів поставки №015875-10 від 02.01.10 та №21 від 02.01.12, умови розрахунків за якими передбачали для покупця відстрочення оплати поставленого товару.

Відтак, у ході судового розгляду справи не встановлено зв'язку між фактом придбання товарів у ПП "ТД "СТБ" та господарською діяльністю позивача, з огляду на відсутність розумної економічної причини (ділової мети), наміру одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, а також у зв'язку з недоведеністю фактичної участі ПП "ТД "СТБ" у поставці товару від ТОВ "ТПК "Омега - Автопоставка" до позивача.

Суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність судових рішень про визнання недійсним (нікчемним) укладеного правочину, на чому наполягав позивач, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Крім того, судом установлено, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.01.13 у справі №1118/9630/12 за порушення ведення встановленого порядку податкового обліку, яке призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за січень 2012 року на 53690 грн., головного бухгалтера ТОВ "АгроАльянс-ЛТД" ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн. (а.с. 247, т.2)

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, під час декларування взаємовідносин з ПП "ТД "СТБ", які призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року на суму 53 690 грн. та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на цю ж суму, та стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0000342210 від 16.11.12. Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ТД "СТБ" належними доказами не підтверджена.

Відтак, у позові про скасування спірного податкового повідомлення - рішення №0000342210 від 16.11.12 належить відмовити.

Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позову, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш