Рішення

від 29.05.2013 по справі 922/1440/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1440/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговій дім Електромашхолдінг", м.Харків про стягнення 384383,18 гривень за участю представників:

позивача - Косяченка Є.С. (довіреність №б/н від 27 березня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Електромашхолдінг" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 384383,18 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує договором №07-03/13 про уступку права вимоги від 07 березня 2013 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара". Зазначив, що відповідна заборгованість виникла за договором №01/10 про виготовлення продукції з давальницької сировини, який було укладено між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара". Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 7688,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 квітня 2013 року.

22 квітня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№15506) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

22 квітня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх.№15363), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав договір №01/10 про виготовлення продукції з давальницької сировини з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара", але за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання, посилаючись на скрутне фінансове становище, пов'язане з економічною кризою. З урахуванням викладеного, просив суд відмовити у позові та розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 29 травня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

08 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№17049) акт звірки взаєморозрахунків від 23 квітня 2013 року, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи.

До канцелярії господарського суду Харківської області 17 травня 2013 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 08 квітня 2013 року, з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 29 травня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 29 травня 2013 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 08 квітня 2013 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

07 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара" було укладено договір №07-03/13 про уступку права вимоги. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, первісний кредитор (ТОВ "ВКФ Діара") уступив, а новий кредитор (Позивач) прийняв на себе право вимоги первісного кредитора і став кредитором за договором №01/10 про виготовлення продукції з давальницької сировини від 01 жовтня 2012 року (основний договір), який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Електромашхолдінг" (Відповідачем по справі).

За договором №07-03/13 про уступку права вимоги, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (Відповідача) сплати суми заборгованості, зазначеної в п.2.2. цього договору (п.1.2. договору).

Відповідно до п.2.2 вищевказаного договору, сума заборгованості боржника (за основним договором) перед новим кредитором, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 06 березня 2013 року, складає 384383,18 гривень.

Також, 07 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Діара" було складено та підписано з обох сторін акт прийому-передачі №1 до договору №07-03/13 про уступку права вимоги, яким було передано від первісного кредитора до нового кредитора наступні документи:

- оригінал договору №01/10 від 01 жовтня 2012 року;

- оригінал повідомлення про уступку права вимоги;

- оригінали видаткових накладних;

- оригінали платіжних доручень.

Відповідач, в свою чергу, виниклу заборгованість за основним договором не погасив. Доказів погашення відповідної заборгованості до суду не надав.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих.№14/03) від 14 березня 2013 року про сплату виниклої заборгованості. У відповідь на вказану претензію, Відповідач зазначив, що визнає заборгованість за основним договором у розмірі 384383,18 гривень, але за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання, посилаючись на скрутне фінансове становище, пов'язане з економічною кризою.

До того ж, факт відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків від 23 квітня 2013 року, наявним у матеріалах справи.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за основним договором та договором №07-03/13 про уступку права вимоги не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 384383,18 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦКУ).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 384383,18 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.514, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Електромашхолдінг" (61007, м.Харків, пр.Московський, буд.275, код ЄДРПОУ 38001372, р/р №26006035528001 у ПАТ КБ "Південкомбанк", МФО 335946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" (61153, м.Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 56, код ЄДРПОУ 36814735, р/р №26006031856001 у ХРУ ПАТ КБ "Південкомбанк", МФО 335946) 384383,18 гривень основної заборгованості та 7688,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/1440/13