Рішення

від 28.05.2013 по справі 917/572/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 Справа № 917/572/13

м. Полтава

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а

до Приватного підприємства "Компанія "Здорова родина", 39600, м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 45-В

про стягнення 15244,36 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача : Харадзе О.С., довіреність № 20 від 04.04.2013 року;

Від відповідача : не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 15274,06 грн. заборгованості за поставлений товар за договором № 54763 від 01.06.2011 року, з яких: 12703,64 грн. - основний борг; 2540,72 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Суд приймає до уваги, що у відповідності до ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою. В позовній заяві заявлено до стягнення 12703,64 грн. основного боргу та 2540,72 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, при додаванні вказаних сум загальний розмір позовних вимог становить 15244,36 грн., а не 15274,06 грн. як вказано позивачем у позовній заяві. Таким чином, позивачем в позовній заяві арифметично не вірно обраховано ціну позову, тому, виходячи з частини третьої ст. 55 ГПК України, суд визначає ціну позову самостійно: 15244,36 грн., з яких: 12703,64 грн. - основний борг; 2540,72 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару. Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2540,72 грн. відсотків, основну заборгованість в розмірі 9903,64 грн., оскільки після подання позову відповідачем була здійснена часткова оплата боргу на суму 2800,00 грн.

Відповідач уповноваженого представника в засідання не направив, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Відповідач у відзиві на позов (вх. № 5917 від 23.04.2013 року, а.с. 72) проти позовних вимог заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що весь отриманий товар за договором поставки № 54763 від 01.06.2011 року був оплачений оскільки всі розрахунки між сторонами здійснювались шляхом попередньої оплати; що у відповідача відсутній розрахунок суми позову, і це позбавляє його можливості перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми. Крім цього, в адресованому суду листі (а.с. 79) відповідач посилається, що позивач не звертався до нього з пропозицією щодо проведення звірки розрахунків, і без звірки, на думку відповідача, факт наявності боргу є безпідставним.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.06.2011 року сторони уклали договір поставки № 54763 (далі -Договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

У п. 2.2 Договору сторони узгодили, що загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

Замовлення на поставку відповідної партії товару подавалося покупцем за допомогою електронних або факсимільних засобів зв'язку, або телефоном, згідно п. 3.2.1 Договору.

При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги наступні обставини.

Доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою покупця та містить відбиток печатки (штампу) покупця. Передача товару уповноважені особі покупці здійснюється постачальником на підставі довіреності, виданої покупцем на ім'я такої уповноваженої особи з посиланням на номер і дату даного Договору (п. 3.8., 3.9. Договору).

П. 3.11. Договору передбачено, що у видатковій накладній обов'язково вказується номер та дата укладення цього Договору, а також асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с. 18-61) відповідачу в період з 16.10.2012 року по 01.11.2012 року був переданий у власність товар на загальну суму 12703,64 грн., отримання товару відповідачем підтверджується підписами відповідача на накладних та довіреностями від 01.10.2012 року № 10/12, від 01.11.2012 року № 11/12, виданими на ім'я уповноваженої особи відповідача (а.с. 16-17).

Накладні підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень. Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з претензіями щодо кількості чи якості отриманого товару.

За п. 6.1. Договору оплата покупцем товару за Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем самостійно при поданні замовлення на поставку (п. 6.1. Договору).

Наявні у справі видаткові накладі свідчать, що поставка товару відбувалась на умовах відстрочення платежу від дати поставки товару на 30 днів. За п. 6.2. Договору при здійсненні покупцем оплати товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

Позивач посилається, що за період дії договору відповідач договірні зобов'язання в частині оплати не виконував належним чином, а тому заборгував 12703,64 грн. і не вживає заходів для погашення боргу, в зв'язку з чим позивач направляв йому вимогу про сплату заборгованості (вих. №888/1 від 14.01.2013 року), що підтверджується квитанцією "Укрпошти" від 15.01.2013 року про надання послуг зв'язку (а.с. 65), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання відповідача у відзиві на те, що всі розрахунки за договором здійснювались за попередньою оплатою є безпідставними, оскільки інший спосіб розрахунків зафіксовано у підписаних та засвідчених сторонами накладних, крім того, твердження про те, що весь отриманий товар є оплаченим відповідач не підтверджує будь-якими доказами. Так, суд неодноразово зобов'язував відповідача (ухвалами від 01.04.2013 року, 25.04.2013 року) надати докази сплати боргу та взяти участь у звірці взаємних розрахунків, проте, відповідач посилаючись на відсутність "офіційних" запитів з боку позивача щодо проведення звірки, вимог суду не виконав. Позивач наполягає на тому, що в телефонній розмові пропонував керівнику відповідача провести звірку, проте останні відмовився, про що складено акт від 14.05.2013 року (а.с. 85).

Суд вважає, що позивачем підтверджено факт поставки товару відповідачу та доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач доказів належного виконання взятого на себе зобов'язання з оплати, або будь-яких обґрунтованих та документально підтверджених заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав.

Позивачем подано суду лист ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 20.05.2013 року (вих.. № 153-1/2-1033, а.с. 84) в якому відображені платежі, які надійшли від Приватного підприємства "Компанія "Здорова родина" на рахунок позивача в період з 03.09.2012 року по 09.04.2013 року, з них 2800,00 грн. сплачено 09.04.2013 року. В клопотанні від 28.05.2013 року позивач повідомляє, що після подання позову відповідачем була здійснена часткова оплата боргу на суму 2800,00 грн., тому сума основного боргу за договором на даний час складає 9903,64 грн., яку він і просить стягнути.

Отже, часткова сплата боргу в розмірі 2800,00 грн., стягнення якого є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову - 09.04.2013 року (позов подано 25.03.2013 року), являється підставою для припинення провадження по справі в цій частині вимог відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за переданий товар на суму 9903,64 грн.

В позовній заяві позивачем заявлена вимога про стягнення 2540,72 грн. - 20% за користування чужими грошовими коштами згідно п. 10.4. Договору.

За змістом п.10.4 Договору, відсотки за користування грошовими коштами підлягають сплаті за умови прострочення покупцем строків оплати за товар. При цьому договір не визначає період, за який підлягають нарахуванню визначені 20 відсотків від простроченої суми. Разом з тим, підстави нарахування відсотків на суму боргу в разі прострочення виконання грошового зобов'язання визначені ст. 625 ЦК України, яка встановлює їх розмір у вигляді трьох відсотків річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що в силу, викладених вище вимог ЦК України, встановлені сторонами в договорі відсотки, які підлягають сплаті в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, можуть бути виражені в певному розмірі саме річних. Позивачем не надано суду обґрунтований розрахунок стягуваних відсотків по кожному простроченому платежу окремо, з урахуванням конкретного періоду прострочення (який складає менше року).

Суд зобов'язував позивача надати уточнений розрахунок стягуваних відсотків з зазначенням строку їх нарахування та періоду нарахування по кожній накладній окремо, проте, всупереч ст. 33 ГПК України, позивач належних доказів суду не надав, хоча про вимоги суду був належно повідомлений: в судовому засіданні та ухвалами від 01.04.2013 року, 25.04.2013 року, та мав достатньо часу для підготовки і надання відповідних матеріалів. В письмових поясненнях від 26.04.2013 року позивачем наведені норми матеріального права, проте розрахунок відсотків по кожній накладній окремо, для перевірки правильності такого нарахування, відсутній. Доказів невиконання вимог суду з поважних причин позивач не надав, що перешкоджає розгляду спору по суті в цій частині. В зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд залишає позов в частині стягнення з відповідача 2540,72 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами без розгляду, що не позбавляє позивача права пред'явлення повторно таких вимог за умови усунення зазначених недоліків.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 5), 80 (п. 1.1. ч. 1), 81 (п. 5 ч. 1), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Здорова родина", 39600, м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, 45-В, п/р 26009060751351 в ПАТ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 37600431 на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, п/р 26003012817821 в АТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313, код 21642228 - 9903 грн. 64 коп. основного боргу; 1433 грн. 75 коп. судового збору .

4. В частині стягнення 2800,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. В частині стягнення 2540,72 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами залишити позов без розгляду.

6. Видати накази при набранні рішенням законної сили.

Суддя І.І.ПУШКО