Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/7769/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7769/13 27.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп» Простягнення 253 335,58 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кривошей Ю.І. - дов. № б/н від 18.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп» про стягнення 288 335,58 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.05.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2013 року частково надав документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою позивачем суми основного боргу, яка судом була розглянута та прийнята.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 27.05.2013 р.

У судовому засіданні 27.05.2013 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 230 133,40 грн. основного боргу, 3 866,99 грн. - 3 % річних та 19 335,19 грн. пені. Зазначена заява позивача судом була розглянута та прийнята. Крім того, представник позивача надав заяву про уточнення найменування відповідача у відповідності до якої вірною назвою останнього є Товариство з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп».

Представники відповідача у судове засідання 27.05.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп» (покупець) був укладений договір № 30/10-12, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставляти та передати у власність, а покупець оплачувати та приймати товар на умовах, які викладені в договорі, продукцію, що іменується в подальшому як «товар», асортимент, кількість та ціна якого вказані в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.1. договору № 30/10-12 від 24.10.2012 року сторони погодили, що асортимент та кількість товару обумовлюються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна за одиницю товару указується в додатках до договору й приймається на базисних умовах, які викладені в додатках.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 від 24.10.2012 р. до договору № 30/10-12 від 24.10.2012 р., товаром є олива М10Г2к в кількості 58,600 тонн вартістю 628 133,40 грн.

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 1 від 24.10.2012 р. до договору № 30/10-12 від 24.10.2012 р., покупець здійснює 100 % оплату протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 30/10-12 від 24.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп» товар - оливу моторну на суму 628 133,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000085 від 29.10.2012 р. та актом прийому передачі товару від 29.10.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем оплачено поставлений товар частково у розмірі 398 000,00 грн. (підтверджується банківськими виписками), у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 230 133,40 грн.

27.02.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про оплату боргу, однак остання відповідачем отримана не була у зв'язку із закінченням встановлених строків її зберігання.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 230 133,40 грн. основного боргу, 19 335,19 грн. пені та 3 866,99 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 1 від 24.10.2012 р. до договору № 30/10-12 від 24.10.2012 р., покупець здійснює 100 % оплату товару протягом 7 банківських днів з моменту його отримання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 628 133,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000085 від 29.10.2012 р. та актом прийому передачі товару від 29.10.2012 р., які підписані представниками сторін. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, оплатив поставлений товар частково у розмірі 398 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 230 133,40 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 230 133,40 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 19 335,19 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 договору № 30/10-12 від 24.10.2012 року встановлено, що у випадку прострочення оплати товару, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє покупця від виконання основного зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 19 317,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» просить суд також стягнути з відповідача 3 866,99 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 866,99 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

У зв'язку з тим, що зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з погашенням відповідачем суми основного боргу після подання позову, то відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційний до розміру задоволених позовних вимог та суми основного боргу.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеум Груп» (місцезнаходження : 03057, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Вадима Гетьмана, будинок 1, код ЄДРПОУ 37441280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Юнітрейд» (місцезнаходження: 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, офіс 303, код ЄДРПОУ 38012960) 230 133 (двісті тридцять тисяч сто тридцять три) грн. 40 коп. основного боргу, 19 317 (дев'ятнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 77 коп. пені, 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 99 коп. три відсотки річних та 5 766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 36 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.