Рішення

від 22.05.2013 по справі 922/1238/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р.Справа № 922/1238/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово до ТОВ "Ферріда", м. Харків про стягнення 125832,65грн. за участю представників сторін:

позивача - Хашко О.М., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна" про стягнення з ТОВ "Ферріда" загальної суми заборгованості у розмірі 125 832,65 грн.

24.04.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути ТОВ "Ферріда" 104 954,30 грн. суму основного боргу, пеню в сумі 7 224,42 грн., суму 20% річних в сумі 10 366,62 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області заяву про уточнення позовних вимог було прийнято до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи. Також надав до справи витяг з ЄДРПОУ на підприємство відповідача станом на 13.05.2013 року.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

28.10.2011 року між ТОВ «Грін Пауер Євроелектрик Україна» (постачальник, позивач по справі) та ТОВ «Ферріда» (покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки №165, згідно якого позивач зобов'язувався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність товар, а відповідач прийняти та оплатити товар в асортименті відповідно до замовлення відповідача та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №165 від 28.10.2011 року та замовлень відповідача позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 528 620,50 грн., згідно видаткових накладних: № 1999 від 15.12.2011 р. на суму 57 699,60 грн., № 2194 від 29.12.2011.р. на суму 112 716,60 грн., № 796 від 13.03.2012 р. на суму 99 651,00 грн., № 957 від 27.03.2012 р. на суму 12 135,00 грн., № 1270 від 17.04.2012 р. на суму 16 692,90 грн., № 1549 від 08.05.2012 р. на суму 16 770,96 грн., № 1744 від 24.05.2012 р. на суму 50 997,90 грн., № 1919 від 07.06.2012 р. на суму 43 741,20 грн., № 2266 від 03.07.2012 р. на суму 28 508,10 грн., № 2289 від 04.07.2012 р. на суму 9 768,60 грн., № 2447 від 13.07.2012р. на суму 10 205,10 грн., № 2870 від 07.08.2012 р. на суму 19 208,16 грн., №3049 від 23.08.2012 р. на суму 18 093,00 грн., № 3271 від 07.09.2012 р. на суму 12 231,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 4.3. договору поставки №165 від 28.10.2011 року оплата за товар здійснюється не пізніше 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дати приймання товару, що вказана у накладній.

Відповідач свої зобов'язання за умовами договору поставки виконав не в повному обсязі, частково сплатив грошові кошти за поставлений товар, крім того відповідачем було повернуто частину товару позивачу, в зв'язку з чим станом на день подання позову за відповідачем рахується заборгованість в сумі 104 954,30 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 104 954,30 грн. за поставлений товар за договором поставки №165 від 28.10.2011 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки №165 зазначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що сума пені та 20% річних відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми основного боргу, на який нараховано пеню та 20% річних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7 224,42 грн. та 20% річних в сумі 10 366,62 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферріда» (Код ЄДРПОУ 35970665, № поточного рах-ку 26009060012304 ПАБ КБ «Приватбанк», адреса: 61001, м.Харків, вул. Мироносицька, 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Євроелектрик Україна» (Код ЄДРПОУ 34838178, № поточного рах-к. 26009065290001 ПАТ «Банк Національний Кредит», МФО Банку: 320702, юр. адреса: 07480, Київська обл., Броварський р-н, с. Димитрово, вул.Димитрова, 2в; факт.адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 5) суму основного боргу за договором поставки №165 від 28.10.2011 року у розмірі 104 954,30 грн., пеню в сумі 7 224,42 грн., 20 % річних в сумі 10 366,62 грн., судовий збір в сумі 2450,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/1238/13-г