Постанова

від 26.04.2013 по справі 804/4143/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 р. Справа № 804/4143/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма "Прім" про стягнення коштів за податковим боргом , -

ВСТАНОВИВ :

25.03.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська) до приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма «Прім» (далі ПП «Прім»), в якому позивач просить стягнути з останнього податковий борг з земельного податку в сумі 170,00 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №33211811700009 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ Ленінського району м.Дніпропетровська Дніпропропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно у строк до 22.12.12р. не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання, в наслідок чого має податковий борг перед бюджетом з земельного податку у сумі 170,00 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/4143/13-а та призначено її до розгляду на 11.04.13р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 26.04.2013 р. в зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

приватне підприємство приватна виробничо-комерційна фірма «Прім» зареєстроване як юридична особа 31.08.94 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21862651; відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, як платник податків за неосновним місцем обліку.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем не подавалась податкова декларація з плати за землю за 2012р., граничний строк сплати 20.02.12р.

Пунктом 54.3 цієї ж статті визначено перелік випадків, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.4 ст.54 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг виник з наступного: відповідно до акту перевірки №1102/15-1/21862651 від 03.10.13р., яким встановлено вищенаведене порушення норм податкового законодавства відповідачем, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 06.12.12р. №00005921501, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання в сумі 170,00 грн. Це рішення надіслано відповідачеві поштою, однак конверт повернувся відправнику 12.12.12р.

Враховуючи положення ПК України таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим та узгодженим з 12.12.12р., а відповідача таким, що зобов'язаний сплатити суму зазначеного податкового зобов'язання у строк до 22.12.12р.

Зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи в судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податковим органом на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №6 від 04.01.2012 р.; вважається врученою відповідачу 27.02.12р.

Станом на 21.03.2013 р. згідно відповідної довідки відповідач має заборгованість перед бюджетом на суму 170,00 грн. яка є не сплачена на сьогоднішній день та вважається узгодженою.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості у справі відсутні.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська до приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма «Прім» про стягнення коштів за податковим боргом - задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма «Прім» податковий борг з земельного податку в сумі 170,00 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №33211811700009 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ Ленінського району м.Дніпропетровська Дніпропропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук