Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/7981/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7981/13 27.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРАГМА ТРЕЙДІНГ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС і Ко» Простягнення 49 668,64 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Поштар Т.П. - дов. № б/н від 05.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАГМА ТРЕЙДИНГ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС і Ко» про стягнення 49 668,64 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.05.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 13.05.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 27.05.2013 р.

У судовому засіданні 27.05.2013 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 27.05.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАГМА ТРЕЙДІНГ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС і Ко» (покупець) був укладений договір № 06-12, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити їх вартість.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.1. договору поставки № 06-12 від 16.11.2012 року сторони погодили, що кількість (в метричних тонах або літрах), асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії товару дані визначаються у додаткових угодах, що складаються постачальником та підтверджуються шляхом підписання покупцем на умовах даного договору.

Згідно з п. 6.1 договору, ціна товару що поставляється, узгоджується сторонами для кожної партії товару окремо у додатковій угоді до даного договору.

Умовами п. 6.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар на умовах 100 % попередньої оплати партії товару, що поставляється за даним договором протягом терміну його дії.

Відповідно до п. 2, 3 Додаткової угоди № 6 від 11.12.2012 р. до договору № 06-12 від 16.11.2012 р., ціна за 1 л. товару по даній додатковій угоді складає 9,63 грн.; кількість товару яка підлягає поставці по даній додатковій угоді складає 4 865 літрів на суму 46 849,95 грн.

Умовами п. 5 Додаткової угоди № 6 від 11.12.2012 р. до договору № 06-12 від 16.11.2012 р., покупець здійснює оплату за товар, який підлягає поставці по даній додатковій угоді до 14.12.2012 р. включно. В разі несвоєчасної сплати, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені вказаній в договорі поставки № 06-12 від 16.11.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 06-12 від 24.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАГМА ТРЕЙДІНГ» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС і Ко» товар - дизельне паливо на суму 46 849,95 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 11.12.2012 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 243 від 11.12.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 46 849,95 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 46 849,95 грн. основного боргу, 2 348,91 грн. пені та 469,78 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 6 від 11.12.2012 р. до договору № 06-12 від 16.11.2012 р., покупець здійснює оплату за товар, який підлягає поставці по даній додатковій угоді до 14.12.2012 р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар - дизельне паливо на суму 46 849,95 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 11.12.2012 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 243 від 11.12.2012 р. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не оплатив поставлений товар у зв'язку з чим його борг перед відповідачем становить 46 849,95 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 46 849,95 грн.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача 2 348,91грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 договору № 06-12 від 16.11.2012 року встановлено, що у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеному у додатковій угоді до даного договору, то покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 2 342,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прагма Трейдинг» просить суд також стягнути з відповідача 469,78 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 469,78 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 4 536,00 грн. позивач надав Договір про надання правової допомоги від 05.04.2013 року, акт наданих робіт від 15.04.2013 року, посвідчення адвоката та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 22 від 15.04.2013 року.

У відповідності з абзацами 2, 3 пункту 6 пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи, на думку господарського суду, підлягають до стягненню адвокатські витрати у розмірі 2 483,11 грн., що становить 5 % від суми задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС і Ко» (місцезнаходження : 03148, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Жмеринська, будинок 1, код ЄДРПОУ 37226541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАГМА ТРЕЙДІНГ» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 9, кв. 1; фактична адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 46-52, кв. 37, код ЄДРПОУ 37079191) 46 849 (сорок шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 95 коп. основного боргу, 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 50 коп. пені, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 78 коп. три відсотки річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 28 коп. судового збору та 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 11 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.