Постанова

від 15.05.2013 по справі 822/1973/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 822/1973/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Дехтярук В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до приватного підприємства "Тілер" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Тілер" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області суму податкового боргу в розмірі 29578,38 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість та по ввізному миту в сумі 29578,38 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 29578,38 грн., на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності його представника до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 07.06.2011 року зареєстрований як юридична особа та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно позовної заяви сума податкового боргу відповідача складає 29578,38 грн., з яких борг по податку на додану вартість становить 23938,14 грн., який виник на підставі прийнятого Хмельницькою митницею податкового повідомлення-рішення № 072 від 27.08.2012 року та по борг по ввізному миту в сумі 5640,24 грн., який виник на підставі прийнятого Хмельницькою митницею податкового повідомлення-рішення № 071 від 27.08.2012 року.

Відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Хмельницькою митницею відносно відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання приватним підприємством "Тілер" (код ЄДРПОУ 37668023) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажною митною декларацією № 400010000/2011/002689.

За результатом даної перевірки посадовими особами Хмельницької митниці складено акт № Н/0023/2012/400000000/0037668023 про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання приватним підприємством "Тілер" (код ЄДРПОУ 37668023) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажною митною декларацією № 400010000/2011/002689.

Проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог статті 267 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, що у свою чергу спричинило несплату до Державного бюджету України належних податків.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Хмельницькою митницею прийнято податкове повідомлення-рішення № 071 від 27.08.2012 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито в розмірі 5640,24 грн., (4512,19 грн., - основний платіж та 1128,05 грн., - штрафні санкції) та податкове повідомлення-рішення № 072 від 27.08.2012 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 23938,14 грн., (19150,51 грн., - основний платіж та 4787,63 грн., - штрафні санкції).

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу 10.09.2012 року.

Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нарахованого згідно такого податкового повідомлення-рішення необхідно вважати узгодженою.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Така вимога від 09.10.2012 року за № 392 вручена відповідачу 09.10.2012 року, що підтверджується підписом директора ПП "Тілер" про її отримання на корінці вищезазначеної вимоги.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти податкову вимогу відповідачу після збільшення йому податкового боргу в зв'язку із проведеним нарахуванням на підставі податкових повідомлень-рішень необхідності не було.

Податковий борг відповідача підтверджується копією акту перевірки, копіями податкових повідомлень-рішень, копією корінця податкової вимоги, розрахунком суми позовних вимог, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 29578,38 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 94, 95 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із приватного підприємства "Тілер" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 29578,38 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень тридцять вісім копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 18.05.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2013 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський