Постанова

від 20.05.2013 по справі 826/5309/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року № 826/5309/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби доПриватного підприємства "Бі. Ай. Ті. Компані" про стягнення 49958,00 грн.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Приватного підприємства "Бі. Ай. Ті. Компані" податкового боргу з податку на додану вартість за 2011 рік в розмірі 49958,00 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання з вказаного податку, узгодженого ним самостійно у поданій до контролюючого органу податковій декларації, а також грошового зобов'язання з вказаного податку, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Представник позивача у судовому засіданні, 15 травня 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістка про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 15 травня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 15 травня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Приватного підприємства "Бі. Ай. Ті. Компані", ідентифікаційний код 33634315, є: 02094, м. Київ, бульв. Праці, 2/27, місцезнаходження реєстраційної справи - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація. Як платника податків, відповідача узято на облік в органах державної податкової служби 01.08.2005 р. за №10430, що підтверджується даними довідки форми №4-ОПП від 01.08.2005 р. №977/14/13-10430.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року №138669 на суму 44688,00 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти: від 11.07.2011 р. №4645-15/33634315; від 17.06.2011 р. №3961-15/33634315; від 19.04.2011 р. №1932-15/33634315; від 13.05.2011 р. №2579-12/33634315; від 28.02.2011 р. №765-15/33634315. На підставі актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0028461520, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1020,00 грн. штрафних санкцій; від 11.07.2011 р. №0023241520, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1020,00 грн. штрафних санкцій; від 23.05.2011 р. №0012881520, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання на 1020,00 грн. штрафних санкцій; від 15.06.2011 р. №0019321520, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1020,00 грн. штрафних санкцій, від 16.03.2011 р. №0003901520/0, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1190,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конвертів з довідкою поштового відділення про неможливість вручення.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 11.04.2011 р. №893 на суму 1190,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверту з довідкою поштового відділення про неможливість вручення.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість складає 49958,00 грн., що підтверджується даними повідомлення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про наявність у відповідача заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абзац перший). днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем було самостійно узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року шляхом подання до контролюючого органу відповідної податкової декларації.

Крім того, частину грошового зобов'язання з податку на додану вартість було нараховано відповідачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які надсилались відповідачу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 11.04.2011 р. №893.

Станом на час розгляду судом адміністративної справи в матеріалах справи відсутні докази про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є підставлю для стягнення податкового боргу, податкового повідомлення або скасування таких рішень компетентним органом. Представник позивача пояснила, що платник податків не повідомляв Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про оскарження зазначених рішень.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як убачається з матеріалів справи, з часу надіслання відповідачу податкової вимоги сума податкового боргу збільшувалась, відповідно стягненню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог, зважаючи на доведеність наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 49958,00грн., та підтвердження вказаної обставини наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства "Бі. Ай. Ті. Компані" (ідентифікаційний код 33634315) на користь Державного бюджету України (р/р 34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ УДКСУ у м.Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 38012871) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 49958,00 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець