Постанова

від 30.05.2013 по справі 817/1552/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1552/13-а

30 травня 2013 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби доПриватного підприємства - фірми "Делфай" пронакладення арешту на кошти та інші цінності платника,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до Приватного підприємства - фірми "Делфай" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку:

Рівненська Ф.ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне, МФО 333391, р/р 26059060721762;

Рівненська Ф.ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне, МФО 333391, р/р 26003060752118;

ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, р/р 26003013010654;

АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р 26001156947800;

АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р 26000156947801.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 6299,34 грн. (з урахуванням суми переплати 19,70 грн.), що складається з 5274,00 грн., з яких 4219,00 грн. - за основним платежем та 1055,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначене податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2012 року №0249291541 та пені в сумі 1045,04 грн. У зв'язку з несплатою визначеної суми грошового зобов'язання у встановлений строк, податковим органом виставлено податкову вимогу від 22.11.2012 року №491. На забезпечення виконання податкових зобов'язань податковим органом прийнято рішення від 22.11.2012 року №286/1 про опис майна в податкову заставу. Актом опису майна від 18.03.2013 року №40 встановлено відсутність майна відповідача, що може бути описано у податкову заставу. Тому, податковий орган, посилаючись на підпункт 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 29.04.2013 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 29.05.2013 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але 30.05.2013 року вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв'язку "По даній адресі адресат не значиться 10.05.13р.".

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (юридичні особи), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В силу положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 30.05.2013 року суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство - фірма "Делфай" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.12.2003 року, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Згідно облікових карток платника за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у сумі 6299,34 грн. (враховуючи суму переплати 19,70 грн.), яка складається з:

5274,00 грн., з яких 4219,00 грн. - за основним платежем та 1055,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначене податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2012 року №0249291541;

1045,04 грн. - пеня.

Отже, сума непогашеної заборгованості відповідача по податку на додану вартість складає 6299,34 грн. (5274,00 грн. + 1045,04 грн. - 19,70 грн. = 6299,34 грн.).

22.11.2012 року позивачем виставлено податкову вимогу №491, яку надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.12.2012 року.

Актом від 18.03.2013 року №40 податковим керуючим підтверджено відсутність на день складення акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відтак, податковий орган з вернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банках.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 року №0249291541 на суму 5274,00 грн. направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 01.11.2012 року, яке повернулось контролюючому органу з відміткою установи зв'язку "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

У відповідності до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога від 22.11.2012 року №491 надсилалася відповідачу 19.12.2012 року, однак повернулася відправнику з позначкою підприємства зв'язку "фірма вибула".

Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи, Приватне підприємство - фірма "Делфай" зареєстровано за адресою: 33009, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 1.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 року №0249291541 та податкова вимога від 22.11.2012 року №491 надсилалися податковим органом рекомендованими листами з повідомленням про вручення за зазначеною адресою місцезнаходження юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 року №0249291541 та податкова вимога від 22.11.2012 року №491 вважаються врученими відповідачу належним чином, а сума заборгованості підлягала погашенню у встановлені податковим законодавством терміни.

За таких обставин, наявність податкового боргу у сумі 6299,34 грн. встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а відсутність відповідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та передати у податкову заставу, встановлено актом від 24.05.2012 року №95, складеного податковим керуючим, копія якого наявна в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності на загальну суму 6299,34 грн., що належать платнику - Приватному підприємству - фірмі "Делфай" (33009, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 1, код 32745312) та знаходяться в банках: Рівненська Ф.ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне, МФО 333391, р/р 26059060721762; Рівненська Ф.ПАТ КБ Приватбанк м. Рівне, МФО 333391, р/р 26003060752118; ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, р/р 26003013010654; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р 26001156947800; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р 26000156947801.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.