Рішення

від 30.05.2013 по справі 909/216/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р. Справа № 909/216/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська,

вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави в особі

Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостів",

вул. Д.Дудаєва, 31-Б, м. Івано-Франківськ, 76007;

про: стягнення заборгованості в сумі 27 183,65грн., з яких: 26 397,18грн. - основний борг, 587,91 грн. - пеня, 185,71 грн. - 3 % річних, 12,85грн. - інфляційні втрати.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Ворох А.В.- старший прокурор відділу,

(посвідчення №007898 від 06.10.12р.);

Від позивача: Чекайло В. М., (довіреність № 103/01-09/66-в від 16.01.2013р.);

Челах А.В., (довіреність № 2/01-20/66-в від 02.01.2013р.);

Від відповідача: Ступніцький І. М. - керівник, (витяг з ЄДРЮО та ФО-П);

Семаньків І. Ю., (довіреність № 10 від 23.05.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Івано-Франківська, в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостів", заборгованість в сумі 27 187,05грн., з яких: 26 397,18 грн. - основний борг, 587,91 грн. - пеня, 189,08 грн. - 3 % річних, 12,88 грн. - інфляційні втрат.

Представник позивача, в судовому засіданні подав суду заяву про зменшення позовних вимог №9153/13 від 30.05.13р., в якій просить суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27 183,65грн., з яких: 26 397,18грн. - основний борг, 587,91 грн. - пеня, 185,71 грн. - 3 % річних, 12,85грн. - інфляційні втрати. Прокурор, в судовому засіданні, не заперечив проти поданої заяви.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Прокурор та представники позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:

- укладення між позивачем - Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостів" Договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста №40 від 15.05.09р., згідно умов якого, Замовник/відповідач зобов"язався сплатити пайовий внесок згідно Додатку №1 до Договору в розмірі 337 929,21грн.;

- Додаткову угоду від 02.12.11р. до Договору, відповідно до якої, Виконком надав згоду на відстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №40 від 15.05.09р., в терміни встановлені Графіком розтермінування (І квартал 2012р. - 3 379,29грн., ІІ квартал 2012р. - 6 758,58грн., ІІІ квартал 2012р. - 10 137, 88грн., ІV квартал 2012р. - 13 517,17грн.);

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині сплати пайового внеску за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2012р., внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 26 397,18грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №2-07/657 від 22.10.12р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.1 Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 587,91 грн. - пені;

- приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 185,71 грн. - 3 % річних, 12,85грн.- інфляційних втрат;

- положення ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі. Подали суду заяву №4551 від 30.05.13р., в якій зазначили, що своєчасне погашення заборгованості в сумі 27 187,05грн, для ТзОВ "Автостів", є вкрай ускладненим, через важке фінансове становище підприємства, що зумовлене тимчасовими збитками у господарській діяльності товариства. У зв"язку з чим, відповідач просить суд, розстрочити виконання рішення, терміном на 7 місяців, рівними частинами, із щомісячним стягненням по 3 884,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Виконком/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостів" (Замовник/відповідач) укладено Договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста №40 від 15.05.09р.

За цим Договором Замовник, що здійснює будівництво крамниці автозапчастини на вул.Надрічній, навпроти вул.Церковної, в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська (розділ 1 Договору).

Згідно п. п. 3.1.,3.2. Договору, розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до Додатку №1 до Договору. Попередній розмір пайового внеску складає 337 929,21грн. Замовник сплачує 10% попереднього розміру пайового внеску в сумі 33 792,92грн. протягом 15 робочих днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.

Додатковою угодою від 02.12.11р. до Договору, Виконком надав згоду на відстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №40 від 15.05.09р., згідно із графіком, який є невід"ємною частиною Додаткової угоди.

Графіком розтермінування встановлено порядок сплати пайового внеску: І квартал 2012р. - 3 379,29грн., ІІ квартал 2012р. - 6 758,58грн., ІІІ квартал 2012р. - 10 137, 88грн., ІV квартал 2012р. - 13 517,17грн.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, пайовий внесок в розмірі 26 397,18грн. за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2012р., позивачу не перерахував.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №2-07/657 від 22.10.12р. погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності боргу зі сплати пайового внеску в сумі 26 397,18грн.

Станом на 30.05.13р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеного боргу.

Договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста №40 від 15.05.09р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного вище Кодексу, встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26 397,18грн., підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що при простроченні платежів, визначених п. п. 3.2., 3.4. Договору, Замовник сплачує Виконкому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вище зазначені правові норми та 5.1. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 587,91 грн. - пені, 185,71 грн. - 3 % річних, 12,85грн. - інфляційних втрат (розрахунок а. с. 11).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27 183,65грн., з яких: 26 397,18грн. - основний борг, 587,91 грн. - пеня, 185,71 грн. - 3 % річних, 12,85грн. - інфляційні втрати, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заяви відповідача №4551/13 від 30.05.13р., про розстрочку виконання рішення, суд прийшов до висновку про її задоволення.

Приписи п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, надають право господарському суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі (п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12р. № 9).

Суд, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, причини неналежного виконання зобов"язання, визнання позову відповідачем, згоду прокурора та позивача на розстрочку сплати заборгованості, матеріальні інтереси обох сторін, фінансовий стан відповідача (а.с.38-42), що заслуговує на увагу, з метою реального виконання рішення суду, вважає за можливе, розстрочити його виконання на 7 місяців, рівними платежами, із щомісячним стягненням: до 20 червня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 липня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 серпня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 вересня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 жовтня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 листопада 2013р. - 3 883,38грн., до 20 грудня 2013р. - 3 883,38грн.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостів" про стягнення заборгованості в сумі 27 183,65грн.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостів", вул. Д.Дудаєва, 31-Б, м. Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 22188622) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 (одержувач платежу: МБ м.Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002, МФО 836014 УДКСУ в м.Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) заборгованість в сумі 27 183,65грн. (двадцять сім тисяч сто вісімдесят три грн. 65 коп.) з яких: 26 397,18грн. (двадцять шість тисяч триста дев"яносто сім грн. 18коп.) - основний борг, 587,91грн. (п"ятсот вісімдесят сім грн. 91коп.) - пеня, 185,71грн. (сто вісімдесят п"ятьгрн. 71 коп.) - 3 % річних, 12,85грн. (дванадцять грн. 85 коп.) - інфляційні втрати.

Розстрочити стягнення заборгованості в сумі 27 183,65грн. , на 7 місяців, рівними платежами, із щомісячним стягненням: до 20 червня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 липня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 серпня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 вересня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 жовтня 2013р. - 3 883,38грн., до 20 листопада 2013р. - 3 883,38грн., до 20 грудня 2013р. - 3 883,38грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостів", вул. Д.Дудаєва, 31-Б, м. Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 22188622) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) - 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2013р.

Суддя С.Кобецька