cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2013 рокуСправа № 912/727/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/727/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Синтез", м. Дніпропетровськ
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Полімекс", м.Кіровоград
про стягнення 80 746,59 грн.
Представники сторін:
від позивача - Логвиненко Л.Г., довіреність № б/н від 24.04.2013 р.;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Синтез" подано позовну заяву з вимогою стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Полімекс" 79 082,61 грн. суми основного боргу, що є вартістю оплаченого, але не поставленого товару (попередня оплата), та 1 663,98 грн. три процента річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 07.05.2013 р. поданий позов прийнято до розгляду і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 30.05.2013 р.
Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2013 р. позовні вимоги на підставах, викладених у позові, підтримав повністю. Відповідач участі представника в засідання суду не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, причин вказаного не повідомив. Жодних клопотань з приводу неможливості явки та необхідності відкладення розгляду справи зі сторони відповідача не надходило, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у справі) від 13.05.2013 р. (а.с. 58).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Виходячи з наведеного, оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.05.2013 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Альфа-Синтез" на підставі виставлених ТОВ "Компанія Полімекс" рахунків здійснив оплату за товар на загальну суму 587 733,83 грн. ( а.с. 16-28, 61-66).
Оплата коштів здійснена в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача згідно платіжних доручень, а саме:
- платіжне доручення № 934 від 26.02.2010 року на суму 8 750,00 грн.;
- платіжне доручення № 1018 від 14.04.2010 року на суму 64 413,90 грн.;
- платіжне доручення № 1021 від 20.04.2010 року на суму 36 046,07 грн.;
- платіжне доручення № 1044 від 27.04.2010 року на суму 63 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1079 від 19.05.2010 року на суму 63 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1090 від 27.05.2010 року на суму 82 374,60 грн.;
- платіжне доручення № 1105 від 14.06.2010 року на суму 59 031,00 грн.;
- платіжне доручення № 1128 від 25.06.2010 року на суму 20 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1129 від 29.06.2010 року на суму 16 255,48 грн.;
- платіжне доручення № 1135 від 06.07.2010 року на суму 63 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1169 від 02.08.2010 року на суму 48 888,00 грн.;
- платіжне доручення № 1175 від 05.08.2010 року на суму 40 000,00 грн.;
- платіжне доручення № 1184 від 13.08.2010 року на суму 22 974,78 грн.
Надані позивачем примірники платіжних доручень містять відмітку банку про проведення платежу.
Натомість відповідач передав позивачеві товар на загальну суму 508 651,22 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна № РН - 11/18 від 15.05.2010 року на суму 46 350,67 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/23 від 05.08.2010 року на суму 62 974,80 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/17 від 02.08.2010 року на суму 111 888,00 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/12 від 24.06.2010 року на суму 36 255,48 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/09 від 14.06.2010 року на суму 59 597,70 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/08 від 27.05.2010 року на суму 82 374,60 грн.;
- видаткова накладна № РН - 11/04 від 19.04.2010 року на суму 100 459,97 грн.;
- видаткова накладна № РН - 0000006 від 24.02.2010 року на суму 8 750,00 грн. (а.с. 8-15).
Зазначені господарські операції з оплати та поставки товару перелічені сторонами в акті звірки, що підписаний ТОВ "Альфа-Синтез" і ТОВ "Компанія Полімекс" станом на 01.02.2011 р. та скріплений печатками підприємств (а.с. 29).
Виходячи з викладеного, вартість оплаченого позивачем, однак не поставленого відповідачем товару становить 79 082,61 грн. (587 733,83 грн. - 508 651,22 грн.). Вказана сума також значиться у згаданому вище акті звірки як заборгованість ТОВ "Компанія Полімекс".
27.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати в розмірі 79 082,61 грн. (а.с. 32-34). Докази надання відповідачем відповіді на вказану вимогу або повернення позивачеві суми в матеріалах справи відсутні .
З огляду на неповернення коштів, ТОВ "Альфа-Синтез" згідно поданого позову просить стягнути борг в судовому порядку.
При вирішенні даного спору, господарський суд враховує наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Згідно ч. 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Також, ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами укладено договорів поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунків, їх оплати позивачем та здійснення передачі-прийняття товару між сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В Цивільному кодексі України договірні зобов'язання з купівлі-продажу регламентуються главою 54 цього кодексу.
Частиною другою статті 693 глави 54 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, наведена норма наділяє покупця правом вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця та реалізується ним в активній формі, доведеної до продавця.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся 27.07.2012 р. до відповідача з листом за вих. №27/07/003, в якому вимагав повернути в 7-денний строк суму попередньої оплати 79 082,61 грн. (а.с. 33-34). Вказана вимога отримана відповідачем 06.08.2012 р., однак ним не виконана, кошти не повернуто (а.с. 32).
Враховуючи наведені вище норми законодавства та встановлені обставини справи, виходячи з відсутності доказів повернення відповідачем 79 082,61 грн. або доказів поставлення товару на всю сплачену позивачем суму коштів, господарський суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми коштів, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних, нарахованих за період з 14.08.2012 р. по 26.04.2013 р. в сумі 1 663,98 грн. (а.с. 4).
Так, стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані нарахування не є штрафними санкціями, а виступають способами захисту прав кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, грошовим зобов'язанням слід вважати зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Оскільки, як зазначено вище, позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, господарський суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, вважає, що у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення такої суми.
На підставі викладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Синтез" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Полімекс" 79 082,61 грн. суми основного боргу та 1 663,98 грн. три процента річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Полімекс" (25014, м.Кіровоград, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 33254177, р/р 2600440018 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Синтез" (49100, м. Дніпропетровськ, просп. Героїв, 4, кв. 96, ідентифікаційний код 30392944, р/р 26007106460001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 80 746,59 грн. заборгованості, з якої: 79 082,61 грн. сума основного боргу та 1 663,98 грн. 3% річних, а також судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Примірник рішення направити відповідачеві за адресою: 25014, м. Кіровоград, вул. Промислова, 1.
Повне рішення складено 03.06.2013 р.
Суддя В.В.Тимошевська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31580825 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Тимошевська В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні