Рішення

від 28.05.2013 по справі 910/6376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6376/13 28.05.13

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник»

про розірвання договору та визнання відсутнім прав, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача 1: Чалий О.О. (представник за довіреністю №050/05-4343 від 16.05.2013р.);

від позивача 2: не з'явились;

від позивача 3: Цимбаліст В.В. (представник за довіреністю №155/1/03-07 від 02.012.2013р.);

від відповідача: не з'явились;

від прокуратури: Левицька Н.В. (службове посвідчення №002805 від 05.09.2012р.).

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва (надалі також - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - позивач-1), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - позивач-2) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київжитлоспецексплуатація» (надалі також - позивач-3) з позовом про розірвання Інвестиційного договору на реконструкцію будинку на вул. Ванди Василевської, 18 літ. Б від 10 грудня 2008р. №049-13/і/83, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник» (надалі також - відповідач) та визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник» права на набуття у власність нерухомого майна в нежитловому приміщенні по вул. Ванди Василевської, 18 літ. Б.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що понад чотири роки відповідачем не виконано жодного обов'язку за Інвестиційним договором на реконструкцію будинку на вул. Ванди Василевської, 18 літ. Б від 11 грудня 2008р. №049-13/і/83, а отже відповідачем порушено істотні умови вказаного договору, що відповідно до вимог ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь своїх представників в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Ухвалою від 08.04.2013р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження, справі присвоєно №910/6376/13, розгляд був призначений на 14.05.2013р.

В судове засідання 14.05.2013р. представники відповідача та позивача-1 не з'явились, розгляд справи у зв'язку з цим було відкладено до 28.05.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 28 травня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2008 року між позивачем-1 (організатор конкурсу за Договором), позивачем-2 (розпорядник за Договором), позивачем-3 (замовник за Договором) та відповідачем (інвестор за Договором) на виконання Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р. №1560-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1243 «Про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», Рішення Київської міської ради від 24 травня 2007 року №528/1189 «Про затвердження Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва», Рішення Київської міської ради від 24.06.2004р. №322/1532 «Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади м. Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти», Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007р. №1404 «Про проведення інвестиційних конкурсів на залучення інвесторів до фінансування будівництва та реконструкції об'єктів житлової, соціальної та іншої інфраструктури м. Києва», Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.05.2008р. №691 «Про затвердження результатів конкурсів із залучення інвесторів» було укладено Інвестиційний договір на реконструкцію будинку на вул. Ванди Василевської, 18, літ.Б №049-13/і/83 (надалі - Інвестиційний договір).

Відповідно до розділу 1. Інвестиційного договору, об'єкт інвестування: будинок на вул. Ванди Василевської, 18 літ. Б, загальною площею 92,50 кв.м. Частина об'єкту інвестування позивача-3 - частина об'єкту інвестування, що знаходиться у власності територіальної громади міста Києва та у господарському віданні балансоутримувача розміром 92,50 кв.м. Частина об'єкту інвестування відповідача - об'єкт інвестування крім частини об'єкту інвестування позивача-3, на яку відповідач має право оформити право власності після виконання умов цього Договору.

За цим договором сторони зобов'язались реалізувати інвестиційний проект з реконструкції нежитлового будинку на вул. Ванди Василевської. 18 літ. Б, загальною площею 92,50 кв.м. (п. 2.1. Інвестиційного договору).

Згідно з п. 3.1. Інвестиційного договору з моменту підписання цього Договору позивач-3 передає відповідачу виконання свої функцій, а саме:

- виконання підготовчих робіт, проведення громадських обговорень та функцій по проектуванню, розробці робочої документації, укладання договорів на проектно-вишукувальні роботи;

- проведення робіт по проектуванню та реконструкції, а також по збору дозвільної, погоджувальної та іншої документації, та здачі в експлуатації об'єкту інвестування у встановлені цим Договором та чинним законодавством строки;

- отримання в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) архітектурно-планувального завдання і технічних умов експлуатаційних організацій міста на приєднання будівлі до інженерних мереж;

- забезпечення реконструкції об'єкту інвестування необхідними будівельними матеріалами та обладнанням;

- забезпечення розробки та затвердження проектно-кошторисної документації на реконструкцію об'єкту інвестування, яка має відповідати всім умовам діючого законодавства України та пройти необхідні погодження у державних органах влади та комплексну державну експертизу;

- отримання дозволу (ордеру) на виконання будівельних робіт;

- після затвердження проектно-кошторисної документації на об'єкт інвестування розроблення та затвердження графіків проведення платежів.

Розділом 6, пунктом 6.1. Інвестиційного договору, передбачено обов'язки відповідача, а саме:

п. 6.1.1. фінансувати усі витрати на проектування та реконструкцію об'єкту інвестування, а також на отримання дозвільної, погоджувальної та іншої документації відповідно до умов інвестиційного конкурсу;

п. 6.1.2. узгодити спільно з позивачем-2 питання проведення реконструкції з орендарями. Самостійно узгодити питання проведення реконструкції з іншими співвласниками;

п. 6.1.3. визначити проектну організацію, яка буде розробляти проектно-кошторисну документацію на реконструкцію об'єкту інвестування та укласти з нею та позивачем-3 трьохсторонній договір на розробку проектно-кошторисної документації протягом 90 календарних днів з моменту підписання Договору;

п. 6.1.4. погодити та затвердити проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкту інвестування в установленому порядку. Після отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи відповідач протягом 3 (трьох) днів надає його копі. Позивачу-1.

п. 6.1.5. після погодження проектно-кошторисної документації відповідач:

- визначає підрядну організацію на реконструкцію об'єкту інвестування;

- укладає трьохсторонній договір підряду (між відповідачем, позивачем-3 та підрядною організацією) на реконструкцію об'єкту інвестування.

п. 6.1.6. сплатити позивачу-1 кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі, відповідно до конкурсних пропозицій, 43 020 грн., без урахування ПДВ, протягом 30 робочих днів з моменту отримання дозволу на реконструкцію.

п. 6.1.7. компенсувати позивачу-1 витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням інвестиційного конкурсу у розмірі 7 967,00 грн. без урахування ПДВ, згідно умов конкурсу, протягом 10 робочих днів з моменту підписання Договору.

п. 6.1.8. компенсувати позивачу-3 витрати по утриманню земельної ділянки та будівлі до 20 числа наступного місяця за звітним періодом після виставлення рахунку.

п. 6.1.9. усувати неякісно виконані роботи та відшкодовувати збитки, спричинені відхиленням проведення робіт від затвердженого проекту.

Датою набрання чинності цього Договору є дата реєстрації Договору в Головному управлінні економіки та інвестицій, що вказана на титульній сторінці цього Договору. (п. 15.1. Інвестиційного договору).

Відповідна реєстрація Інвестиційного договору відбулась 10.12.2008р., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвіченою копією витягу з журналу реєстрації, згідно якого вказаний договір зареєстровано під порядковим номером - 131.

Звернувшись до господарського суду прокурор вказує, що жодної дії з боку відповідача щодо виконання умов Інвестиційного договору вчинено останнім не було, та крім того, обов'язки поставлені відповідачу як невиконані, на день розгляду справи у суді, своїм виконанням не підтверджені.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Судом встановлено, що розділом другим та шостим Інвестиційного договору на відповідача були покладені обов'язки щодо реалізації інвестиційного проекту з реконструкції нежитлового будинку на вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б, загальною площею 92,50 кв.м.

На день розгляду справи у суді відповідач не надав жодного доказу виконання зобовязань передбачених п.п. 3.1., 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3., 6.1.4., 6.1.5., 6.1.6., 6.1.7., 6.1.8., 6.1.9. Інвестиційного договору.

В свою чергу, прокурором надано до матеріалів справи відповідні листи, які свідчать про невиконання відповідачем своїх обо'язків, покладених на нього умовами Інвестиційного договору.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Державної архітекрурно-будівельної інспекції України №7/26-56/2311/09 від 23.11.2013р., повідомляється, що дозолів на виконання будівельних робіт із реконструкції будівель за адресою вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б останнім не видавалось.

Листом Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено, що згідно електронної бази даних Головного управління «Документообіг» відповідачу по адресі вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б, дозвільно-погоджувальна документація не видавалась.

Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» листом №23/12 від 04.01.2013р. повідомлено, що відповідач не звертався до товариства стосовно видачі технічних умов на водопостачання та/або каналізування будівель за адресою вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б.

