Рішення

від 27.05.2013 по справі 912/411/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 рокуСправа № 912/411/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/411/13-г

за позовом: проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "Торгбуд-Сервіс ВБ", м. Кіровоград

про стягнення 60 585,05 грн.

Представники :

від позивача - Савченко С.М., довіреність № 10/05-1 від 08.01.13 р.,

від позивача - Ворох С.О., довіреність № 10/05-1-165 від 22.05.13 р.

від відповідача - Тимошенко А.А., довіреність № 10/05-1 від 08.01.13 р.,

від відповідача - Богза О.М., керівник.

Проектно-будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 57599,16 грн. основного боргу, 2296,07 грн. пені, 459,21 грн. 3% річних та 230,61 грн. збитків від інфляції, всього в розмірі 60 585,05 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідач безпідставно зберігає та користується грошовими коштами проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" у розмірі 57599,16 грн., а тому відповідач зобов'язаний повернути вказані кошти позивачу в силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України (а.с. 3-6 том 1).

Крім того, посилаючись на норми ст.ст. 530, 536, 625, 1214 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, а також положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач вважає підставним стягнення з відповідача пені, 3% річних, а також збитків від інфляції.

Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що вартість будівельних робіт, виконаних відповідачем з урахуванням 5% генпослуг, становить 258943,87 грн., позивач сплатив відповідачу 309400,00 грн. Після укладення додаткової угоди № 1 від 01.08.12 р., відповідач передав позивачу будівельних матеріалів на загальну суму 51352,70 грн. Отже, згідно правової позиції відповідача, приватне підприємство "Торгбуд-Сервіс" мало отримати від позивача коштів у розмірі 258943,87 грн., а фактично отримало лише 258047,30 грн. Також відповідач вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, оскільки вказана штрафна санкція не передбачена умовами укладеного між сторонами договору (а.с. 158-159 том 1).

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

01.02.11 р. між приватним підприємством "Торгбуд-Сервіс ВБ" (далі - Виконавець) та проектно-будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд" (далі - Генпідрядник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 0012 (далі - Договір, а.с. 10- 13 том 1).

Відповідно до умов Договору, Генпідрядник доручає та зобов'язується оплатити, а Виконавець зобов'язаний виконати роботи з монтажу мереж опалення, а також по прокладенню газопроводу і облаштуванню дахової котельні при реконструкції адмінбудівель Управління Національного банку України в Кіровоградській області по вул. Карла Маркса, 33 в м. Кіровограді; об'єм та зміст робіт, інші вимоги до робіт визначені в проектно-кошторисній документації (п.п. 1.1.-1.2. Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили вартість робіт, ціну Договору та порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п. 2.1. Договору, загальна ціна Договору (вартість робіт) складає 4 996 760,00 грн., в тому числі ПДВ 832 793,00 грн.

Пунктами 2.2., 2.3. Договору визначено, що Генпідрядник перераховує щомісячно аванс в розмірі 30% від затвердженого об'єму робіт на запланований місяць; іншу частину ціни Договору Генпідрядник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавця щомісячно, на підставі підтверджених актів (форми КБ-2, КБ-3), а також після завершення монтажних робіт, перевірки та здачі в експлуатацію приладів та обладнання після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3, наданих Генпідряднику Виконавцем на протязі 5-ти робочих днів у відповідності з п. 2.1., п. 2.5. Договору.

Сторони вказали, що загальна вартість генпослуг за Договором - 5% від загальної вартості виконаних робіт (з ПДВ 20%). Генпідрядник утримує генпослуги при проведенні оплати щомісячно згідно акта виконаних робіт (п. 2.4. Договору).

В силу п. 4.1. Договору, приймання-передачу робіт сторони оформляють актами приймання-передачі виконаних робіт (далі - акти форми КБ-2В, КБ-3), які на протязі всього строку виконання робіт Виконавець надає Генпідряднику не пізніше 25 числа кожного місяця, і в яких зазначені роботи, виконані в період, що сплив з дня попереднього прийняття робіт.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (п. 9.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Генпідрядника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.

На підставі листа позивача № 10/05-1-744 від 04.08.12 р., 01.08.12 р. між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони домовились Договір розірвати за взаємною згодою сторін, а зобов'язання за Договором вважати припиненими з 01.08.12 р. (а.с. 16-17 том 1).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За твердженнями позивача, що викладені в письмових поясненнях № 10/05-1-77 від 21.03.13 р. (а.с.125 - 128 том 1), за період дії Договору відповідачем виконано, а Генпідрядником прийнято роботи на загальну суму 267 695,75 грн., а саме: згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року - на суму 13703,02 грн., згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року - на суму 3495,60 грн., згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року - на суму 38152,39 грн., згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і актів № 1, № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 69272,22 грн. (23568,52 грн. + 45703,70 грн.), згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року - на суму 62192,12 грн., згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року - на суму 63000,00 грн., згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і актів № 1, № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року - на суму 8523,20 грн. та згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року - на суму 9007,20 грн.

У загальну суму виконаних робіт, що складає 267 695,75 грн., позивачем також включено 350,00 грн. на підставі акту про виконання робіт № 74 від 23.12.10 р. (а.с. 132 том 1).

На виконання умов Договору, Генпідрядником здійснено оплату на загальну суму 311 927,62 грн., на підтвердження чого позивачем надано до суду копії банківських виписок з рахунку позивача за період з 18.03.11 р. по 31.12.11 р. (а.с. 83- 93 том 1).

Крім того, в порядку виконання п. 2.4. Договору, на підставі актів від 05.05.11 р., від 31.05.11 р., від 31.07.11 р., від 30.09.11 р., від 30.11.11 р. та від 31.12.11 р. (а.с. 133-138 том 1), Генпідрядником нараховано 13367,29 грн. генпідрядних послуг, що підлягали утриманню Замовником за Договором..

Таким чином, на думку позивача, відповідач безпідставно зберігає та користується коштами позивача в сумі 57 599,16 грн. (311927,62 грн. - 267695,75 грн. + 13367,29 грн. = 57599,16 грн.).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, 31.10.12 р. позивач звернувся до Виконавця з претензією № 10/05-1-332 про сплату відповідачем у строк до 14.11.12 р. 57599,16 грн. (а.с. 79-81 том 1).

У відповіді на претензію за № 124/8 від 09.10.12 р. відповідач вказує на те, що перераховані Генпідрядником кошти були використані на проведення будівельних робіт та на закупівлю матеріалів на весь комплекс робіт. У зв'язку з несистематичним фінансуванням роботи на об'єкті були припиненні, але матеріали, які були придбані на виконання всіх робіт згідно Договору були передані на зберігання уповноваженій особі Генпідрядника Ворох С.О., а тому Виконавець просить провести інвентаризацію залишків матеріалів, які надані на зберігання Генпідряднику (а.с. 82 том 1).

Оскільки відповідач кошти в сумі 57 599,16 грн. не повернув, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що за актами приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт загальна вартість робіт становить 318743,69 грн.

Однак, як стверджує відповідач, у вересні 2011 року до вартості робіт включено 76169,90 грн. вартості матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ, у грудні 2011 року - 4989,60 грн., тоді як у вересні позивач надав матеріали лише на суму 46171,20 грн., у грудні взагалі не надав матеріалів для виконання робіт відповідачем.

На підтвердження понесення Виконавцем у вересні та у грудні 2011 року витрат відповідно на суму 18818,40 грн. та 4989,60 грн. відповідачем надано до суду копії видаткових накладних № 34 від 14.07.11 р., № 15 від 01.06.11 р., № 19 від 02.08.11 р., № 49 від 04.04.11 р., всього на суму 23808,00 грн. (а.с. 160 - 164 том 1).

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що вартість будівельних робіт, виконаних відповідачем становить 272572,49 грн., а з урахуванням генпослуг - 258943,87 грн.

Також відповідач зазначає стверджує, що згідно банківських виписок, позивач сплатив відповідачу за період з 17.03.11 р. по 30.11.11 р. кошти на загальну суму 309400,00 грн.

Крім того, відповідач стверджує, що після укладення між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору від 01.08.12 р., на підставі акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, Виконавець передав Генпідряднику будівельних матеріалів на загальну суму 51352,70 грн. (а.с. 167 том 1).

Таким чином, Виконавець мав отримати від позивача кошти в сумі 258943,87 грн., а фактично отримав 258047,30 грн., що згідно правової позиції відповідача, виключає можливість задоволення судом вимог позивача (а.с. 158-159 том 1).

Господарський суд не може погодитись з доводами відповідача, враховуючи наступне.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Актів, які б підтверджували виконання відповідачем робіт на суму 318743,69 грн., як це зазначено у письмовому відзиві на позов, Виконавцем до суду не подано.

Щодо поданих відповідачем копій накладних, які на його думку підтверджують, що роботи виконувалися з матеріалів Виконавця на суму 23808,00 грн., а не з матеріалів Генпідрядника, як це зазначено в акті № 1 за вересень 2011 року та акті № 1 за грудень 2011 року, слід зазначити, що згідно п.п. 56 - 59 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду (субпідряду) в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 р. № 668, рішення про порядок забезпечення будівництва матеріалами приймається сторонами при укладенні договору підряду. Якщо за умовами договору замовник бере зобов'язання забезпечити поставку матеріальних ресурсів, це зобов'язання відбивається в додатку до договору "Графік передачі будівельних матеріалів, конструкцій, виробів". У графіку передачі наводиться перелік будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, кількість ресурсів, терміни передачі, місце передачі, інші умови.

Відповідно до спільного листа Міністерства фінансів України від 06.04.98 р. № 03-404/607, Державної податкової адміністрації України від 06.04.98 р. № 3743/10/16-1101 і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.06.98 р. № 8/4-87 вартість матеріалів поставки замовника, які вкладені в будівництво, включається в обсяг виконаних робіт за фактичною вартістю їх придбання (примірна форма КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт") та віднімається замовником при оплаті за виконаний обсяг робіт (примірна форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати").

В акті № 1 за вересень 2011 року на суму 138361,90 грн. сторонами знято вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ у розмірі 76169,77грн., тому загальна вартість робіт по акту становить 62192,12 грн. (а.с. 44-50 том 1).

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту) за звітний період 1 (вересень 2011 р.), складеної Виконавцем, в розділі 4 "будівельні матеріали, вироби і конструкції" за № 23-24 та № 34 передбачені витрати Генпідрядника на придбані ним електроди ЕГТ 2,9 (20 шт.) та труби сталеві (76 м) на загальну суму з ПДВ - 76169,77 грн. (а.с. 184-188 том 1). Також, придбання цих матеріалів саме Генпідрядником підтверджується видатковими накладними № 2009 від 20.09.11р. і № 15 від 05.10.11р. (а.с. 189-189а том 1).

Відповідно до акту приймання-передачі будівельних матеріалів за жовтень 2011 року відповідачу були передані будівельні матеріали без права власності, а саме: труба сталева 76 м та електроди 20 шт. (а.с. 189 том 1).

В акті № 1 за грудень 2011 року на суму 13996,80 грн. сторонами знято вартість матеріальних ресурсів поставки позивача з ПДВ у розмірі 4989,60 гривень, тому загальна вартість робіт по акту становить 9007,20 грн.

Відповідно до підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту) за звітний період 1 (грудень 2011 р.), складеної Виконавцем, в розділі 4 "будівельні матеріали, вироби і конструкції" за № 20, № 33, № 35 передбачені витрати Генпідрядника на придбані ним головки термостатичні (2 шт.) та клапани трьохходові натяжні (2 шт.), конденсатний насос до фанкойлів Міnі Огаngе (5 шт.) на загальну суму з ПДВ - 4989,60 грн. (а.с. 191- 194 том 1). Також, придбання цих матеріалів саме Генпідрядником підтверджується накладною № 12 від 12.10.11р. (а.с. 196 том 1).

Відповідно до акту приймання - передачі будівельних матеріалів за грудень 2011 року, відповідачу були передані будівельні матеріали без права власності (а.с. 195 том 1).

Таким чином, твердження відповідача про те, що зазначені в акті № 1 за вересень 2011 року та акті №1 за грудень 2011 року матеріали були придбані саме відповідачем, а не Генпідрядником, а отже, і витрати на їх придбання (76169,77 грн. і 4989,60 грн. відповідно) були зняті сторонами безпідставно, не відповідають дійсності.

Що ж стосується доводів відповідача про передачу позивачу будівельних матеріалів на загальну суму 51352,70 грн. по акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 01.08.12 р. (далі - акт від 01.08.12 р.), господарський суд звертає увагу на те, що наданий відповідачем акт (а.с. 167 том 1) не є належним доказом в розумінні ст.ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки копія зазначеного вище акта не засвідчена належним чином.

Крім того, факт отримання у серпні 2012 р. товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) на відповідальне зберігання заперечив начальник дільниці № 14 у м. Кіровограді ПБК "Укрмонолітспецбуд" - Ворох С.О., який брав участь у судовому засіданні у даній справі.

Позивач стверджує, що наданий відповідачем до суду акт від 01.08.12 р. підписаний невідомою особою, яка не мала повноважень на підписання документів від імені Генпідрядника.

Так, в судовому засіданні представник позивача Ворох С.О., що вказаний в акті приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 01.08.12 р., заперечив підписання ним зазначеного документу.

За твердженням позивача, жодних документів, які б уповноважували Вороха С.О. або будь-яких інших осіб на підписання акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання Генпідрядник не видавав; кількість і вартість матеріалів, які були використані відповідачем під час виконання робіт, визначена сторонами в двосторонніх актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; за період дії Договору матеріали у власність та/або на зберігання Генпідряднику не передавались; у позивача залишки матеріалів, переданих відповідачем, не значаться.

Крім того, до матеріалів справи позивачем додано довідку № 10/05-133 від 16.04.13 р., згідно якої позивач письмово підтверджує свої усні пояснення про відсутність на зберіганні у Генпідрядника матеріалів Виконавця. Станом на 08.04.13 р. у позивача залишки матеріалів, переданих відповідачем, не значаться (а.с. 154 том 1).

Зі змісту доповідної записки начальника дільниці № 14 у м. Кіровограді Ворох С.О. голові ради ПБК "Укрмонолітспецбуд" Гончарову Л.І. від 09.04.13 р. вбачається, що начальник дільниці жодних матеріалів не приймав, актів прийому-передачі матеріалів на зберігання не підписував. Усі матеріали, які були використані ними під час виконання робіт на об'єкті зафіксовані в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, залишки матеріалів, що належать відповідачу на об'єкті відсутні (а.с. 155 том 1).

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Оскільки в господарському процесі доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й доведенні їх переконливості, що відповідачем не було зроблено, господарський суд вважає правову позицію відповідача про відсутність підстав для повернення коштів Генпідряднику, у зв'язку з переданням позивачу матеріалів на суму 51352,70 грн., безпідставною та необґрунтованою.

Крім того надані відповідачем у справі в якості доказів накладні, видаткові накладні (а.с. 163- 165, 198 том 1) не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки не підтверджують факту використання зазначених у накладних ТМЦ саме при виконанні відповідачем зобов'язань за Договором.

Що ж стосується наданих до суду відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, дані матеріали також не є належними та допустимим доказами у справі, оскільки вони підписані в односторонньому порядку лише відповідачем та не підписані позивачем, як Замовником.

Крім того, відповідач не надав до суду належних доказів на підтвердження того факту, що вказані акти та довідки взагалі відповідач направляв або пропонував підписати позивачу.

Разом з цим, господарський суд не погоджується в повному обсязі з розрахунком заборгованості, здійснений позивачем (а.с. 126 том 1).

Так, до суми, на яку Виконавцем виконано роботи за Договором у квітні 2011 року позивачем безпідставно зараховано 350,00 грн. за зварювальні роботи, оскільки акт, що засвідчує виконання відповідачем вказаного виду робіт підписаний сторонами 23.12.10 р. (а.с. 132 том 1), тобто до укладення Договору, та, відповідно, не пов'язаний з виконанням даного Договору.

