Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/3403/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3403/13 27.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес папір»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича компанія «Прінт-Експрес»

Про стягнення 65 852 грн. 39 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача Войтенко А.А. - дов. б/н від 07.02.2013;

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 27.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес папір» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича компанія «Прінт-Експрес» про стягнення 65 852 грн. 39 коп. (49 279 грн. 20 коп. - основного боргу, 14 грн. 69 коп. - пені, 15 037 грн. 82 коп. - штраф, 1 268 грн. 78 коп. - 3 % річних, 251 грн. 90 коп. - інфляційний втрат).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 порушено провадження у справі № 910/3403/13, розгляд справи призначено на 11.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 розгляд справи було відкладено на 03.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 розгляд справи було відкладено на 17.04.2013.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва від 17.04.2013 у зв'язку із перебуванням судді Івченка А.М. у відпустці, справу № 910/3403/13 передано для подальшого розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 суддею Барановим Д.О. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.05.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.05.2013, у зв'язку із виходом судді Івченка А.М. із відпустки, справу № 910/3403/13 передано для подальшого розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 910/3403/13 до свого провадження.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву та витребуваних документів не надавав. Про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Папір» (Постачальником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича компанія «Прінт-Експрес» (Покупцем, відповідачем) було укладено договір поставки № 8 (Договір).

Відповідно п. 1.1 договору Постачальник зобов'язався поставляти Покупцю папір, картон та іншу целюлозно-паперову продукцію (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та своєчасно здійснювати його оплату його на умовах даного Договору.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється Постачальником на підставі заявок Покупця та або/рахунків-фактур, специфікації чи додатків до договору, з обов'язковою вказівкою в ній асортименту, кількості товару, реквізитів сторін.

Як вбачається із заяви позивача від 03.04.2013 рахунки на оплату товару позивачем відповідачу не виставлялися.

Відповідно до п. 2.3. договору, передача товару Покупцю за кількістю та якістю здійснюється на підставі видаткових накладних. Підписанням видаткової накладної Покупець погоджується, що йому передано Товар у належній кількості та належної якості (без зовнішніх недоліків), згідно з вимогами, що ставилися Покупцем.

Відповідно до п. 2.4. договору, Постачальник несе відповідальністю за збереження Товару, його кількість та якість до моменту передачі Товару представнику Покупця. Перехід ризиків та перехід права власності на Товар здійснюється в момент підписання сторонами видаткової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем на підставі видаткових накладних: № 8 від 15.03.2012 на суму 11 944 грн. 80 коп., № 9 від 15.03.2012 на суму 6 048 грн. 00 коп., № 12 від 19.03.2012 на суму 17 917 грн. 20 коп., № 22 від 03.04.2012 на суму 27 378 грн. 00 коп., № 23 від 04.04.2012 на суму 11 943 грн. 84 коп., № 25 від 05.04.2012 на суму 21 168 грн. 00 коп., № 119 від 01.06.2012 на суму 17 917 грн. 20 коп., № 145 від 14.06.2012 на суму 23 889 грн. 60 коп., № 177 від 02.07.2012 на суму 5 972 грн. 40 коп., № 76 від 08.05.2012 на суму 18 144 грн. 00 коп. та довіреностей: № 65 від 14.03.2012, № 70 від 19.03.2012, № 82 від 28.03.2012, № 87 від 04.04.2012, № 01 від 04.04.2012, № 149 від 31.05.2012 було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 162 323 грн. 04 коп.

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж продовж 30 календарних днів з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Як вбачається із матеріалів, відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково на загальну суму 113 043 грн. 84 коп., що підтверджується банківськими виписками: від 19.04.2012, від 24.05.2012, від 29.05.2012, від 27.06.2012, від 12.07.2012, від 17.08.2012, від 23.10.2012, від 31.10.2012, від 26.11.2012, станом на час розгляду справи відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався, сума в розмірі 49 279 грн. 20 коп. залишилася без оплати.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отриманий товар не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 49 279 грн. 20 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 грн. 69 коп. - пеню та 15 037 грн. 82 коп. - штраф.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день простроченого виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачена, що, однак, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі. У такому випадку сума штрафу може заявлятися до стягнення понад нараховану боржникові суму пені, оскільки в цьому разі не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до п. 7.2. договору, при порушенні Покупцем терміну виконання грошових зобов'язань більше, ніж на 10 календарних днів, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 % від несплаченої в строк суми.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Відповідно до п. 7.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день такого прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути пені за період з 16.04.2012 по 19.04.2012 у розмірі 14 грн. 69 коп., що підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Умовами договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 % від несплаченої в строк суми.

За розрахунком суду розмір штрафу становить: 49 279 грн. 20 коп. х 10% = 4927 грн. 92 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 268 грн. 78 коп. - 3 % річних та 251 грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат, який відповідає вимогам закону, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 1 268 грн. 78 коп. та інфляційних втрат в розмірі 251 грн. 90 коп.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича компанія «Прінт-Експрес» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9; код 37588378) будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес папір» (03057, м. Київ, вул. Драгоманова, 42-а; код 36057863) 49 279 (сорок дев'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. - основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 69 коп. - пені, 4 927 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 92 коп. - штрафу, 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 78 коп. - 3 % річних та 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 1 456 (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість) грн. 40 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 31.05.2013

СуддяА.М. Івченко