Рішення

від 28.05.2013 по справі 927/444/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 28 травня 2013 року по справі №927/444/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/444/13

за позовом: Щорського районного дочірнього агролісогосподарського

спеціалізованого підприємства «Щорсрайагролісгосп»,

вул.Архітектурна, 2, м. Щорс, Чернігівська область, 15200

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 15100

про стягнення 13230грн.00коп.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Дубін В.І. - представник, довір.пост. № 56 від 25.03.2013р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частина рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 13230грн. боргу по оплаті лісопродукції, відпущеної на підставі договору № 24 від 31.01.12р. по ордерах №1666 від 01.10.12р. та № 1667 від 01.10.12р.

Відповідач письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення особисто відповідачу, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причини неявки суд не повідомлено.

До початку судового засідання від відповідача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи. Пояснень про причини неможливості з'явитися в судове засідання або забезпечити явку уповноваженого представника від відповідача також не надійшло.

Приймаючи до уваги, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь у господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, враховуючи, що судом не визнавалася обов'язковою явка відповідача, тому з метою уникнення безпідставного затягування вирішення спору, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд справи у відсутності відповідача або його уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

Подане позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено. Перебіг судового засідання відображений у протоколі судового засідання.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року між Щорським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Щорсрайагролісгосп» (позивач по справі, постачальник у договорі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач по справі, замовник за договором) було укладено договір № 24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити продукцію Замовнику, а замовник у порядку й на умовах передбачених цим договором, зобов'язувався прийняти і розрахуватись за продукцію, асортимент та кількість якої визначається сторонами.

Пунктом 1.1. договору визначено, що предметом постачання є пиловник хвойних та листяних порід, технологічна сировина (надалі товар).

Згідно із умовами Розділу 2 договору сторони встановили, що загальна вартість товару визначається в накладних. Замовник зобов'язувався здійснювати розрахунок за товар на умовах передоплати або по факту (п.2.2. договору).

В п.6.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. В п.6.2. сторонами визначено, що договір укладається строком до 31 грудня 2012 року.

Аналізуючи умови договору № 24 від 30.01.2012р., суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. В силу ч.6 даної статті до відносин поставки, неврегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні приписи містяться у ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору № 24 від 30.01.2012р. позивачем видано відповідачеві ордер на відпуск лісопродукціїї №1666 від 01.10.2012р. як дозвіл на вивіз дров технологічних хвойних порід на суму 7425грн. та ордер та відпуск лісопродукції №1667 від 01.10.2012р. на вивіз дров технологічних листяних порід на суму 4725грн. і підтоварника на суму 1080грн.

Всього, як свідчать матеріали справи, відповідачу виписано лісопродукції на загальну суму 13230грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується зазначеними ордерами на відпуск лісопродукції, а також актом взаємних розрахунків станом на 13 травня 2013р., який підписаний відповідачем та керівником позивача, та посвідчений печатками сторін.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання по передачі товару виконані.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору поставки №24 від 30.12.12р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із змісту договору №24 від 30.01.12р., в ньому відсутні умови щодо строків оплати продукції. Визначення у п.2.2. договору про здійснення розрахунків або на умовах передплати, або по факту свідчить про встановлення сторонами альтернативного порядку оплати.

Відповідачем не надано суду доказів здійснення ним попередньої оплати за лісопродукцію, яка була ним отримана на підставі ордерів №1666 від 01.10.12р. та №1667 від 01.10.12р.

Строку або терміну оплати продукцію по факту її отримання сторонами також не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що продукція мала бути оплачена відповідачем в порядку, встановленому спеціальною нормою права - ст. 692 ЦК України, після прийняття ордерів на відпуск лісопродукції, як товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ст.ст.251, 253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Переібг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання відповідачем оплатити отриману по ордерах №1666 від 01.10.12р., №1667 від 01.10.12р. продукцію на загальну суму 13230грн. починає свій перебіг з 02.10.12р.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідач зобов'язання з оплати отриманої від позивача продукції не виконав. Тому станом на день звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість становила 13230грн.

Після порушення провадження у справі позивачем надано суду копію банківської виписку з рахунку позивача, із якої вбачається, що відповідачем 05.04.13р. сплачено за пиловник 5230грн.

Отже, в цій частині спір між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, а тому відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 5230грн. підлягає припиненню.

Приймаючи до уваги факт часткової оплати відповідачем заборгованості після звернення позивача до суду з даним позовом, на момент розгляду справи по суті залишок несплаченої вартості продукції становить 8000грн.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів оплати ним лісопродукції в повному обсязі. Крім того, наявність заборгованості в сумі 8000грн. підтверджується відповідачем в акті взаємних розрахунків, який ним підписано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості в сумі 8000грн.

Оскільки відповідачем не виконано належним чином зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за поставлений товар відповідач суду не представив, розмір заборгованості підтверджується підписаним та скріпленим печаткою відповідача актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.05.2013р., а тому з нього підлягає стягненню 8000 грн. боргу за отриманий товар.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням припинення провадження у справі в частині стягнення 5230грн.

З огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому в силі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються повністю на відповідача.

Керуючись ст..193, 265 Господарського кодексу України, ст..ст.526,530,692,712, Цивільного кодексу України, ст..ст.49,75,80 ч.1 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині стягнення 5230 грн. боргу припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 15100 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Щорського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Щорсрайагролісгосп», вул.Архітектурна, 2, м.Щорс, Чернігівська область, 15200 (ідентифікаційний код 05389178) 8000грн. боргу та 1720 грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 31 травня 2013 року.

Суддя Т.Г.Оленич