Публічним акціонерним товариством «Київенерго» листом №18/43/2-13/4/42/43т/36 від 04.01.2013р. повідомляється, що технічні умови на приєднання до електричних та теплових мереж будівлі за адресою вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б, товариство не надавало.

На підставі проведеної перевірки повідомляємо, що до КП «СУППР» не було звернень інвесторів для отримання завдань і технічних умов на приєднання будівель за адресою вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б до інженерних мереж. (Текст згідно листа Коммунального підприємства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» виконавчого органу Уиївської міської ради (київської міської державної адміністрації) №05/16 від 04.01.2013р.)

Комунальною корпорацією «Київавтодор» листом №01 від 02.01.2013р. повідомлено, що в період з 10.01.2005р. по 02.01.2013р. корпорація не надавала технічних умов КП «Київжитлоспецексплуатація» на проектування реконструкції будівлі за адресою вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б.

Відповідно до листа №19/09-1 від 04.01.2013р. Публічним акціонерним товариством «Київгаз» повідомлено, що за заначеною адресою, жодних звернень про видачу технічних умов на приєднання будівлі до інженерних мереж не було.

У Головному управлінні комунальної власності м. Києва відсутня інформація про погодження з орендарями питання щодо проведення реконструкції нежилих будинків переможцями інвестиційних конкурсів, проведених Головним управлінням економіки та інвестицій. (Інформація згідно листів позивача-2 №042/5/6-16885 та №042/5/6-16920 від 26.12.2012р.).

Позивачем-3, згідно листа №155/1/15-5812 від 26.12.2012р., повідомлено, що на виконання умов відповідно до укладених інвестиційних договорів, жоденз представників інвесторів не звертався до підприємства з метою отримання технічної документації необхідної для здійснення проектування та реконструкції будиеків, а саме: - копій правовстановлюючих документів на об'єкти інвестування; - копій правовстановлюючих документів на земельні дялянки; - технічних паспортів БТІ на об'єкти інвестування; - іншу необхідну технічну документацію на об'єкти реконструкції. Інформація стосовно виконання інвесторами умов договорів, у тому числі з розробки та оформлення проектної і дозвільної документації на реконструкцію будинків, у підприємтсві відсутні.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотне порушення умов договору в даному випадку виражається, на думку позивачів та прокурора в тому, що відповідачем порушено умови, встановлені Інвестиційним договором, щодо реалізації інвестиціного проекту з реконструкції нежитлового будинку на вул. Ванди Василевської, 18, літ. Б, передбачених п.п. 3.1., 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3., 6.1.4., 6.1.5., 6.1.6., 6.1.7., 6.1.8., 6.1.9. Інвестиційного договору, що відповідно до вимог статті 611 та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем вчинено будя-які дії щодо здійснення проектування та реконструкції об'єкту інвестування, отримано технічні умови від експлуатаційних організацій, забезпечено об'єкт інвестування необхідними будівельними матеріалами та обладнанням, отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Отже, дослідивши характер зобов'язань сторін за Інвестиційним договором та обов'язок їх виконання, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів та розірвати укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (на даний час перейменовано в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (на даний час перейменовано в Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київжитлоспецексплуатація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник» Інвестиційний договір №049-13/і/83 від 10.12.2008р.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Щодо заявленої прокурором вимоги про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник» права на набуття у власність нерухомого майна в нежитловому приміщенні по вул. Ванди Василевської, 18 літ. Б, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання договорів, актів приймання-передачі, оскільки такі договори, акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена прокурором вимога про визнання відсутності права у відповідача на набуття у власність нерухомого майна не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, метою звернення з позовом до суду є відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Вимога про визнання відсутнім права у відповідача на набуття у власність нерухомого майна не носить характеру захисту порушеного права, що є необхідною умовою для можливості захисту останнього в судовому порядку, а тому, зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Також, з огляду на те, що спір в справі №910/6376/13 виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, покладених на нього умовами Інвестиційного договору, а також приймаючи до уваги, що відповідно до п. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняться від сплати судового збору, то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 611, 651 Цивільного кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Інвестиційний договір №049-13/і/83 від 10.12.2008р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (на даний час - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (на даний час - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київжитлоспецексплуатація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівельник» (код ЄДРПОУ 35532433, адреса: 01103, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) 1 147,00 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень 00 копійок) судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.05.2013р.

Суддя С.М. Морозов