Постанова

від 30.05.2013 по справі 4/148-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 4/148-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, Н.Капацин, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" на постановувід 03.04.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 4/148-12 за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" простягнення 40 875,34грн В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_4 (особисто) відповідачаКратко Д.М. (дов. від 08.02.2013) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" 40875,34 грн., які складаються з 29602, 18 грн. суми основного боргу, 2841,81 грн. інфляційних втрат, 2510,91 грн. 3% річних, 5920,44 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №25 від 14.01.2009 щодо розрахунку за надані юридичні послуг.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.01.2013 (суддя О.Щоткін) позов задоволений повністю з посиланням на таке.

14 січня 2009 року між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ "Виробнича фірма "Дзета" (замовник) укладений договір № 25, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику юридичну допомогу по стягненню дебіторської заборгованості з відкритого акціонерного товариства "Будматеріали" (боржник) за договорами № ДЗ-17-04/1 від 17.04.2008, № ДЗ-28/04/1 від 28.04.2008, № ДЗ-17/06/1 від 17.06.2008, що включає юридичні консультації щодо стягнення заборгованості, підготовку юридичних і бухгалтерських документів для досудового врегулювання спору у разі необхідності, звернення з позовом чи заявою кредитора до суду, виконання судового рішення, представництво інтересів замовника в суді та державній виконавчій службі.

З наданих до суду документів вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 підготовлені позовні матеріали, які направлені до господарського суду Київської області. За результатами розгляду справи № 21/232-09 за позовом ТОВ "ВФ "Дзета" до ВАТ "Будматеріали", господарським судом Київської області 04.11.2009 винесене рішення, яким позовні вимоги задоволені частково та присуджено до стягнення з боржника заборгованість за договорами № ДЗ-17-04/1 від 17.04.2008, № ДЗ-28/04/1 від 28.04.2008, № ДЗ-17/06/1 від 17.06.2008, а також нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

На виконання зазначеного рішення, яке набрало законної сили 19.11.2009, видані відповідні накази.

12.10.2010 зазначені накази, відповідно до умов договору, ФОП ОСОБА_4 передав на виконання до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, якою 18.02.2010 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 17388820, 17388777, 17388726, 17387722, 17387676 (копії постанов містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 2.3 договору, у разі повернення заборгованості замовнику у повному обсязі на будь-якій стадії врегулювання спору з моменту укладення цього договору, або порушення виконавчого провадження зі стягнення боргу у Державній виконавчій службі, договір вважається виконаним у повному обсязі.

Тобто, моментом виконання договору № 25 є 18.02.2010, день відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів у справі № 21/232-09.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за виконання цього договору замовник сплачує виконавцю суму, що дорівнює додатково стягнутим коштам з боржника (інфляційні нарахування, річні відсотки, пеня), яка розраховується шляхом визначення різниці між загальною сумою боргу, вказаною у рішенні суду, і сумою основного боргу боржника, що стягується у відповідності до рішення суду. У разі, якщо сума додатково стягнутих коштів буде меншою 2000,00 грн., замовник сплачує виконавцю за виконану роботу 2000,00 грн.

Як вбачається з рішення суду, загальна сума стягнутих інфляційних втрат, 3%річних, пені (без основного боргу та судових витрат) склала 29602,18 грн.

Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути з відповідача 2510,91 грн. 3% річних (з 01.03.2010 по 26.12.2012) та 2841,81 грн. інфляційних втрат (березень 2010р.-листопад 2012р.) за порушення договірних зобов'язань.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період, визначений позивачем, встановив, що вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі заявленій позивачем 2510,91 грн. та 2841,81 грн. відповідно.

Також позивач заявив вимогу про стягнення штрафу згідно з п. 3.6 в сумі 5920,44 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору, за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Зазначений позивачем розрахунок штрафу визнаний судом правомірним та обґрунтованим.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 (колегія суддів: В.Рябуха, Л.Кондес, Л.Ропій) рішення господарського суду Київської області від 21.01.13 у справі №4/148-12 змінене, а саме позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 28130 грн. 67 коп. основного боргу, 2386 грн. 10 коп. 3% річних, 5626 грн. 13 коп. штрафу, 2672 грн. 41 коп. інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено з огляду на таке.

Предметом договору від 14.01.2009 №25 є надання юридичних послуг по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договорами від 17.04.08 №ДЗ-17/04-1, від 28.04.08 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.08 №ДЗ-17-06/1. Отже, юридична допомога по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договором від 27.02.08 №27-02/2 не входить до предмету договору від 14.01.09 №25, тому вимога про стягнення боргу за ним є безпідставною.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Виробнича фірма "Дзета" посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову у справі скасувати, у позові відмовити повністю.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Договір про надання правової допомоги від 14 січня 2009 року укладений між ОСОБА_4, як фізичною особою - підприємцем, та ТОВ "Виробнича фірма "Дзета".

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Таким чином, оформлення довіреності від 27 травня 2009 року на ОСОБА_4, як громадянина, є довіреністю виданою у межах договору про надання юридичних послуг, а тому посилання відповідача про не здійснення ОСОБА_4, як фізичною особою - підприємцем, представництва інтересів ТОВ "Виробнича фірма "Дзета" при розгляді справи №21/232-09 є помилковим.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим посилання відповідача про невиконання позивачем договору, оскільки грошова сума, яка була предметом стягнення за договором, відповідачу не перерахована.

Відповідно до п.2.3 договору у разі повернення заборгованості замовнику у повному обсязі на будь-якій стадії врегулювання спору з моменту укладення цього договору, або порушення виконавчого провадження зі стягнення боргу у Державній виконавчій службі договір вважається виконаним у повному обсязі.

18 лютого 2010 року винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за заборгованістю, що була предметом розгляду у справі №21/232-09.

Враховуючи п.2.3, договір вважається виконаним у день відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів у справі №21/232-09 - 18.02.2010.

Оскільки договором від 14 січня 2009 року не передбачено складання актів виконаних робіт чи інших документів, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність позивачем виконання умов договору та наявність підстав для стягнення з відповідача за цим договором заборгованості.

Однак, п.3.1 договору передбачено, що за виконання цього договору замовник сплачує виконавцю суму, що рівна сумі додатково стягнутих коштів з боржника (інфляційні нарахування, річні відсотки, пеня), яка розраховується шляхом визначення різниці між загальною сумою боргу, вказаною у рішенні суду, і сумою основного боргу боржника, що стягується у відповідності до рішення суду.

Зважаючи на те, що розмір присуджених до стягнення інфляційних нарахувань, річних відсотків, пені не міг бути відомим сторонам під час укладення договору, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ціна договору у вигляді з додатково стягнутих коштів з боржника (інфляційні нарахування, річні відсотки, пеня) сторонами не погоджена.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, зазначена у п. 3.1 умова договору не відноситься до відкладальних обставин.

Крім того, пунктом 3.1 договору також передбачено, що у разі, якщо сума додаткових стягнутих коштів буде меншою 2000,00 грн, замовник сплачує виконавцю за виконану роботу 2000,00 грн, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що сторонами погодженою ціною договору є 2000,00 грн.

Посилання скаржника у поданих до суду поясненнях про розірвання договору не приймається до уваги судом касаційної інстанції, оскільки подані відповідачем нові докази не були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, а з огляду на приписи положень ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права оцінювати нові докази.

З огляду на викладене та враховуючи, що юридична допомога по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Будматеріали" за договором від 27.02.2008 №27-02/2 не входить до предмету договору від 14.01.2009 №25, а вимога про стягнення боргу за ним є безпідставною, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що стягнення підлягає 6000,00 грн за договорами від 17.04.2008 №ДЗ-17-04/1, від 28.04.2008 №ДЗ-28-04/1, від 17.06.2008 №ДЗ-17-06/1 (2000,00 грн + 2000,00 грн + 2000,00 грн).

Зважаючи на те, що основний борг підлягає стягненню в меншій сумі, ніж заявлено у позові, суд касаційної інстанції робить перерахунок сум інфляційних втрат, 3% річних та штрафу, згідно якого до стягнення підлягають: 576,00 грн. інфляційних втрат за березень 2010 року - листопад 2012 року, 508,93 грн. 3 % річних за період з 01.03.2010 по 26.12.2012 та 1200,00 грн. 20% штрафу, нараховані на 6000,00 грн. боргу.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 21.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 у справі №4/148-12 змінити присудивши до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дзета" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-а, код 19416499) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 508 (п'ятсот вісім) грн. 93 коп. 3% річних, 1200 (тисяча двісті) грн. 00 коп. штрафу, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 328 (триста двадцять вісім) грн. 33 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ з урахуванням цієї постанови.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

Н. Капацин