Постанова

від 22.05.2013 по справі 804/5362/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 804/5362/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Зубінській М.Ю.

за участю:

представника позивача: Тесленка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 квітня 2013 року №0000611502.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 12848,00грн., оскільки позивач не порушував приписи п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України під час взаємовідносин з контрагентом Приватним підприємством «АТМ», як зазначено у акті, складеному за результатами проведеної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір», тому що правочин укладений з вказаним контрагентом щодо надання послуг з розміщення реклами на рекламних конструкціях, є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами. Тим більше отримані від ПП «АТМ» послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом розміщення на рекламних конструкціях ПП «АТМ» реклами за договорами з іншими контрагентами позивача. При цьому вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався. Тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суму податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних Приватним підприємством «АТМ» на загальну суму 10278,00грн..

У судовому засіданні представник позивача пред'явлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту у листопаді 2012 року суми податку на додану вартість за правочином, укладеним з Приватним підприємством «АТМ», оскільки з акту перевірки цього контрагента позивача, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, вбачається, що у ПП «АТМ» відсутнє виробниче обладнання, складські та торговельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, у зв'язку із чим ПП «АТМ» за період 2011-2012р.р. сформовано податковий кредит від підприємств ТОВ «Будівництво та реконструкція», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ПВП «Форест», у яких взагалі відсутній податковий кредит згідно наданих розрахунків коригування, виходячи з чого, ПП «АТМ» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту та валових витрат, у ПП «АТМ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Також відповідач посилався на те, що надані позивачем до перевірки акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором з ПП «АТМ» не відповідають вимогам до первинних документів в розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім цього позивачем не надано до перевірки дозвіл на розміщення реклами. Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту надання послуг ПП «АТМ» позивачу, а за таких обставин, навіть за наявності формально складених документів, вказані у них суми податку на додану вартість не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Представник відповідача у судові засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, повідомив про неможливість прибуття у судове засідання через відсутність фінансування витрат на відрядження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір» (далі - ТОВ «Рекламний простір») (код ЄДРПОУ 32974682), зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 09.06.2004р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 09.06.2004р. №Ю0090320, перебуває на обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області ДПС) як платник податків.

На підставі наказу Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 26.02.2013р. №252 працівником цього органу державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Рекламний простір» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «АТМ» за листопад 2012 року.

За результатами вищеозначеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було складено акт №683/220/32974682 від 13.03.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення п.44.1 ст.44, , п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.193.1 ст.193 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість у сумі 10278грн. за листопад 2012 року. Означений висновок обґрунтований тим, що ТОВ «Рекламний простір» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту за листопад 2012 року суми податку на додану вартість у розмірі 10278грн. на підставі податкових накладних, виписаної ПП «АТМ», оскільки з акту перевірки цього контрагента позивача від 21.12.2012р. №7198/22-4/24606641 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за період листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ПВП «Форест» за період червень 2011 року, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, вбачається, що у ПП «АТМ» відсутнє виробниче обладнання, складські та торговельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, у зв'язку із чим ПП «АТМ» за період 2011-2012р.р. сформовано податковий кредит від підприємств ТОВ «Будівництво та реконструкція», ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ПВП «Форест», у яких взагалі відсутній податковий кредит згідно наданих розрахунків коригування, виходячи з чого, ПП «АТМ» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту та валових витрат, у ПП «АТМ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Також в акті перевірки ТОВ «Рекламний простір» зазначено, що надані позивачем до перевірки акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором з ПП «АТМ» не відповідають вимогам до первинних документів в розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім цього в акті відображено, що позивачем не надано до перевірки дозвіл на розміщення реклами (а.с.11-23).

На підставі означеного акту перевірки Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області ДПС 02 квітня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000611502, яким ТОВ «Рекламний простір» було збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 12848 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 10278,00грн., та за штрафними фінансовими санкціями - 2570,00грн. (а.с.27).

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2012 року між ТОВ «Рекламний простір» та ПП «АТМ» було укладено договір про надання послуг №11-1/12, згідно якого ПП «АТМ», як виконавець, надавав ТОВ «Рекламний простір» (замовнику) своїми силами, засобами та матеріалами послуги з розміщення реклами на рекламних конструкціях (а.с.34-35).

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5145 від 30.11.2012р. та №5146 від 30.11.2012р. ПП «АТМ» було надано ТОВ «Рекламний простір» послуги з розміщення реклами на рекламних конструкціях у листопаді 2012 року на загальну суму 61668грн., в тому числі податок на додану вартість - 10278грн. (а.с.32-33).

На вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) містяться підписи від виконавця ПП «АТМ» та замовника ТОВ «Рекламний простір» з проставлянням печаток цих підприємств.

На вищеозначену суму ПП «АТМ» було виписано рахунки-фактури №346 від 20.11.2012р. та №348 від 22.11.2012р. (а.с.30-31).

Також ПП «АТМ» було виписано податкові накладні № 455 від 30.11.2012р. на суму 43992,00грн., в тому числі ПДВ - 7332,00грн. та №456 від 30.11.2012р. на суму 17676,00грн., в тому числі ПДВ - 2946,00грн.

На підставі вищеозначених податкових накладних ТОВ «Рекламний простір» віднесло суми податку на додану вартість, вказану у них, у загальному розмірі 10278,00грн. до складу податкового кредиту за листопад 2012 року, зазначивши їх у даних додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Отримання зазначених послуг від ПП «АТМ» позивачем відображено в бухгалтерському обліку записом Дт 92 Кт 631 в оборотно-сальдовій відомості за листопад 2012 року по рахунку 631.

Оплата отриманих від ПП «АТМ» послуг здійснювалась в безготівковій формі через розрахунковий рахунок відповідно до банківської виписки АТ «Укрсиббанку» за 07.12.2012р. на суму 61668,00грн. (в тому числі ПДВ - 10278,00грн.), в якій зазначено призначення платежу - за розміщення реклами на рекламних конструкціях за листопад 2012 року. Заборгованість між підприємствами відсутня.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «АТМ» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договору про надання послуг від 01.11.2012р. №11-1/12, рахунків-фактур №346 від 20.11.2012р. та №348 від 22.11.2012р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №5145 від 30.11.2012р. та №5146 від 30.11.2012р., податкових накладних № 455 від 30.11.2012р. та №456 від 30.11.2012р. та банківської виписки і платіжних доручень, які надавалися на перевірку.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що надані позивачем до перевірки акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором з ПП «АТМ» не відповідають вимогам до первинних документів в розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в них не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні цієї операції, судом до уваги не приймаються, оскільки у вказаних актах зазначено, що вони складені виконавцем ПП «АТМ» в особі директора Дуб І.П. та замовником ТОВ «Рекламний простір» в особі директора Тесленка С.В., при цьому в актах наявні підписи від виконавця та замовника, на яких проставлені печатки вказаних підприємств.

Відносно твердження відповідача щодо невідповідності означених актів вимогам до первинних документів через не зазначення в них їх місця складання, нечіткого відображення змісту та обсягу господарської операції та одиниць її виміру (в актах вказано, що надавалися послуги з розміщення реклами на рекламних конструкціях у листопаді 2012 року із зазначенням вартості цих робіт, проте не вказано формат реклами, місце її розташування, сторона на якій розташована реклама, її зміст, суд зазначає, що, у разі підтвердження дійсного виконання операції, наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентом підприємства податкових накладних, при цьому недоліки первинних документів є порушенням порядку їх заповнення, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником податку законного права на податковий кредит.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, отриманні від ПП «АТМ» послуги були використані ним з метою розміщення на рекламних конструкціях цього контрагента реклами інших своїх контрагентів, оскільки одним з основних видів діяльності ТОВ «Рекламний простір» є рекламні агентства та посередництво в розміщенні реклами.

Так, на підтвердження подальшого використання наданих ПП «АТМ» послуг за договором від 01.11.2012р. №11-1/12 у своїй господарській діяльності позивачем було надано на перевірку, договори, укладені з іншими контрагентами ТОВ «Рекламний простір», а саме з: ТОВ «Мастер ЕД Україна», ТОВ «Медіа Кіт», Представництвом «Клюді Арматурен» СП.ЗО.О., ТОВ «Сіне Мора», ТОВ «Октагон-Аутдор», ТОВ «РТМ-Україна», ТОВ «ПАТІСОН», згідно яких позивач, як виконавець, зобов'язувався надавати означеним замовникам послуги з розміщення зовнішньої реклами на відповідних рекламних конструкціях на території міста Кривого Рогу відповідно до умов, передбачених цими договорами. До означених договорів позивачем було надано на перевірку також додатки, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні та фотозвіти.

Крім того позивачем було надано суду додатки №1 та №2 до договору про надання послуг від 01.11.2012р. №11-1/12, укладеного з ПП «АТМ», які, як пояснив представник позивача, були втрачені на час проведення перевірки, а тому до неї не надавалися, проте, позивач запросив їх копію у контрагента ПП «АТМ» і той їх надав. З означених додатків вбачається, що в них відображено адреси рекламоносіїв, на яких здійснювалося розміщення реклами, та сторона її розміщення, а також вартість послуг з ПДВ, на загальні суми 43992,00грн. (в т.ч. ПДВ-7332,00грн.) та 17676,00грн. (в т.ч. ПДВ - 2946,00грн.). При цьому адреси розміщення реклами відповідають адресам, вказаним у додатках до договорів з ТОВ «Мастер ЕД Україна», ТОВ «Медіа Кіт», Представництвом «Клюді Арматурен» СП.ЗО.О., ТОВ «Сіне Мора», ТОВ «Октагон-Аутдор», ТОВ «РТМ-Україна», ТОВ «ПАТІСОН», за якими ця реклама розміщувалася з використанням рекламних конструкцій ПП «АТМ».

Щодо не надання позивачем до перевірки дозволу на розміщення реклами суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території АРК - Радою Міністрів АРК, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Таким чином, означений дозвіл має бути у ПП «АТМ», яке здійснювало розміщення реклами на рекламних конструкціях, при цьому позивач не зобов'язаний зберігати такий дозвіл свого контрагента у власних первинних документах.

Разом з тим, відповідачем не було проведено зустрічної звірки ПП «АТМ» по взаємовідносинам з ТОВ «Рекламний простір», в той час, як п.п.1,2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010р., наділяють органи державної податкової служби у таких випадках повноваженнями щодо проведення зустрічних звірок, які полягають у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. При цьому зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Посилання відповідача на висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» від 21.12.2012р. №7198/22-4/24606641, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, судом до уваги не приймаються, оскільки означена перевірка стосувалася саме питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за період листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ПВП «Форест» за період червень 2011 року, при цьому взаємовідносини безпосередньо ПП «АТМ» та ТОВ «Рекламний простір» у цьому акті перевірки не відображені та під час даної перевірки не досліджувалися.

Крім того, навіть якщо контрагент і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи відповідача про нереальність угоди, укладеної між позивачем та ПП «АТМ» судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, на час укладення угоди між ТОВ «Рекламний простір» та ПП «АТМ» та її виконання вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ за правочином, укладеним з ПП «АТМ», на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманих в ході реального виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства, а, отже, податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 квітня 2013 року №0000611502, яким позивачу було збільшено зобов'язання з податку на додану вартість, є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 128 грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.2,3), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 128 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 02 квітня 2013 року №0000611502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламний простір» (код ЄДРПОУ 20175360) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 128 грн. 50 коп. (сто двадцять вісім гривень п'ятдесят копійок).

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова