Рішення

від 29.05.2013 по справі 916/961/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2013 р.Справа № 916/961/13 За позовом : Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі, Відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень";

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Матеріал Ресурс"

про стягнення15870 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Запорожець К.С. - довіреність від 02.01.13р.

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство „Одеська залізниця" в особі, Відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Матеріал Ресурс" про стягнення15870 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2013року було порушено провадження у справі № 916/40961/13.

13.05.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 29.05.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як зазначено позивачем у позовній заяві, у жовтні 2012р. по відправці №42909926 зі станції Врадіївка Одеської залізниці ТОВ "Строй Матеріал Ресурс" було відправлено вагони №65809287, 66179003 з вантажем «песок строительный», станція призначення Ладижин Одеської залізниці, одержувач ВП «Комбикормовый комплекс».

17.10.2012р. станцією Котовськ Одеської залізниці було складено комерційні акти №391801/64 від 17.10.2012р., та №391800/63 від 17.10.2012р. відповідно до якого зазначено, що по прибуттю поїзда і одночасному контрольному зважуванні на тензометричних вагах виявлено, вага у вагоні №65809287 брутто 73600кг, тара з документа 21500кг, нетто 52100 кг, що складає різницю ваги протии документа в сторону зменшення на 15900кг. У вагоні №66179003 брутто 83 450кг, тара з документа 22 350кг, нетто 61100кг, що складає різницю ваги протии документа в сторону зменшення на 7300кг.

Позивач зазначає, що коли вантаж прибув на станцію призначення, дані які буи записані в комерційному акті були перевірені, та ставилась відмітка станції призначення Ладижин про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції. На станції Ладижин було відмічено, що при комісійному вивантаженню та перевантаженню вагону різниці проти данного комерційного акту не виявлено. Таким чином, при заповнені перевізних документів відповідачем було невірно зазначено массу вантажу, що було виявлено у процесі перевезення.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

В силу вимог ст. 129 Статуту залізниць України, передбачено, що комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси та кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 15 870грн.

Враховуючи, що при заповнені перевізних документів відповідачем було невірно зазначено массу вантажу, що було виявлено у процесі перевезення позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з : Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Матеріал Ресурс" суму заборгованості 15870 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

13.05.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких ззаначено, що у жовтні 2012р. по відправці №42909926 зі станції Врадіївка Одеської залізниці ТОВ "Строй Матеріал Ресурс" було відправлено вагони №65809287, 66179003 з вантажем «песок строительный», станція призначення Ладижин Одеської залізниці, одержувач ВП «Комбикормовый комплекс».

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту залізниць України та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з ст. 27 Статуту залізниць України, передбачає вантажі, що потребують тари для їх збереження від втрат, недостач, псування та пошкодження, повинні здаватися до перевезення у непошкодженій тарі, яка відповідає стандартам (технічним умовам), а вантажі, на тару та упаковку яких стандартів не установлено, к непошкодженій тарі, яка забезпечує їх збереження.

В силу вимог ст. 129 Статуту залізниць України, передбачено, що комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси та кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

17.10.2012р. станцією Котовськ Одеської залізниці було складено комерційні акти №391801/64 від 17.10.2012р., та №391800/63 від 17.10.2012р. відповідно до якого зазначено, що по прибуттю поїзда і одночасному контрольному зважуванні на тензометричних вагах виявлено, вага у вагоні №65809287 брутто 73600кг, тара з документа 21500кг, нетто 52100 кг, що складає різницю ваги протии документа в сторону зменшення на 15900кг. У вагоні №66179003 брутто 83 450кг, тара з документа 22 350кг, нетто 61100кг, що складає різницю ваги протии документа в сторону зменшення на 7300кг.

Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України, передбачає маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси визначається у накладній.

Роз'ясненнями Президій ВГС України від 29.09.2008р. № 04-5/225 п. 3.18. вказано, що п. 22 Правил видачі вантажів передбачає затверджених наказом Міністерством транспорту України від 21.11.2000р. №664, пеервірка маси вантажу на станціїї призначення провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є поушенням способу визначення маси вантажу.

Згідно приписів п. 22 Правил видачі вантажів, щодо способу визначення вантажу під час контрольних перевірок маси вантажів приміжних станціях не передбачена нормами діючого законодавства. Пеервірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь - який спосіб передбачений для визначення маси відповідного вантажу. При цьому нормами діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і обміром чи розрахунковим способом. Однак саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу ніж обміром чи розрахунковим шляхом (Роз'яснення ПрезидіїВГС України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»).

Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082 (Правил приймання), п. 5, 7, 10, 15: Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагах указується у накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобовязаний зазначити в накладній.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих Міністерстві юстиції україни 24.11.2000р. за №863/5084, п. 2.1. - відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком №3 до цих правил, а саме: пункти накладної №20 - найменування вантажу, №24 - масса вантажу визначена відправником, №26 - спосіб визначення маси (вказується відправнкиом).

Позивачем зазначено, що маса інших вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Відповідачем не виконано. Замість цього, відповідач визначає массу вантажу шляхом «дозатором». При цьому ніякого розрахунку до накладної відповідач не надає. З вищевикладеного вбачається, що відповідачем було вказано саме невірно массу вантажу, тому, що відповідно до п. 1.3. Правил- усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Вирпавлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобовязаний заповнити новий пеервізний документ.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, позивачем відповідачу було нараховано штраф у розмірі 15 870грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Матеріал Ресурс" (65082, м. Одеса вул Преображенська 5 кв. 1, р/р 26003324825500 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 37420428) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі, Відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17, р/р 26002000262 в Одеській філії АК «Експресс - банк», МФО 328801, код ЄДРПОУ 25426332) - заборгованість у сумі 15 870грн.; судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.06.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.