Постанова

від 22.05.2013 по справі 826/4986/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року № 826/4986/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Промекс АГ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Промекс АГ» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 грудня 2012 року № 0006582203 та № 0006392203 та визнання протиправними дій щодо проведення податкової перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за роботи, придбані у ТОВ «РЕСПЕКТ-2000».

Також, позивач звернув увагу на протиправність дій податкового органу при проведенні перевірки та зазначив, що законні підстави для її проведення були відсутні.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «РЕСПЕКТ-2000» за роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Крім того, представник податкового органу звернув увагу на законність та правомірність дій по проведенню податкової перевірки.

Враховуючи те, представник відповідача в судове засідання 16 травня 2013 року не прибув, судовий розгляд справи було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №1819 від 12.11.2012 року та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та відповідно до пп. 75.1.2, п.75.1, ст. 75 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Промекс АГ» (код за ЄДРПОУ 35378804) з питань правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських відносин із ТОВ "РЕСПЕКТ-2000" (код за ЄДРПОУ 347790414) за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 138.1 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 6699 грн;

2) п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 , 201.4 , 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 5825грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2012 року № 0006582203, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 6699,00 грн. основного платежу без штрафних (фінансових) санкцій, та № 0006392203, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7281,00 грн., з них 5825,00 грн. основного платежу та 1456,00 штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи правомірність винесених рішень представник відповідача звертає увагу на матеріали акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 31.08.2012 року №305/22-2/34779041 про результати виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект - 2000» (код ЄДРПОУ 34779041) з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період господарської діяльності.

Згідно АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Києво - Святошинському р-ні м. Київської області ТОВ «Респект - 2000» має стан 9 - (Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Відповідно до висновків акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС податковим органом встановлено незаконність формування податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо їх виникнення, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Також, податковий орган посилається на протокол допиту громадянина ОСОБА_1, який, згідно з установчими документами являється одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером суб'єкта господарювання з травня 2011 року та по даний час, який пояснив, що має «формальне» відношення до ТОВ «Респект-2000» (код за ЄДРПОУ 34779041) та зареєстрував підприємство за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність не вів, первинні документи не складав та не підписував, податкову звітність не складав, не підписував та органів ДПС не подавав.

Враховуючи наведене, відповідач прийшов до висновку про фіктивність контрагента позивача, у зв'язку з чим вважає, що господарські операції між ТОВ «Респект-2000» та ПП «Промекс АГ» не мали реального характеру.

Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Промекс АГ» (Замовник) та ТОВ «Респект-2000» (Підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 6 від 01.08.2011р., предметом якого є ремонт покрівлі корпусу.

В підтвердження виконання цього договору представником позивача надано до суду належним чином оформлені рахунок-фактуру, акт приймання виконаних будівельних робіт, податкову накладну, платіжні доручення, а також докази замовлення таких робіт третьою особою у позивача, як головного підрядника, які посвідчують наявність господарської вигоди приватного підприємства від укладення договору з ТОВ «Респект-2000».

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкову накладну, виписану ТОВ «Респект-2000», на підставі якого позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Респект-2000» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Респект-2000» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори, податкова накладна, платіжні доручення, рахунок-фактура, акт приймання виконаних будівельних робіт, які містять відомості про господарські операції позивача з ТОВ «Респект-2000» та оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати.

Суд звертає увагу , що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Респект-2000» та свідчень директора цього підприємства, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Респект-2000».

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по проведенню податкової перевірки, суд зазначає наступне.

Перевірка позивача проведена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, згідно якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Не є спірним той факт, що перед проведенням перевірки відповідачем було вручено позивача запит про надання інформації, передбачений наведеною нормою, на який підприємством була надана вчасна та повна відповідь.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач вказує, що ним оскаржувався наказ по проведенню перевірки, який було скасовано згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2013р. по справі № 2а-16367/12/2670, а також те, що відповідь на запит є достатньою підставою для не проведення перевірки.

Суд не погоджується з такими доводами, оскільки постанова суду від 11.01.2013р. по справі № 2а-16367/12/2670 не набрала законної сили, наказ про проведення перевірки на початок її проведення був діючим, а сама по собі відповідь на запит не може бути єдиною підставою, яка унеможливить проведення перевірки податковим органом.

Суд звертає увагу, що достатнім захистом прав позивача буде скасування спірних податкових повідомлень-рішень, неправомірність яких встановлена судом вище.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 03 грудня 2012 року № 0006582203 та № 0006392203.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.