Рішення

від 03.06.2013 по справі 920/739/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2013 Справа № 920/739/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А.,розглянувши матеріали справи №920/739/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «ФАРМАЦЕВТ-ЕВ-», м.Суми

про стягнення 16 465,69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 16465,69 грн. заборгованості (в т.ч. 16062,34 грн. основного боргу, 336,12 грн. пені, 67,23 грн. 3% річних) відповідно до договору № 1025 від 01.12.2011р., укладеного між сторонами даного спору, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвали суду від 30.04.2013р. про порушення провадження у справі та від 20.05.2013р. про відкладення розгляду справи направлені канцелярією господарського суду відповідно 30.04.2013р. та 20.05.2013р. на адресу відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві та зазначену в доданій позивачем до матеріалів позову ( а.с. 26) копії Довідки АА № 437571 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України , згідно якої відповідач зареєстрований за адресою м.Суми, вул. 3-й Парковий проїзд , буд.6, кв.90.

Відповідач відзив на позов не подав, про причини повторного нез'явлення свого представника в судове засідання не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

01.12.2011р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» , м.Київ та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «ФАРМАЦЕВТ-ЕВ», м.Суми укладено договір № 1025.

Відповідно до п. 1.1. даного договору позивач бере на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. такого договору встановлено, що ціна одиниці виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначається в накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Сторони, підписуючи цей Договір , згодні з тим, що накладна виконує за умовами цього Договору функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна, та загальна сума партії товару, що постачається.

Так, факт постачання позивачем товарів підтверджується доданим ним до позову накладними за лютий 2013р., відповідно до яких позивач поставив а відповідач прийняв товарів на загальну суму 17 162,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати поставлених позивачем товарів за договором № 1025 від 01.12.2011р. не виконав і не сплатив позивачеві 16062,34 грн. основного боргу за поставлені товари.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач доказів сплати вартості поставлених йому позивачем товарів не подав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16062,34 грн. основного боргу за поставлені по договору № 1025 від 01.12.2011р. товари є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 336,12 грн. пені за період з 27.02.2013р. по 22.04.2013р. та за період з 08.03.2013р. по 22.04.2013р. за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань відповідно до п. 8.1. договору № 1025 від 01.12.2011р., згідно якого за порушення строків розрахунків, передбачених даним Договором, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% ( але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 336,12 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 1025 від 01.12.2011р. позивач просить стягнути з відповідача 67,32 грн. - 3% річних за період з 27.02.2013р. по 22.04.2013р. та за період з 08.03.2013р. по 22.04.2013р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 67,23 грн. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1720,50 грн. - судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «ФАРМАЦЕВТ-ЕВ-» ( 40007, м.Суми, 3-й Парковий проїзд,6, кв.90, код 37429771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» ( 01135, м.Київ, вул.В.Чорновола,12, код 37310549) 16062,34 грн. основного боргу, 336,12 грн. пені, 67,23 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2013р.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО