Рішення

від 30.05.2013 по справі 906/505/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" травня 2013 р. Справа № 906/505/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Мошківській В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапчук В.П. дов. №8263/19 від 28.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Спілки споживчих товариств "Ємільчинська районна спілка споживчих товариств" (смт. Ємільчине, Житомирська область)

про стягнення 13477,89грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 13477,89грн., з яких: 7979,52грн. заборгованості, 3664,33грн. пені, 716,86грн. 3% річних, 1117,18грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договорами: №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, №6/2010/ПД-17 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу та додатковими угодами: №1/2010 до договору купівлі-продажу природного газу від 21.01.2010р. №6/2010/ПД-17, №2/2010 до договору купівлі-продажу природного газу від 21.01.2010р. №6/2010/ПД-17, №1/2010 від 26.11.2009р. до договору №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств.

В судовому засіданні 21.05.2013р. судом роздруковано з Інтернет ресурсу ДП "Інформаційно ресурсний центр" витяг з ЄДР щодо відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2013р. подав суду письмові уточнення до позовної заяви №2441/19 від 30.05.2013р., в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7979,52грн. заборгованості, 3664,33грн. пені, 716,86грн. 3% річних, 1117,18грн. інфляційних нарахувань та подав довідку №2441/19 від 30.05.2013р. щодо заборгованості відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання 30.05.2013р. не направив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач у справі) та Спілкою споживчих товариств "Ємільчинська районна спілка споживчих товариств" (відповідач у справі) договорів: №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, №6/2010/ПД-17 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу та додатковими угодами: №1/2010 до договору купівлі-продажу природного газу від 21.01.2010р. №6/2010/ПД-17, №2/2010 до договору купівлі-продажу природного газу від 21.01.2010р. №6/2010/ПД-17, №1/2010 від 26.11.2009р. до договору №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с. 11-17), позивач протягом лютого-березня 2010р. поставив відповідачу природного газу на суму 13084,86грн. та надав послуги по транспортуванню природного газу на суму 267,58грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу (а.с. 18).

Згідно з п. 7.1 договору №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р., відповідач зобов'язався розрахуватися за фактично спожитий газ до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 7.1 договору №6/2010/ПД-17 від 21.01.2010р., відповідач зобов'язався розрахуватися за отриманий природний газ на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги по транспортуванню в сумі 267,58грн. та постачанню природного газу в сумі 7711,94грн., що складає 7979,52грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В пункті 8.2 договору №6/2010/ПД-17 від 21.01.2010р. сторони встановили, що в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги у строки, зазначені у п.7.1,7.2 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

В пункті 9.3 договору №6-2008-Т-17 від 22.09.2008р. сторони погодили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені відповідачем збитки. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами позивач просить стягнути з відповідача 3664,33грн. пені за загальний період з 06.04.2010р. по 02.04.2013р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми пені (а.с. 46-50), а саме при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись за період з 06.04.2010р. по 05.10.2010р. (включно) за 184 днів.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:

- за період з 06.04.2010р. по 07.06.2010р. (7979,52 (сума боргу) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2010 році) х 63 (кількість прострочених днів)= 282,34грн.;

- за період з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. (7979,52 х 19% : 365 х 31) = 128,76грн.;

- за період з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. (7979,52 х 17% : 365 х 33) = 122,64грн.;

- за період з 10.08.2010р. по 05.10.2010р. (7979,52 х 15,5% : 365 х 57) = 193,15грн.

Таким чином, сума пені складає 726,89грн.

Отже, у стягненні 2937,44грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 46-50) за період з 06.04.2010р. по 02.04.2013р. сума 3% річних становить 716,86грн., інфляційних нарахувань за період з березня 2010р. по січень 2013р. - 1117,18грн.

Разом з тим, позивач необґрунтовано нарахував інфляційні нарахування на суму заборгованості 7711,94грн. за березень 2010р., оскільки строк сплати згідно договорів становить 05.04.2010р.

Таким чином, інфляційні нарахування за березень 2010р. в сумі 69,41грн. не підлягають задоволенню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 10471,04грн., з яких: 7979,52грн. заборгованості, 726,89грн. пені, 716,86грн. 3% річних, 1047,77грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 2937,44грн. пені, 69,41грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спілки споживчих товариств "Ємільчинська районна спілка споживчих товариств", 11200, Житомирська область, смт. Ємільчине, вул. Леніна, 25, ідентифікаційний код 01749289 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071 - 7979,52грн. заборгованості, 726,89грн. пені, 716,86грн. 3% річних, 1047,77грн. інфляційних нарахувань, 1336,66грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 2937,44грн. пені, 69,41грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.06.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи; 2-відповідачу (рек. з повід.).