Рішення

від 29.05.2013 по справі 910/5973/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5973/13 29.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза+"

про стягнення 196 422,99 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Теплюк В.С.- довіреність б/н від 26.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБК-Інвест" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза+" про стягнення 196 422,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування нежилими приміщеннями згідно умов Договору № 2010/3 оренди нежилих приміщень від 01.05.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 147 719,19 грн. - основного боргу (заборгованості зі сплати орендної плати), 31 556,45 грн. - пені, 9 326,40 грн. - 3% річних, 7 820,95 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою від 01.04.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.04.2013 року.

24.04.2013 року представник позивача надав письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутня справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав на вимогу ухвали суду про порушення провадження.

24.04.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 22.05.2013 року.

20.05.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

22.05.2013 року представник позивача у судовому засіданні надав оригінал договору для огляду.

22.05.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 29.05.2013 року.

29.05.2013 року представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 29.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «"МБК-Інвест" (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпреза+" (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір № 2010/3 оренди нежилих приміщень (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежилі приміщення (магазин «Борошно»), розташовані в м. Києві за адресою: вул. Оболонська, будинок 12, площею 161,20 (Сто шістдесят один і дві десятих) м. кв. (далі по тексту цього Договору - Нежилі приміщення).

Пунктом 1.7. Договору передбачено, що строк оренди становить до 15 грудня 2012 року. Строк оренди починає перебіг з моменту підписання відповідного Акту приймання-передачі. Строк оренди може бути збільшено за домовленістю Сторін Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору орендна плата за користування Нежилими приміщеннями за один календарний місяць складає: 8 200,00 (Вісім тисяч двісті грн.. 00 коп.) гривень, в тому числі ПДВ - 1 366,67 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору Орендар, зобов'язується щомісячно, не пізніше 5 (П'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на поточний рахунок Орендодавця орендну плату. Орендна плата може бути зменшена за домовленістю Сторін.

Згідно з п. 4.3. Договору при закінченні дії (розірванні) даного договору орендна плата сплачується Орендарем по день фактичної здачі приміщень за Актом.

Відповідно до п. 5.13 Договору Орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, вказану в пункті 4.1. цього Договору, а також відшкодовувати витрати за спожиті Орендарем електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, тощо.

Факт приймання-передачі нежилих приміщень підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.05.2010 року.

30.11.2011 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 (далі по тексту - Додаткова угода № 1), згідно якої відповідач визнав заборгованість (за період з 01.05.2010 року по 30.11.2011 року) перед позивачем в розмірі 155 800,00 грн., а також взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати заборгованість частинами щомісячно у розмірі 3 055,00 грн., починаючи х січня 2012 року.

Відповідачем було сплачено частину заборгованості в розмірі 11 255,00 грн., на підтвердження чого позивач надав суду виписку з банку станом на 26.01.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору та Додаткової угоди № 1, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 147 719,19 грн. (за період з 01.05.2010 року по 13.12.2011 року), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нежилі приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в розмірі 147 719,19,44 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 147 719,19 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 7.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 31 556,45 грн.

Згідно п. 7.3. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Орендар сплачує на користь Орендодавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст.. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 12 743,68 грн.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 326,40 грн. - 3% річних, 7 820,30 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому за уточненим розрахунком суду підлягають частковому задоволенню і становлять 3 108,80 грн. - 3 річних, 2 606,98 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза+» (04074, м. Київ, Оболонський район, ВУЛ.ВИШГОРОДСЬКА, будинок 16, код ЄДРПОУ 32205988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК-Інвест» (01021, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н.П.№43, код ЄДРПОУ 34809435) 147 719 (сто сорок сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 19 коп. - основного боргу, 12 743 (дванадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 68 коп. - пені, 3 108 (три тисячі сто вісім) грн. 80 коп. - 3% річних, 2 606 (дві тисячі шістсот шість) грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 3 323 (три тисячі триста двадцять три) грн. 57 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 03.06.2013 року.