Крім того, господарський суд вважає безпідставним віднесення позивачем до оплат, здійснених Генпідрядником за Договором, суми в розмірі 2527,62 грн., оскільки згідно наданої позивачем до суду банківської виписки з рахунку позивача від 31.03.11 р., кошти в сумі 2527,62 грн. сплачені Генпідрядником згідно рахунку № 33 від 21.03.11 р., а не за Договором; крім того, зміст самого наданого до суду позивачем рахунку-фактури № 33 від 21.03.11 р. також не вказує на Договір, укладений сторонами (а.с. 84, 243 том 1 ).

Більш того, представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що відповідач неодноразово виконував різного роду роботи, не передбачені Договором, за попередньою усною домовленістю з позивачем; відповідно оплата за такі роботи, не може бути зарахована в рахунок здійснення позивачем оплати за Договором.

Позивач в цій частині твердженні відповідача не заперечив.

Враховуючи викладене, в матеріалах справи наявні докази виконання відповідачем робіт на загальну суму 267 345,75 грн. та здійснення позивачем оплати на суму 309400,00 грн.

Таким чином, сума неповернутого відповідачем авансу складає 55 421,54 грн. (309 400,00 грн. - 267 345,75 грн. + 13 367,29 грн. генпідрядних послуг) = 55 421,54 грн.

Господарським судом також встановлено, що укладений Сторонами Договір припинив свою дію, шляхом укладення сторонами Додаткової угоди № 1 від 01.08.12 р., відповідно до змісту п. 2 якої, Договір № 0012 на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.02.11 р. вважається розірваним, а зобов'язання сторін за Договором припиненими з 01.08.12 р. (а.с. 17 том 1).

В силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Доказів повернення відповідачем коштів в сумі 55 421,54 грн. як до так і після припинення дії Договору (01.08.12 р.) до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в цій частині слід задовольнити.

В решті вимоги позивача про повернення сплачених Виконавцю коштів є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач також просить стягнути на його користь з відповідача 2296,07 грн. пені, 459,21 грн. 3% річних та 230,61 грн. збитків від інфляції.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині нарахування пені відповідач також заперечив вимоги позивача, посилаючись при цьому на вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також на відсутність в умовах Договору такого виду відповідальності за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Господарський суд вважає слушними доводи відповідача в цій частині, оскільки згідно імперативних приписів ч. ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Тобто, відповідач (Виконавець) не може бути примушений до дій щодо сплати пені за несвоєчасне повернення грошових коштів, оскільки такі дії не є обов'язковими для нього в силу невизначеності законом та Договором.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 Кодексу).

У випадку спірних правовідносин, після перерахування позивачем відповідачу грошових коштів, вони знаходились у відповідача в користуванні.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відтак, право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено законом. Однак, розмір таких процентів не передбачений ані укладеним між сторонами Договором, ані положеннями Цивільного кодексу України чи інших актів цивільного законодавства, що регулюють відносини підряду.

В основу розрахунку відсотків в сумі 459,21 грн. позивачем покладено висновок про можливість застосування аналогії закону до правовідносин, врегульованих ст. 536 та ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с. 127 том 1).

Водночас, даний висновок позивача не відповідає змісту вказаних норм права.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному ж випадку, стягнення з відповідача суми неповернутих коштів, сплачених позивачем на виконання Договору (попередньої оплати), не є наслідком порушенням ним грошового зобов'язання. У даному випадку, за своєю суттю обов'язок відповідача щодо повернення грошових коштів, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 459,21 грн. та 230,61 грн. збитків від інфляції заявлені позивачем безпідставно, а тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частково задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.05.13 р. оголошувалась перерва до 23.05.13 р. та 23.05.13 р. до 27.05.13 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Торгбуд-Сервіс ВБ" (25004, м. Кіровоград, вул. Урицького, 23/133, р/р 2600300005239 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код 33372780) на користь проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-А,Б, р/р №26002301133 в ГОУ "Промінвестбанку" м. Києва, МФО 300012, код 02013716) заборгованість в сумі 55 421,54 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1549,28 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 03.06.2013 року

Суддя Л. С. Коротченко