Рішення

від 29.05.2013 по справі 910/7317/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7317/13 29.05.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МОЛЕКУЛЯРНОЇ ДІАГНОСТИКИ»

Про стягнення 52 982,42 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Федорчук В.Ю. - за дов. №21 від 08.02.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МОЛЕКУЛЯРНОЇ ДІАГНОСТИКИ» про стягнення з останнього заборгованості за договором про охорону об'єкту №74 ВОФ від 15.10.2012р. у розмірі 52 982,42 грн., з яких 49 900,00 грн. - основного боргу, 2 568,69 грн. - пені, 513,73 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності повернення позики згідно умов Договору про надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони №№74 ВОФ 15.10.2012р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 було порушено провадження у справі №910/7317/13 та призначено розгляд справи на 13.05.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2013 розгляд справи відкладався на 29.05.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 29.05.2013 з'явився, надав пояснення по праві та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 13.05.2013 та 29.05.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 18.04.2013 про порушення провадження у справі №910/7317/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/7317/13.

У судовому засіданні 29.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» (далі - Замовник) було укладено договір №74 ВОФ (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується: здійснити заходи з охорони майна на об'єкті Замовника, а саме приміщення медичного центру, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Пімоненка, 10/А (далі - Об'єкт).

Вартість послуг Виконавця становить 18 300,00 грн. разом з ПДВ у місяць. Оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п'яти банківських днів поточного місяця (п.п. 8.1-8.2 Договору).

На виконання умов Договору Позивач у період з листопада 2012 року по січень 2013 року включно надавав Відповідачу послуги, передбачені умовами договору на загальну суму 54 900,00 грн.

Факт надання послуг підтверджується підписними повноважними представниками сторін актами здачі - прийняття робіт (надання послуг):

- №ВОФ-11/74 від 30.11.2012р. на загальну суму 18 300,00 грн.;

- №ВОФ-12/74 від 31.12.2012р. на загальну суму 18 300,00 грн.;

- №ВОФ-01/74 від 31.01.2013р. на загальну суму 18 300,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача під час розгляду справи у суді, Відповідач частково оплатив заборгованість, та станом на дату винесення рішення має заборгованість у розмірі 49 900,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними представника сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 по 08.02.2013р. (копія міститься в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором та станом на дату винесення рішення становить 49 900,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 2 568,69 грн. - пені, 513,73 грн. - 3% річних

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Пунктом 5.2.3 Договору передбачено, у разі порушення строку оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожний день прострочення зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у розмірі 2 568,69 грн.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у розмірі 513,73 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, 10/а, п/р №26004193557 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 25402863), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 90/1, п/р №26006500043503 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 37311652, код ЄДРПОУ 37311652) заборгованості за договором №74 ВОФ від 15.10.2012р. у розмірі 52 982,42 грн., з яких 49 900,00 грн. - основного боргу, 2 568,69 грн. - пені, 513,73 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, 10/а, п/р №26004193557 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 25402863), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 90/1, п/р №26006500043503 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 37311652, код ЄДРПОУ 37311652) 1720,50 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 03.06.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна