Ухвала

від 28.03.2013 по справі 872/2007/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. справа № 2а/0470/9092/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Дніпропетровськ РДА), Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - Виконком Любимівської сільради) в якому просила:

- визнати протиправним та скасування розпорядження голови Дніпропетровської РДА від 04.11.2010 р. № 3586 «Про визнання розпорядження голови райдержадміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р та державного акта недійсними»;

- визнати протиправним та скасування рішення Виконкому Любимівської сільради № 11 від 26.02.1997 р. «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування» в частині виділення у приватну власність та постійне користування для дачного будівництва та садівництва земельної ділянки ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що розпорядження від 04.11.2010 р. № 3586 підлягає скасуванню, оскільки було прийняте на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили, а рішення № 11 від 26.02.1997 р. є незаконним, оскільки особою не було здійснено звернення до ради народних депутатів з відповідною заявою, не замовлявся та не одержувався проект відведення земельної ділянки, акт на право власності ОСОБА_3 виданий не був.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням виконкому Любимівської сільради № 11 від 26.02.1997 року було передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку у садівничому товаристві «Лісний» відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26.12.1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок» (а.с. 27).

Розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації від 18.08.2006 року № 916-р ОСОБА_1 було виділено вищевказану земельну ділянку, 27.03.2007 року на підставі даного рішення видано Держаний акт на право власності серії ЯГ № 575896 (кадастровий номер 1221484000:01:069:0020).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10, визнані недійсними розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.08.2006 р. № 916-р в частині безоплатної передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки АДРЕСА_1 та Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 року, дане рішення набрало законної сили 12.10.2010 року , що підтверджується відміткою на останньому аркуші рішення (а.с. 123-126).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.04.2011 року зазначене рішення залишено без змін (а.с. 131-132, 134-135).

Розпорядженням голови Дніпропетровської РДА від 04.11.2010 року № 3586-р розпорядження голови РДА від 18.08.2006 року № 916-р «Про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_1 та держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 575896, виданий 27.03.2007 р. на ім'я ОСОБА_1, визнані недійсними (а.с. 141).

Розпорядження голови Дніпропетровської РДА від 04.11.2010 року № 3586-р було прийняте на підставі заяви ОСОБА_3, на виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесені оскаржуваного розпорядження відповідач діяв в межах своїх повноважень, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що виконуючи рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10, та приймаючи розпорядження від 04.11.2010 року № 3586-р відповідач діяв у межах повноважень та згідно норм чинного законодавства.

Стосовно доводів апелянта про те що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року по справі № 2-1768/10 не набрало законної сили, оскільки було скасоване ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 року, апеляційний суд вважає безпідставним виходячи з наступного.

Дійсно ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2011 року по справі № 2-1768/10 було скасовано рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 82-83).

Проте дана обставина не дає підстав вважати, що на момент винесення спірного розпорядження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року не набрало законної силою, оскільки набрання рішенням законної сили не поставлено в залежність від подальшого його скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача щодо скасування рішення Виконкому Любимівської сільради № 11 від 26.02.1997 р. «Про передачу земельних ділянок громадян у приватну власність та користування», оскільки ОСОБА_3 набув права власності на підставі вказаного рішення і діяв при цьому добросовісно. Любимівська сільська рада народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області є суб'єктом владних повноважень і органом, який виніс оскаржуване рішення та відповідно до умов законодавства відповідає за законність своїх рішень, дій та бездіяльності. При цьому права фізичної особи, набуті на підставі винесеного рішення, не можуть бути обмежені через порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при винесенні рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 17 квітня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова